- •Тема 5. Ринок праці та його рег-ня
- •1. Ринок праці. Поняття та взаємозв’язок з відтворенням роб. Сили
- •3. Механізм форм-ня рп
- •4. Проблеми вітч. Рп
- •Тема 6. Соц.-труд. Відносини зайн-ті
- •1. Зайн-ть: поняття, принципи, види
- •2. Сутність проблем зайн-ті та безр-тя в ек. Теоріях
- •4. Форми безр-тя
- •5. Держ. Пол-ка зайн-ті
- •6. Роль профспілок в країнах єс
- •Тема 7. Орг-ція і нормування праці
- •1. Поняття, зміст і завдання орг-ції праці
- •6. Роб. Час, режими праці і відпочинку. Клас-ція в-т роб. Часу
- •Тема 8. Продукт-ть та еф-ть праці
- •1. Ефективність праці
- •2. Продуктивність праці
- •Тема 9. Доходи та якість життя
- •3. Проблема бідності
3. Механізм форм-ня рп
Механізм РП – взаємодія і узгодження протилежних інтересів працедавців та роб. сили. Стр-ра механізму РП: 1. П. і Пр. роб. сили, 2. Ціна, 3. Конкуренція.
На перв. і на втор. РП стимулювання конкуренції відрізняють лише пар-рами якості труд. життя і рівнем з/п.
Важл. аспектом реалізації механізму рег-ня РП є рег-ня регіон. ринків, осн. ел-том якого є регіон. відділення служби зайн-ті.
Виділяють 3 етапи:
Зародження як гуманітарної дисципліни.
В кінці 40-х рр. 20 ст. - набуття ролі регулятора РП ч/з свої організац. стр-ри.
З кінця 60-х рр. 20 ст. - є уч-ком розробки і реалізації осн. напрямів держ. пол-ки зайн-ті.
В США служби зайн-ті є спільним підпр-вом федер. та штатних органів влади, задачами якої є: * локальний контроль та центр. координація, * реєстрація та допомога з працевлашт-ня.
В Канаді держ. службі зайн-ті доручено більш широко викор-ти громадські орг-ції в наданні програм і послуг ч/з партнерські відносини.
З 2-ї пол. 90-х рр. в Рос. Федерації пол-ка зайн-ті здійс-ся переважно на регіон. рівні. Нині в Росії функціонує Федер. служба по труду та зайн-ті, що є федер. орг-цією викон. влади, контролює сфери сприяння зайн-ті нас-ня, труд. міграції, рег-ня труд. спорів.
Нім. модель зайн-ті баз-ся на акт. пол-ці зайн-ті. Д-ва заохочує всіх вир-ків, які створюють нові роб. місця, а також підтримують рівень зайн-ті при модернізації підпр-ва шляхом надання пільг. В Німеччині осн. частину держ. субсидій спрямовують кооперативам, що утворились на базі підпр-в-банкрутів, із безробітних, які мають профес. навички, але не мають таких в сфері орг-ції бізнесу.
У Швеції проблемі пол-ки зайн-ті приділ-ся значна увага. На заходи, пов’язані з її проблемами, витрачають 3% ВВП, що становить 7% бюджету. Ос-тю пол-ки в сфері зайн-ті є те, що більшу частину коштів (70%) витрачають на проведення акт. пол-ки:
- професіон. підготовка і перепідготовка осіб, які залишилися без роботи чи тих, кому загрожує безр-тя.
- ств-ня нових роб. місць у держ. секторі ек-ки.
- сприяння геогр. мобільності роб. сили.
- заохочення малого бізнесу шляхом надання кредитів і субсидій.
У Франції реаліз-ся пол-ка зайн-ті, здійснювана Нац. агенством зайн-ті. Гол. фін. органом, що забезпечує субсидування пол-ки зайн-ті є нац. фонд підтримки зайн-ті. Практ. питання, що пов’язані із зайн-тю та працевлашт-ням на регіон. рівні, вирішує упр-ня по праці певних департаментів. Пріоритетною сферою д-ті органів влади в сфері рег-ня РП є забезп-ня профес. навчання та безпер. профес. підготовки. У Франції законодавчо закріплено компетенції за комунами, департаментами, регіонами, д-вою, а також механічний розподіл держ. коштів, які задекларовані у правилах місц. податк. с-ми, у правилах передачі кредитів тер. громадам. Д-ва відповідає за належне ведення ек. і соц. пол-ки, а також за захист права працевлашт-ня.
4. Проблеми вітч. Рп
Для укр. ринку роб. сили хар-рні такі проблеми:
1) Перевищення пропозиції роб. сили над попитом.
2) Погіршення профес.-кваліфік., освітнього рівня та стану здоров’я роб. сили.
3) Нерац. галузева стр-ра зайн-ті,
4) Висока частка самозайнятих, серед яких майже 2/3 – дипломовані спеціалісти, які працюють не за фахом.
5) Низький рівень з/п, незначна диференціація з/п за посадами в бюдж. сфері.
6) Високий ступінь старіння роб. сили.
7) Міграція нас-ня з середнім та високим рівнем квал-ції закордон.
8) Розрив між в-тю роб. сили і рівнем з/п.
Всі вищезазначені тенденції призводять до того, що в У. пок-ки заг. безр-тя реально зростають. Офіц. дані не в повній мірі відображають цей процес.
Труд. ресурси У. завжди відзначались високим кваліфік. рівнем (питома вага фахівців становить 29%), але ост. часом професійність роб. сили знижується в рез-ті вибуття спеціалістів старшого покоління і не заповнення молодою кваліфік. роб. силою звільнених робочих місць виникає загроза, що навіть за умов сприятл. ек. кон’юнктури, р-к інновац., наукоємних галузей буде важко здійснити.
Саме в 90-ті рр. різке скорочення пром. потенціалу в У. призвело до зменш. П. на техн. та робітничі спеціальності. Щодо робітн. спец-тей, то к-ть ПТУ скоротилась з 1251 закладу у 1991 р. до 1022 у 2007 р.
Нині спостер-ся значна диференціація П. на роб. силу за видами ек. д-ті, загостр-ся проблеми регіон. пок-ків РП. За пок-ком навантаження на вільні робочі місця найгірша ситуація склалас у таких областях у 2007 р.: Черкаська – 24/1, Хмельн. – 23/1, Івано-Франк. – 20/1, Тернопільська – 17/1, Луганська – 15/1, Чернівецька – 11/1, Сумська - 11/1, Закарп. – 9/1.
Зайн-ть в У. є протилежною країнам розвиненої ринк. ек-ки. В сфері матер. в-ва зайнято набагато більше труд. потенціалу в порівнянні з ін. сферами. Низьким є рівень зайн-ті у галузях, які є дуже вимогливими при оцінці якості життя людини: освіта, охорона здоров’я, соц. забезп-ня. Дуже низьким є рівень зайн-ті в науці.
