4. Форми безр-тя

В ринк. ек-ці процес поєднання засобів в-ва і роб. сили відб-ся лише в тому випадку, коли власник речовинних ф-рів очікує одержати вигоду у вигляді пр-ку чи в ін. формах. Лише за таких умов відбудеться купівля роб. сили і залучення її до процесу праці. Т.ч. утв-ня безр-тя спричин-ся відокремленням засобів в-ва від безпосер. вир-ків і наявністю товар.-грош. відносин, що охоплюють і роб. силу.

Пов’язуючи категорію безр-тя з процесом перенас-ня, виділяємо такі форми перенаселення за Марксом:

1) Плинне - створюють безробітні, які з’явл-ся в процесі внутр.-галузевого і міжгалуз. переміщення роб. сили.

2) Приховане - охоплює дрібних вир-ків: селяни, ремісники, дрібні торговці. Їх безробітний стан приховано частковою зайн-тю у власному госп-ві.

3) Застійне - утворюють вкрай нерегулярно зайняті прац-ки, що вимушені вдаватися до випадкових заробітків.

Суч. трактовки поняття безр-тя. У визн-ні МОП, безробітні – особи 15-70 років, як зареєстровані, так і не зареєстровані в держ. службі зайн-ті, які одночасно відповідають 3м умовам: * не мають роботи (прибутк. д-ті), * шукають роботу або намаг-ся орг-ти власну справу, * готові приступити до роботи прот. наст. 2х тижнів з моменту пропозиції роб. місця.

В У. згідно з законод. актами, безробітними вваж-ся громадяни, що не мають роботи, заробітку, зареєстровані в держ. службі зайн-ті, шукають роботу і готові до неї приступити.

Т.ч. офіц. с-ма обліку безр-тя в У. занижує реал. пок-ки.

Види безробіття: 1. Структурне, 2. Фрикційне, 3. Циклічне.

Стр-рне безр-тя вваж-ся неминучим, як неминучі зміні в стр-рі ек-ки. Шляхи вирішення проблеми стр-рного безр-тя полягають в застос-ні інстр-тів, що дозволяють привести у відповідність якість роб. сили, що визн-ся змінами у технологіях, які необхідні для ств-ня ек. блага.

Найбільш негативного забарвлення має такий вид безробіття, як циклічне. Воно обумовлюється сутністю капіталіст. способу сусп. відтв-ня, яке має циклічний хар-р, тобто неминучими є підйоми та спади ек-ки. Рух циклів ек. кон’юнктури супроводж-ся залученням певної частини рез. пром. армії до здійснення госп. д-ті під час ек. підйому та відтоком значної к-ті роб-ків під час ек. криз.

Загалом, незважаючи на вин-ня нових галузей ек-ки, к-л т.ч. використовує найм. роб. силу, що обсяг пром. рез. армії залиш-ся стабільним. А нині для постіндустр. країн з причини ускладнення технології зростає к-ть т.зв. «зайвих людей» - роб-ки тих галузей, що винесені за тер-ю постіндустр. країн, та низькокваліфік. роб-ки. Наявність рез. пром. армії є осн. важелем капіталіст. відтв-ня.

5. Держ. Пол-ка зайн-ті

Зайн-ть у ринк. ек-ці не може забезпечуватися винятково ринк. механізмом. Надмірні коливання П. і Пр. роб. сили здатні викликати соц. вибух. Тому д-ва повинна виконувати ф-ї рег-ня ринку роб. сили.

Держ. рег-ня ринку роб. сили – с-ма заходів цілеспрям. впливу на П., Пр., ціну товару «роб. сила» з метою стабілізації сусп-ва, підвищення еф-ті сусп. відтв-ня, забезп-ня стійкого ек. зростання.

Сук-ть заходів і спец. інстр-тів, за доп. яких д-ва здійснює свій вплив на РП наз. механізмом рег-ня РП (роб. сили). Такі заходи клас-ся в наст. спосіб:

1) За масштабом впливу: Загальні, Селективні.

2) За способом впливу: Прямі, Непрямі.

3) За типом впливу: 1. Активні – ті, що спрям. на підвищ. профес. і регіон. мобільності працездатних, на збереження і підвищ. рівня зайн-ті на підпр-ві. 2. Пасивні – виплати допомог по безр-тю.

4) За змістом: Економічні, Адм., Ідеологічні.

Моделі держ. пол-ки зайн-ті: * Європейська, * Скандинавська, * Американська, * Японська.