- •Частина 1. Теоретичні основи графічного подання інформації
- •1.1. Мова зорових образів і словник форм
- •1.2. Граматика простору
- •Неперервний простір об’ємний за своєю природою. Для досягнення ефекту об’ємності використовують наступні прийоми:
- •1.3. Принципи проектування графічних засобів
- •Частина 2. Картографічні знаки, методи й прийоми їх побудови
- •2.1. Картографічна семіотика
- •2.2. Картографічні знаки та їх властивості
- •2.3. Сприйняття картографічних знаків
- •2.4. Методи й прийоми побудови картографічних знаків
- •2.5. Створення картографічних знаків
- •Частина 3. Комп’ютерна графіка, побудова картографічних знаків
- •3.1. Векторна графіка та її елементи
- •3.3. Растрова та фрактальна графіка
- •3.4. Способи побудови точкових картографічних знаків
- •3.5. Способи побудови лінійних картографічних знаків
- •3.6. Способи побудови площинних картографічних знаків
- •Частина 4. Основи кольорознавства
- •4.1. Наука про колір
- •4.2. Характеристики кольору
- •4.3. Змішування кольорів і фарб
- •4.4. Око та зорове сприйняття кольорів
- •4.5. Зорові ілюзії
- •4.4. Роль кольору на карті
- •Частина 5. Комп’ютерне відтворення кольорів
- •5.1. Моделі подання кольору
- •5.2. Модель rgb
- •5.4. Субтрактивні кольорові моделі cmy та cmyk
- •Моделі відтворення кольору й галузі їх застосування у картографічному дизайні
- •5.3. Колірні моделі hsb та hsl Колірна модель hsb
- •5.5. Кольорова модель Lab
- •5.6. Вибір та перетворення колірних моделей
- •Підготовка до друку
- •Кольорові палітри
- •Фіксовані кольорові палітри та їх призначення
- •5.7. Вибір кольорової палітри та створення кольорових шкал для карт різних типів
- •Вибір кольору для об'єктів і їх контурів.
- •Кольорова модель Lab
- •Частина 6. Кольорова пластика на картах
- •6.1. Сутність кольорової пластики
- •6.2. Пластичні властивості кольорових рядів Пластичні ефекти в однорідних рядах
- •Пластичні ефекти в змішаних рядах
- •Пластичні ефекти в змішаних рядах
- •Чинники, що впливають на кольорову пластику
- •6.3. Зорове сприйняття пошарового фарбування Властивості гіпсометричних шкал
- •Зорове сприйняття пошарового фарбування
- •6.4. Гіпсометричне фарбування рельєфу на картах і вимоги до нього
- •Психофізичний закон Вебера—Фехнера і його застосування до гіпсометричного фарбування
- •6.5. Класифікація шкал гіпсометричного фарбування та їх характеристика
- •Шкали однорідних кольорових рядів
- •Шкали за колірним тоном
- •Шкали за насиченістю
- •Шкали змішаних рядів
- •Спектральні шкали
- •Живописні та інші шкали
- •6.6. Вибір кольорових шкал
- •Частина 7. Основи світлотіньової пластики
- •7.1. З історії розвитку способів тіньової пластики. Графічні прийоми світлотіньового зображення
- •Перспективний спосіб
- •Спосіб штрихування
- •Спосіб горизонталей
- •Спосіб гіпсометричного фарбування
- •Спосіб тушування
- •Спосіб відмивання
- •Комбінований спосіб
- •Фоторельєф
- •7.2. Переваги й недоліки способів зображення рельєфу
- •7.3. Сутність світлотіньової пластики
- •7.4. Види світла і їх роль в утворенні світлотіні
- •7.5. Елементи світлотіні
- •7.6. Закономірності розподілу світлотіні
- •Частина 8. Світлотіньове оформлення рельєфу на картах
- •8.1. Географічні принципи світлотіньового зображення рельєфу
- •8.2. Особливості відмивання основних форм і типів рельєфу
- •8.3. Особливості розподілу світлотіні в гірському рельєфі
- •Відмивання гірського рельєфу
- •8.4. Відмивання яружно-балочного рельєфу
- •8.5. Відмивання горбистого рельєфу
- •8.6. Генералізація відмивання рельєфу
- •8.7. Врахування впливу повітряної перспективи при зображенні рельєфу світлотінню
- •8.8. Суцільне відмивання
- •8.9. Штрихове зображення рельєфу на картах
- •8.10. Послідовність виготовлення півтонових оригіналів карт
- •8.11. Комп'ютерні технології світлотіньової пластики
- •Відмивання рельєфу
- •Завершальні настроювання
- •8.12. Оформлення кольорових оригіналів
- •Частина 9. Проектування систем картографічних позначень географічних карт
- •9.1.Науково-методичні основи проектування картографічних позначень. Системний підхід
- •9.2. Проектування систем позначень у залежності від масштабу, призначення і використання карти
- •9.3. Проектування системи знаків для карт різних типів
- •9.3.1. Аналітичні карти
- •9.3.2. Комплексні карти
- •9.3.3. Комплексні загальногеографічні карти
- •9.3.4. Типологічні карти
- •9.3.5. Синтетичні карти
- •Частина 10. Проектування загального оформлення картографічних творів
- •10.1.Основні чинники загального оформлення картографічних творів
- •10.2. Елементи загального оформлення карт
- •10.3. Прийоми композиції елементів загального оформлення
- •10.4. Зовнішнє оформлення атласів
- •10.5.Прийоми загального оформлення, які забезпечують єдність та цілісність картографічних творів
- •10.6.Оформлення топографічної основи тематичних карт
- •10.7. Проектування систем знаків з урахуванням технології видання карт
- •10.8. Прийоми композиції елементів загального оформлення
- •Частина 11. Картографічні шрифти та написи на картах
- •11.1. Основні види шрифтів, їх графічні засоби
- •Застосування шрифтів на картах
- •11.2. Вимоги до шрифтів
- •11.3. Застосування шрифтів на картах
- •11.4. Шрифтове навантаження карт
- •11.5. Розміщення написів на географічних картах
- •Комп'ютерне розміщення написів
- •Розділ 12. Історичні аспекти розвитку шрифтів
- •12.1. Розвиток та формування писемності
- •1.1.2. Походження видів слов’янського письма
- •Глаголиця
- •Кирилиця
- •Друкування кирилицею
- •Хvіі – хvііі століття. Класична антиква
- •12.2. Розвиток і становлення шрифтів у Європі Шрифти хіх століття
- •Шрифти хх століття
- •12.3. Становлення шрифтів у Радянському Союзі Історичний розвитку шрифтів у Радянському Союзі
- •Картографічні шрифти
- •Призначення картографічних шрифтів
- •Розділ 13. Сучасна концепція дизайну шрифтового оформлення карт
- •13.1. Теоретичні основи дизайну шрифтів
- •Шрифти і генезис їх форм
- •Функціональні вимоги до дизайну шрифтів
- •Естетичні вимоги до дизайну шрифтів
- •Графічний і метричний аналіз шрифтів
- •13.2. Аспекти дизайну карт, щодо шрифтового оформлення Композиція підписів
- •Дизайн розташування назв географічних об’єктів на картах
- •Дизайн підписів у кольорі
- •Вимоги до дизайну, щодо шрифтового оформлення карт
- •Дизайн карт і атласів художніми шрифтами
- •Застосування художніх шрифтів
- •Список літератури:
5.5. Кольорова модель Lab
Модель була створена в 1976 році Міжнародною комісією з освітленості. Це успішна спроба створення апаратно-незалежної моделі кольору. Модель заснована на сприйнятті кольору людським оком. Будь-який колір визначається яскравістю й двома хроматичними компонентами параметрами а й в, що змінюються в різних діапазонах. Перший від зеленого до червоного, другий – від синього до жовтого (рис. 5.6). Яскравість моделі незалежна від спектральних кольорів. Це робить модель зручною для регулювання контрасту, різкості й ін. тонових характеристик зображення. Наприклад, при редагуванні фотографії, можна змінювати яскравісний канал як при роботі з чорно-білою фотографією незалежно від кольору.
Модель Lab є триканальною. Її кольорове охоплення надзвичайно широке і наближене до кольорового охоплення людського ока. Кольорова гама включає кольорові простори всіх інших моделей, використовується в поліграфії. Модель не залежнить від перегляду на моніторі чи при друкуванні. Її також можна використовувати як модель-посередника при будь-якому конвертуванні з моделі в модель.
Рис. 5.6. Колірна модель Lab.
5.6. Вибір та перетворення колірних моделей
Якщо створений малюнок, карта або схема повинні бути представлені тільки на екрані комп'ютера, то можна вибрати систему кольорів RGB, HSB або HLS. Якщо передбачається роздруковувати карту на кольоровому принтері, то потрібно вміти представити ілюстрацію в системі кольорів CMY або CMYK.
При використанні моделей RGB, HSB, HLS, графічні програми при друкуванні автоматично перетворять кольори в CMYK-еквіваленти. Перетворення буде тільки приблизним, оскільки дані моделі створюють колір принципово іншим способом, ніж модель CMYK.
У таблиці 5.1. було перераховано сім типів доступних для використання моделей відтворення кольору, базові кольори і переважні області вживання кожної з моделей.
Будь-який колір можна одержати шляхом зміни значення його кольорових складових у вибраній кольоровій моделі. Як правило, вимірювання кольорових складових виконується у відносних одиницях вимірювання і діапазон їх значень знаходиться від нуля до 100%. Наприклад, щоб одержати червоний колір, необхідно встановити наступні значення складових: для RGB — R = 100%, G = 0%, В = 0%; для CMYK - С = 0%, М = 100%, Y = 100% і К = 0%.
Графічні програми, як векторної, так і растрової графіки, дозволяють працювати з безліччю кольорових моделей в межах однієї програми. Перехід від одної моделі кольору до іншої відбувається через відповідні вікна діалогу. Виконання таких перемикань забезпечує складна програма візуалізації кольорового зображення, реалізована в кожному сучасному графічному пакеті. Вона перетворить вибрані користувачем моделі представлення кольору в систему RGB-кольорів — якщо він працює із зображенням на екрані монітора, і в систему CMYK-кольорів — якщо треба роздрукувати зображення на кольоровому принтері.
Вибравши для представлення кольору на екрані модель CMYK, користувач примушує графічну програму замінювати кольори CMYK кольорами RGB. В результаті перетворення системи кольорів з'являються неточності і потрібне коригування чорного кольору на зображенні, що виводиться.
Відтворення кольору на екрані монітора залежить від якості люмінофора (фосфорного покриття), системи управління електронним променем, а також від того, як падає денне світло або світло від ламп на монітор, і від того, чи використовується захисний екран.
При роботі в графічних програмах слід враховувати, що кількість дійсно доступних кольорів залежить від числа біт адаптера кольорового монітора, тобто від кількості двійкових розрядів (бітів), що використовуються для визначення відтінку або кольору кожного піксела зображення на пристрої виводу. Наприклад, чорно-біле зображення має 1 розряд (двійкове значення одиниця і нуль). Кількість кольорів, яку можна відтворити на дисплеї, рівна двом в ступені, відповідному кількості двійкових розрядів.
Кількість кольорів, яку можна отримати залежно від розрядності відтворюючих
пристроїв:
1 розряд — 2 кольори (чорний і білий)
4 розряди — 16 кольорів
8 розрядів, відтінки сірого — 256 відтінків сірого
8 розрядів, в кольорі — 256 кольорів
24 розряди — 16,7 млн. кольорів
32 розряди — 6,8 млрд кольорів
Існують і інші розрядності представлення кольору піксела.
Відтворення кольору на папері залежить від якості самого паперу: наскільки він вбирає фарби, його власний колір, а також від хімічного складу фарб, від їх свіжості (свіжі, висохлі, вицвілі).
Кольорове зображення (наприклад, знімок, карта або малюнок), проходячи всі етапи оброблення, починаючи з введення за допомогою сканера або цифрової камери, оброблення і відображення на екрані монітора і закінчуючи виводом на друкарські пристрої, зазнає різноманітних змін через неминучу конвертацію кольорових моделей. Графічні програми мають, як правило, Системи управління кольором (Color Management System, CMS), які дозволяють управляти кольором упродовж технологічного ланцюжка (від сканування до друку) і дозволяють досягти хорошої точності передачі кольору.
