2. Роль комп’ютерних мереж в обміні інформацією

Комп'ютери, що використовуються в межах одного закладу (наприклад, поліклініка, лікарня, санітарно-епідеміологічна станція та ін.), у тому числі і автоматизоване робоче місце звичайно об'єднують в ло­кальні обчислювальні мережі (ЛОМ). Таке об'єднання дає змо­гу значно прискорити обмін інформацією між різними фахів­цями для оперативного вирішення різних завдань: діагности­ки, лікування, консультування, управління роботою закладу та ін. Встановлено, що від 60 до 90 % інформації, потрібної для ефективної роботи закладу, циркулює всередині цього закла­ду. Основне призначення локальної мережі — забезпечення до­ступу до її ресурсів.

Комп'ютери у мережі поділяються на сервери та робочі стан­ції (клієнти).

Сервери — це комп'ютери, які надають частину своїх ресурсів для загального користування абонентам мережі. Залежно від типу ресурсу існують файл-сервери, сервери друкування, модем-сервери та ін. Файл-сервери виділяють свій дисковий простір та файли для загального користування. Сервери друкування управ­ляють мережевим принтером, на який надходять завдання зі всієї мережі. Сервери можуть бути призначеними та непризначеними. Призначені сервери займаються тільки організацією обслуго­вування запитів, що надходять із мережі, а непризначені, крім того, працюють зі своїми прикладними програмами та користу­вачами.

Робочі станції — це комп'ютери, що використовують ресурси, які надані серверами, проте своїх ресурсів для користування не виділяють.

Білет №7

1. Комп'ютерні моніторингові системи

Комп'ютерний моніторинг — це тривале безперервне спос­тереження за медико-біологічними параметрами пацієнтів, їхня обробка в режимі реального часу. На сьогодні виділено два типи моніторингових систем:

• системи критичних станів, застосовувані в реанімацій­них та операційних відділеннях, палатах інтенсивної терапії;

• системи спостереження за біологічними параметрами з метою контролювати диспансерних пацієнтів, проводити діагностику, скринінг певних груп населення.

Перший тип включає системи для дослідження функцій кровообігу (ЕКГ, кардіоритмографія, реографія), органів ди­хання (спірографія), головного мозку (ЕЕГ, реоенцефалогра-фія) та ін. Медичні прилади функціональної діагностики для дослідження кровообігу, головного мозку, органів дихання підключають до одного або кількох пацієнтів, за якими потріб­не тривале спостереження. Сигнали від приладів надходять на АЦП, а далі — на обчислювальний комплекс із програмним за­безпеченням, що, у свою чергу, їх аналізує (розшифровує) і при критичних життєзагрозливих показниках посилає звуковий або світловий сигнал тривоги на пост медичної сестри. При цьому на екрані монітора висвічується номер приліжкового комплексу і критичні параметри, відзначені приладами. Про­грамне забезпечення з високою точністю обробляє основні па­раметри та специфічні морфологічні ознаки, на підставі яких може формувати коректний автоматичний висновок (загальні відомості і характер зареєстрованих порушень). Текстовий ком­п'ютерний висновок здійснюється на базі елементарних форму­лювань. Програма управління комплексом і базою даних може забезпечувати зберігання результатів досліджень у вигляді електронних історій хвороби кожного пацієнта. Моніторинг сигналів можна проводити протягом необмеженого терміну.

На сьогодні такі системи одночасно можуть проводити спос­тереження відразу за шістьома пацієнтами, причому з вивчен­ням до 16 параметрів.

До другого типу моніторингових систем відносять системи обстеження пацієнтів у побутових і професійних умовах про­тягом 24 год і більше (48, 72 год). Наприклад, безперервна реєстрація показників ЕКГ. Запис ЕКГ здійснюють за допомо­гою спеціального портативного апарата — рекордера, який па­цієнт носить із собою (на ремені через плече або на поясі), від­значаючи в спеціальному щоденнику час і обставини виник­нення патологічних проявів з боку серця.