29. Особливості структури економіки України на початку її незалежності

• На Україну припадало 30% промислового виробництва СРСР

• питома вага продукції готової до споживання – 36%

• міжреспубліканська торгівля складала 80%, вся економіка Укр. була зорієнтована на торгівлю з радянськими республіками

• близько 80% всієї продукції вироблялося підприємцями-монополістами

• коефіцієнт зношеності основних виробничих фондів – 50%, в металугргії – 60-65%

28, 65операції з давальницькою сировиною (толінг) – проведення зовнішньоекономічних операцій з безмитним ввезенням та вивезенням сировини і ресурсів (давальницької сировини).

Важлива підстава для віднесення операції до толінгу: сировину, яка ввозиться або купується на території країни переробки, переробне підприємство вносить під безмитний режим.

Основні схеми толінгу:

1. іноземний постачальник сировини оплачує вітчизняному виробникові її переробку, стає власником одержаного продукту, вивозить його за межі країни і продає на закордонних ринках.

2. іноземний або вітчизняний постачальник сировини вивозить продукт за кордон, не вносячи при цьому деякі митні податкові платежі.

3. давальницька сировина переробляється на підприємстві даної країни з наступним експортом продукту переробки під митним контролем.

Толінг:

• зовнішній

• внутрішній (сировина закуповується всередині країни)

Оцінка толінгових схем має 2 точки зору:

негативна

За цією точкою зору толінг – це агресивний механізм, який не є корисним для структури економіки країни, може привести до стагнації економічної системи, дозволяє отримати іноземному толеру великий прибуток без будь-яких капіталовкладень.

Мотив: уникнення тарифних обмежень у ЗЕД.

Толер не зацікавлений у НТП підприємства та збільшенні статутного фонду підприємства. Його ціль: максимальний прибуток при мінімізації витрат.

Толінг виступає як підприємницька діяльність іноземного інвестора. В цій моделі підприємницький сектор країни може бути витіснений з ринків продуктів, ресурсів і фінансів.

Умови витіснення:

низький рівень доходів населення країни

надлишок трудових ресурсів, безробіття

бажання завантаження потужностей, що простоюють

нестача оборотних коштів у переробного підприємства для самостійного придбання сировини

недоступність кредитів, наявність заборгованостей тощо.

позитивна

Переваги використання толінгових схем:

• зниження собівартості продукції за рахунок різниці у витратах на оплату праці

• підвищення зайнятості населення, завантаження потужностей, збільшення доходів

• інтеграція у країну переробки

• виграш у конкуренції з іншими країнами

• поліпшення ПБ країни переробки

• приплив іноземного капіталу для створення робочих місць

• проникнення товарів країни переробки на міжнародні ринки

• вимушене доведення толером якості продукції до світових стандартів

• розширення міжнародної кооперації у складі реалізованої толінгової схеми.

В Україні толінг поширений в експортно-орієнтованих галузях:

• металургія

• хімічна промисловість

• енергетика

• нафтопереробка

• легка промисловість.

Таке поширення толінгу пов’язано з тіньовими інтересами українських підприємств.

Існує Закон “Про операції з давальницькою сировиною”, але він дуже суперечливий.

Державі необхідно регулювати толінгові схеми, щоб це не стало негативним явищем для розвитку підприємницького сектора.

Необхідні заходи щодо регулювання толінгових схем:

1. встановити зобов’язання здійснювати капітальні вкладення у підприємство переробки

2. обмежити всі види толінгу в Україні для дотаційних державних підприємств та підприємств, які мають державну частку в майні

3. внутрішній толінг в Україні для підприємств акціонерної форми власності слід відрегулювати так, щоб такі угоди мали прозорий характер і не були ланками тіньових схем

4. пропонується ввести як базову мінімально допустиму вартість переробки давальницької сировини, що визначається у відсотках від ціни продукції на міжнародних ринках

27 , 33. Інвестиційний клімат – це сукупність політичних, соціальних та економічних чинників, яка приймається до уваги інвестором при здійсненні інвестицій.

Найважливішими з перерахованих чинників є економічні.

Перелік конкретних економічних показників залежить від форми інвестицій, терміну та умов інвестування.

Наприклад:

• для державних інвесторів важлива гарантія держави;

• для приватних інвесторів – розвиток кредитно-фінансової системи (тобто показник заборгованості, доступність банківського кредитування);

• особи, які здійснюють портфельне інвестування – наявність інвестиційного середовища (розвинутий фондовий ринок з елементами інфраструктури і можливість репатріації доходів);

• інвесторів, що здійснюють прямі іноземні інвестиції, цікавлять, крім фінансових показників, характеристики внутрішнього ринку країни-одержувача (місткість ринку, купівельна спроможність населення, доступ до ринку, ресурсна база тощо).

Аналіз комплексу цих показників визначає синтетичний показник інвестиційної привабливості країни.

Рейтинги інвестиційної привабливості надають:

• Лондонський часопис Euro money

• американська група Business Risk International

• Handelsblatt (Німеччина)

• BERI

В Україні у 1995 р. Бланк і інвестиційна компанія “Омега Інвест” розробили єдиний признаний в Україні рейтинг, що стосується інвестиційної привабливості регіонів. В основу покладені основні довготривалі фактори:

• природно ресурсний потенціал

• рівень промислового і сільськогосподарського виробництва

• рівень урбанізації

• ринкова інфраструктура

Всі регіони розділили на 4 групи:

1. пріоритетна інвестиційна привабливість (м. Київ, Дніпрпеторов., Донецька обл)

2. достатньо велика інвестиційна привабливість

3. середня інвестиційна привабливість

4. низька інвестиційна привабливість

Будь-який рейтинг – це моментальний знімок стану ринку.

Фактори інвестиційного клімату:

1. інвестиційний потенціал

2. інвестиційні ризики