4.2. Правові та організаційні основи охорони праці
4.2.1. Конституційні засади охорони праці в Україні.
Законодавча база з охорони праці регламентує все, що зв’язано із створенням і забезпеченням безпечних умов праці. Правовою основою законодавства України про охорону праці є:
Конституція України.
Закон України «Про охорону праці».
Кодекс законів про працю України (КЗпП).
Закон України «Про охорону здоров’я».
Закон України «Про пожежну безпеку».
Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».
Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист».
В Конституції України (стаття 43) записано: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею,яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується», «Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом», «Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється» .В статті 45 Конституції проголошено:кожний, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
У статті 46 Конституції вказується на те,що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у розі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника,безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках,передбачених законом. Основоположне значення в галузі охорони праці має Закон України «Про охорону праці». Саме цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці. Цей Закон регулює відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки,гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. Зараз в Україні створена і діє ціла система законодавчих та нормативно-правових актів,що регламентують питання охорони праці в усіх сферах виробничої діяльності. Структура множини основних законодавчих та нормативних акти з охорони праці представлена на мал.1.
Мал.1 - Структура законодавчого та нормативного забезпечення ОП.
4.2.2. Законодавство України про охорону праці.
В Основному Законі — Конституції України (ст. 43) зазначено: "Кожен має право на належні, безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом"; "Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється". "Кожен, хто працює, має право на відпочинок" (ст. 45). Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також щорічної оплачуваної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи в нічний час. Громадяни мають право на соціальний захист (ст. 46), що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Зазначені права реалізуються шляхом виконання вимог, викладених у Кодексі законів про працю, а також Законах: "Про охорону праці", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про використання ядерної енергії та радіаційний захист", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про колективні договори і угоди", "Про дорожній рух", "Про поводження з радіоактивними відходами". Положення цих Законів конкретизуються у відповідних правилах, стандартах, нормах, інструкціях та інших нормативно-правових актах, перелік яких наведений в "Державному реєстрі нормативних актів з охорони праці" (рис. 2).