10. Як поділяються аіс за рівнем у системі державного управління ? Наведіть відповідний рисунок, що показує класифікацію аіс. Дайте характеристику цим класам аіс.

10) За рівнем в системі державного управління виокремлюють галузеві, територіальні й міжгалузеві АІС. Це системи організаційного управління, але наступного — вищого — рівня ієрархії.

Галузеві АІС функціонують у сферах промислового та агропромислового комплексів, у будівництві, на транспорті. В цих системах розв’язуються задачі інформаційного обслуговування апарату управління відповідних міністерств і відомств.

Територіальні АІС призначені для управління адміністратив­но-територіальними районами. Діяльність територіальних АІС спрямована на якісне виконання управлінських функцій в регіоні (наприклад, контроль за рівнем безробіття, за станом соціальних виплат), формування звітності, надання оперативних відомостей місцевим органам влади.

Міжгалузеві АІС є спеціалізованими системами функціональних органів управління національною економікою (планових, фінансових, статистичних та ін.). Маючи у своєму складі потужні обчислювальні комплекси, міжгалузеві багаторівневі АІС забезпечують розробку економічних і господарських прогнозів, державного бюджету, здійснюють контроль за результатами і регулювання діяльності всіх ланок народного господарства, а також контроль наявності й розподілу ресурсів.

АІС класифікуються:

1) за призначенням (фактографічні, документальні та змішані);

2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);

3) за локалізацією (локальні та розподілені);

4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);

5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).

Детальніше кожний з критеріїв.

1) за призначенням.

Документальні системи зорієнтовані на обробку та зберігання документа (порівняно великої за розміром послідовності символів), внутрішню структуру якого система (майже) повністю ігнорує, тобто він неподільний (атомарний) з точки зору системи. Споживачем результатів пошуку виступає, як правило, кінцевий користувач.

Фактографічні системи оперують фактами (даними) різних типів, що зв'язані в системі в більш чи менш складні структури. Дані, що є результатом пошуку, можуть стати складовою частиною звітів або використовуються різноманітними обчислювальними процесами.

Змішані системи включають в себе в тих чи інших пропорціях риси обох вищеназваних варіантів.

Для більш точних класифікаційних оцінок необхідно враховувати додаткові властивості, що відносяться до пошукового процесу, а також до особливостей мов запитів, реалізованих в тій чи іншій системі.

Дескрипторні або документальні АІС (ДАІС) історично були першими.

Основним елементом інформаційного простору ДАІС була анотація або реферат книги, документа, явища чи об'єкта. В рефераті виділяються слова чи слоросполучення, які в сукупності майже однозначно (в ідеалі точно) відповідають повному опису об'єкта, крім того, таких слів повинно бути відносно небагато. Їх називають ключовими словами або дескрипторами. Запит для ДАІС можна зформулювати у вигляді переліку дескрипторів, який на думку користувача характеризує потрібний реферат, а значить, і відповідний об'єкт. В таких системах запит називають пошуковим розпорядженням, а реферат - пощуковим образом.

2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);

Системи з базовою мовою передбачають взаємодію користувача з СУБД з середовища якоїсь іншої мови програмування, де і виконуються більшість постпошукових перетворень даних. Такий підхід зручний для розробки різного роду систем як надбудов над СУБД, бо дає можливість створювати високоефективні програми постпошукової обробки даних.

Замкнуті системи самостійно забезпечують користувача всіма необхідними засобами як для локалізації даних, так і для їх постпошукової чи передпошукової обробки. Недоліком таких систем є те, що в них відсутні (або малоефективні) засоби для розробки надбудов – проблемно-орієнтованих комплексів.

Змішані системи передбачають наявність обох можливостей двох попередніх підходів і є найбільш поширеними на сьогодні.

3) за локалізацією (локальні та розподілені);Локальність передбачає розташування всього програмного забезпечення і даних на одному ізольованому комп’ютері, а розподіленість означає розташування системи на мережі комп’ютерів з певною стратегією рознесення даних.

4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);

постобробка даних після їх локалізації в базі даних, чи попередня обробки.

5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).

Для систем з ієрархічною структурою базовою структурою даних є дерево; як правило, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу мережа мають значно кращі виразові можливості, але дещо програють у ефективності функціонування, точніше, від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем. СУБД реляційного типу, для яких характерно щонайпростіша структура даних (плоский файл), але одночасово суттєво підвищений рівень мов маніпулювання даними, що максимально употужнює виразові можливості та знижує ефективність функціонування, тому для таких систем потрібні потужні комп’ютери, і вони значно чутливіші (порівняно з попередниками) до росту об’ємів даних.

Висновок:

Можна сказати, що впровадження АІС сприяє підвищенню ефективності виробничо-господарської діяльності економічних об’єктів і забезпечує якість управління. Так, досвід створення АІС, впровадження в практику економічної діяльності оптимізаційних методів, формалізація ситуацій фінансово-господарських процесів, оснащення підприємств та установ сучасними обчислювальними засобами докорінно змінили технологію функціонування інформаційних процесів управління.