25)Логічна символіка в утворенні складних суджень.

Логічна символіка в утворенні складних суджень. Мова логіки висловлювань має в своєму розпорядженні певні знакові засоби,за допомогою яких можливо здійснювати переклад міркувань природної мови на мову логіки висловлювань з метою їх подальшого аналізу. 1)пропорційні знаки-знаки для позначення простих речень природної мови(А,В,С..)Кожний знак є простим висловлюванням 2)Знаки логічних сполучників-знаки,які виконують схожу функцію,що і граматичні сполучники:повязують декілька простих висловлювань і створюють складне висловлювання. Конюкція-замінює сполучни «і» Диз’юнкція- замінює сполучник «або» Імплікація-замінює «якщо..,то» Еквіваленція – «якщо і тільки якщо Заперечення- «невірно,що»»

26Поняття про складні судження.Види складних суджень. Складні судження – це судження, які складаються із простих суджень. Прості судження в складних з’єднуються сполучниками: і – «Λ». Тобто А Λ В – конюкція. Наприклад: Київ – столиця України і місто, яке лежить на Дніпрі; або – «V» . Тобто А V В – диз’юнкція. Сполучник «або» вживається в з’єднувально-розділовому (Спортсмен отримав перемогу або тому, що сильно пощастило або він прийняв допінг) та в розділовому (11 – число парне або не парне); якщо то – «→». Тобто А →  В – імплікація.(Якщо ми вивчаємо логіку, то ми підвищуємо культуру мислення); тоді і тільки тоді, коли - «Ξ». Тобто А Ξ В – еквіаленсія. (Особа може називатися злочинцем тоді і тільки тоді, коли буде це встановлено судом). Складні судження поділяють на умовні та безумовні. Умовні (імплікативні) судження – це судження, в якому відображається залежність того чи іншого явища від тих чи інших обставин і в якому підстава і наслідок з’єднуються з допомогою логічного сполучника “ якщо…, то…”. Безумовні (еквівалентні) судження поділяються на єднальні, розділові, поділяючі та множинні. В єднальних (кон'юнктивні) судженнях, на відміну від простих, наявне твердження чи заперечення про належність предметові двох чи більше ознак. Наприклад: “Т.Г. Шевченко – геніальний поет і талановитий майстер живопису”. У предикаті розділового (диз’юнктивні) судження, як і в предикаті єднального вказується на дві чи більше ознак. Поділяючі судження належать до розділових. Їх специфіка полягає в тому, що в них дається повний перелік різновидів предмета думки. Наприклад: “Ліси бувають листяними, хвойними і мішаними”.У множинних судженнях суб’єкт завжди є складеним, а предикат – як складеним, так і простим. Наприклад: “Залізо, мідь, золото, свинець та деякі інші м

27)Таблиця істинності. Для кожного складеного вислову (логічного вираження) можна побудувати таблицю істинності, яка визначає його істинність або хибність при всіх можливих комбінаціях вихідних значень простих висловів (логічних змінних).

28)Умовивід як форма мислення. Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження, котре містить в собі нове знання. Умовивід складається із засновків та висновку. Засновки – це судження, із яких виводиться нове знання. Висновок – судження, виведене із засновків. Наприклад: Будь - який злочин суспільно небезпечний. Крадіжка є злочином. Отже, крадіжка є суспільно небезпечною. У будь – якому умовиводі слід розрізняти три види знань: 1)Вихідне знання, те з якого виводиться нове знання – воно міститься в засновках умовиводу. 2) Висновкове знання – міститься у висновку. 3 ) Обгрунтовуюче знання – знання котре, пояснює правомірність висновку із засновків. (міститься в аксіомах). Умовиводи бувають безпосередніми(знання етали тонуть у воді”Кожне судження завжди виражається у формі граматичного речення. Судження не може існувати поза реченням. Речення є безпосередньою дійсністю судження, його матеріальною оболонкою. Проте не всяке речення виражає судження.

, які здобуті за допомогою безпосереднього сприймання предметів або явищ) та опосередковані( знання,які виводяться з наявних, раніше здобутих знань) .

29)Загальна характеристика видів умовиводів. логіка розрізняє насамперед:4 безпосередні умовиводи – висновок будується лише на одній посилці Наприклад, “Петров викликаний до суду у якості свідка, тому він зобов’язаний давати свідчення”;4 опосередковані – висновок будується на кількох посилках: “Всі рідини пружні. Ртуть – рідина (за звичайних умов). Відповідно ртуть має пружність”;У свою чергу виділяють такі види опосередкованих умовиводів:4 дедуктивні – рух думки йде від загальної закономірності до часткового випадку (Всі люди смертні. Аристотель – людина. Аристотель – смертний.); Серед дедуктивних опосередкованих умовиводів виділяють зокрема силогізми – висновок базується на двох посилках, які є судженнями і зв’язані з загальним для них поняттям (Всі юристи опікуються правом. Захарченко – юрист. Захарченко опікується правом.). Крім силогізмів виділяють також умовні і розподільні мовиводи; 4 індуктивні - рух думки йде від часткових випадків до загальної закономірності (Україна – країна Європейського континенту. Білорусь - країна Європейського континенту. Обидві країни – європейські);4 традуктивні (за аналогією) - рух думки йде від одного часткового випадку до іншого часткового випадку. Вони обов’язково мають імовірнісний характер. (На планеті Марс існують певні кліматичні умови, які приблизно однакові з земними. На Землі є життя. Можливо (за аналогією) на Марсі є життя);

30)Безпосередні умовиводи. Безпосередній умовивід – це такий умовивід, в якому висновок робиться з однієї посилки. Наприклад: Будь – який злочин є правопорушення. Висновок: Деякі правопорушення є злочином. Висновок ми здобуваємо за допомогою перетворення судження. Проте безпосередній умовивід не може бути зведеним до простої зміни однієї лише форми судження, він зачіпає і зміст думки, робить її визначенішою, яснішою, точнішою. Основними способами побудови безпосередніх умовиводів є перетворення, об’єднання, протиставлення та перетворення.

31)Дедуктивні умовиводи:сутність і види.Дедуктивним (від латинського слова deductio – виведення) називається умовивід, у якому висновок про окремий предмет класу робиться на підставі класу в цілому.У дедуктивному умовиводі думка рахується від загального до окремого, одиничного, тому дедукцію звичайно визначають як умовивід від загального до часткового. Щоб дійти дедуктивного висновку, необхідно мати подвійне знання, засновки:засновок, що має загальне положення або правило, під яке підводиться частковий випадок; 2) засновок, у якому ідеться про той окремий предмет або частковий випадок, який підводиться під загальне положення. Дедукція дає висновки достовірні. У цьому одна з її переваг над іншими видами умовиводів. Проте, якщо один із засновків дедуктивного умовиводу буде не достовірним, а вірогідним, то й висновок у такому випадку буде вірогідним і не може бути достовірним. Розрізняють такі типи дедуктивних умовиводів: категоричний силогізм, умовні силогізми і розподільні силогізми. Категоричним силогізмом називається такий дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями.Розподільно-категоричним силогізмом називається такий умовивід, у котрому більший засновок є судженням розподільним, а менший – категоричним.Умовно-розподільним силогізмом або лемантичним силогізмом називається силогізм, у котрому більший засновок є судженням умовним, а менший розподільним.

32)Індуктивні..умовиводи.Індукцією  називається  умовивід, у якому  на  основі  знання…частини предметів класу робиться висновок про всі предмети  класу,про  клас  в  цілому.  Індукція  це умовивід  від  часткового до загального. Повна індукція — індуктивний умовивід, у якому на підставі знання про належність певної ознаки кожному предметові класу робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цього класу.( Меркурій обертається навколо Сонця. Венера обертається навколо Сонця. Земля обертається навколо Сонця. Марс обертається навколо Сонця, Відомо, що Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і Плутон вичерпують усю множину планет…Сонячної….системи.Отже, всі планети Сонячної системи обертаються навколо Сонця.) Неповна індукція — індуктивний умовивід, у якому висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу. (Залізо — електропровідне, Мідь — електропровідна, Срібло — електропровідне,--- Отже, всі метали — електропровідні). Неповну індукцію поділяють на популярну (народну) і наукову. Популярна індукція — неповна індукція через простий перелік за відсутності суперечного випадку. Наукова індукція — неповна індукція, в якій на підставі пізнання необхідних ознак деяких предметів певного класу робиться загальний висновок про всі предмети цього класу. математичну індукцію, яка ґрунтується на специфіці будови і властивостях натурального ряду чисел.---Схема----математичної---індукції:Якщо Р(1); Якщо Р(п), то Р(п+1); Отже, V х Р(х).

33)Умовиводи із суджень з відношеннями. Умовивід, засновки і висновок якого є судженнями з відношеннями, називається умовиводом з відношеннями. (Коля — брат Петра. Іван закінчив академію раніше Семена. Петро — брат Сергія). Семен закінчив академію раніше Артура. Коля — брат Сергія. Іван закінчив академію раніше Артура. Такі умовиводи спроможні лише тоді, коли відношення підпадають під принцип транзитивності (перхідності). В протилежному випадку маємо нісенітниці. (Микола любить Олю. Оля любить Петра. Микола любить Петра (?!))До речі, саме внаслідок нетранзитивності багатьох правових відносин суттєво обмежене застосування математики до права, хоча останнім часом такі спроби починають з’являтися.

34)Умовні ірозділові умовиводи.Умовно-розділові умовиводи. Умовні і розділові умовиводи.Умовно-розділові умовиводи. Умовно – категоричні умовиводи, в яких один засновок умовне судження, а інший – категоричне судження. Наприклад:Якщо туман розвіється, то виліт літака здійсниться.Туман розвіявся.Отже, виліт літака здійсниться. Розділово – категоричні умовиводи – це умовиводи, які складаються із одного засновку, який є розділовим судженням і висновку, який є теж категоричним.Наприклад:Умовиводи бувають індуктивними або лекція цікава.Отже, дана лекція не корисна.Висновок невірний, бо сполучник ″або″ застосовується в з’єднувально - розділовому значені. Умовно – розділові умовиводи – це умовиводи до складу яких входять умовні і розділові судження, які є засновками, а висновки можуть бути або категоричними або розділовими. 35)Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків між явищами. Як правило, індуктивні умовиводи встановлюють наявність між об'єктами і явищами причинно-наслідкових зв'язків. Існують п'ять основних методів установлення причинних зв'язків: метод єдиної схожості; метод єдиної відмінності; з'єднаний метод схожості і відмінності; метод супровідних змін; метод залишків.1--- Метод схожості називають методом знаходження загального в різному;2--- Метод відмінності називають методом знаходження різного в схожому, бо порівнювані випадки збігаються один з одним за багатьма властивостями;3--- Зєднаний метод схожості й відмінності показує сама назва, це метод являє собою комбінацію попередніх двох методів;4---Метод супутніх змін Цей метод застосовується при аналізі випадків, у яких має місце видозміна однієї з попередніх обставин, супроводжувана видозміною досліджуваної дії;5---Метод залишків Застосування цього методу пов'язане з установленням причини, що викликає певну частину складної дії за умови, що причини, котрі викликають інші частини цієї дії, вже виявлені.

36)Простий категоричний силогізм:фігури і модуси. ПКС складається із 3 термінів. Один із засновків є більшим, а інший менший. Більший – входить Р. Менший в який входить S. Фігури і модуси ПКС. ПКС має 4 фігури. Кожна фігура відрізняється від інших положенням М. Вірні модуси 1, 2, 3, 4 фігур: 1) ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО; 2) ЕАЕ, АЕЕ, ЕІО, АОО; 3) ААІ, АІІ, ІАІ, ЕАО, ОАО, ЕІО; 4) ААІ, АЕЕ, ІАІ, ЕАО, ЕІО. Правила термінів: 1) У силогізмі повинно бути 3 терміни, не більше і не менше. (Приклад коли порушується дане правило – (А) Стародавні греки(М₁) здійснили великий(Р) внесок в розвиток філософії. (А) Спартанці (S) - стародавні греки. У даному судженні 4 терміни, отже, висновок не витікає, бо порушено 1 правило. 2) Середній термін (М) повинен бути розподілений хоча б в одному із засновків. Якщо це не так, то висновок не витікає ((А) Усі юристи вивчають кримінальне право (М -). (А) Петренко вивчає кримінальне право (М -). Отже, висновок не витікає.) 3. Якщо термін не розподілений у засновках, то він не може бути розподілений і у висновку. Правила засновків: 1) Із двох суджень, які є частковими висновок не випливає ((І) Деякі планети сонячної системи мають атмосферу. (О) Деякі планети не мають сонячної системи. Висновок не випливає. 2) Із двох суджень, які є заперечу вальними, висновок не витікає( (Е) Жоден брехун не заслуговує довіри. (О) Деякі депутати не є брехунами. Висновок не витікає. 3) Якщо 1 із засновків є судженням частковим, то і висновок повинен бути частковим ( (А) Усі метали хімічні елементи. (І) Деякі метали – благородні. (І) Отже, висновок: деякі благородні предмети – хімічні елементи). 4)Якщо 1 із засновків є заперечу вальним, то і висновок повинен були судженням заперечу вальним( (Е) Суддя, який є родичем потерпілого не може розглядати судову справу. (А) Суддя М є родичем потерпілого. (І) Отже, суддя М не може розглядати судову справу.).