- •1.Модель життєдіяльності людини.
- •2.Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
- •3.Безпека людини, суспільства, національна безпека.
- •4.Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- •5.Аксіоми безпеки життєдіяльності.
- •6.Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
- •7.Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •8.Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
- •10.Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •11.Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту.
- •12.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.
- •15.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •15.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •16.Пожежі у природних екосистемах.
- •17.Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.
- •18.Біологічні небезпеки.
- •19.Вражаючі фактори біологічної дії.
- •20.Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •21.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •22.Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб.
- •23.Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •24.Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
- •25.Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.
- •26.Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.
- •27.Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.
- •28.Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •29.Вимоги до транспортування небезпечних речовин.
- •30.Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •31.Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •32.Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •33.Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •34.Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі.
- •35.Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.
- •Класифікація об’єктів за їхньою пожежо вибухонебезпекою.
- •36.Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •37.Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.
- •38.Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами.
- •39.Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму.
- •40.Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення.
- •41.Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії.
- •42. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів атомної енергетики.
- •43. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •44. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.
- •45. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •46. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини.
- •47. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
- •48. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою.
- •49. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку.
- •50. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •52. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.
- •54. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій.
- •55. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
- •56. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.
- •58. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.
- •59. Маніпуляція свідомістю.
- •60. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населенн
- •61. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія.
- •62. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.
- •63. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.
- •64. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- •65. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •66. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •67. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження.
- •68. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •69. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище.
- •70. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
- •71. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс.
- •71. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс.
- •72. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.
- •73. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
- •74. Статистичний метод. Метод аналогій.
- •75. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей.
- •77. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків.
- •78. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.
- •79. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у нс, процеси її функціонування і розвитку, регламентацію режимів запобігання і ліквідації нс.
- •80. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- •81. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •87. Застосування захисних бар’єрів та видів цивільного захисту: фізичного, постійно діючого функціонального, природного, комбінованого.
- •89. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- •90. Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення нс або реагуванням на нс та організації ліквідування її наслідків.
- •91. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення нс та аварій.
- •92. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.
- •93. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в нс об’єкту господарювання.
- •94. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •95. Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення нс.
- •96. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в нс.
- •97. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації нс. Сили і засоби постійної готовності.
- •98. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків нс.
- •99. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву.
- •100. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні нс.
- •101. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
- •103. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.
64. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
Психіка людини тісно пов’язана з безпекою її життєдіяльності. Небезпеки, які впливають на людину, не можна розцінювати ані як подію, яка породжена тільки зовнішньою стимулюючою ситуацією, ані як результат рефлекторної реакції організму людини на неї. Вплив цих небезпек обумовлюється психофізіологічними якостями людини. Дослідами встановлено, що у 70 % нещасних випадків, що трапляються у сфері виробництва, винуватцями є самі люди. Звідси постає принципово важливе питання: чому люди, яким від народження притаманний інстинкт самозахисту, самозбереження, так часто стають винуватцями своїх ушкоджень? Якщо людина психічно нормальна, то вона без причини ніколи не стане прагнути ушкоджень. Причини, як показує дослід, залежать від безлічі різноманітних факторів та їх комбінацій. Сучасні засоби психофізіологічних обстежень дають можливість своєчасно виявити осіб з прихованою схильністю до психічних станів.
Психогенні зміни настрою і афективні стани можуть виникати під впливом психічних дій. Поганий настрій і апатія можуть у людини продовжуватися від кількох годин до 1 - 2 місяців. Поганий, пригнічений настрій спостерігається тоді коли гине хтось з рідних чи близьких людей, або ж після конфліктних ситуацій При цьому у людини з'являється байдужість, в'ялість, загальна скованість, уповільнення темпу мислення, переключення уваги, поганий настрій, які супроводжуються погіршенням самоконтролю і можуть стати причиною виробничого травматизму.
Під впливом виробничих невдач, образи. у людини можуть розвиватися афективні стани (афект - вибух емоцій). В стані афекту людини розвиваються психогенні (емоційні) звуження об'єму свідомості, різні рухи, агресивні та руйнівні дії.
Зміни психогенного стану людини можуть бути пов'язаній вживанням лікарських та алкогольних психічно активних засобів. Сучасна медицина мас велику кількість фармацевтичних засобів, що чинять вплив на психічну діяльність та стан людини.
Розповсюджене серед населення вживання транквілізаторів (седуксен, еленіум) становить особливу проблему. Вони мають виражену заспокійливу Дію і попереджають розвиток неврозів, але можуть знизити психічну активність, уповільниш реакції, викликати апатію і сонливість. Практичний досвід свідчить про те, що вживання легких стимуляторів (чай, кава) допомагає проти сонливості і може сприяти підвищенню працездатності на деякий період.
Серйозну проблему для безпеки життєдіяльності становить пияцтво, алкоголізм. Загальновідомо, що вживання алкогольних напоїв в робочий час негативно впливає на працездатність, За даними статистики автомобільний травматизм в 40 - 60% випадків пов'язаний з вживанням алкоголю. Є дані про те, що 64% смертельних випадків на виробництві зумовлене вживанням алкоголю.
З позиції безпеки життєдіяльності особливе значення має похмілля розвиваючись в дні після вживання алкоголю, вона не тільки знижує працездатність людини, але і веде до загальмованості та зниження почуття обережності.
Тривале вживання алкоголю викликає. Фахівці, що страждають алкоголізмом, втрачають властиві їм риси точності, акуратності та обережності в роботі. Вони дуже часто допускають помилкові дії та стають непридатними для вирі, творчих завдань, до швидкої та правильної орієнтації в ненормативних виробничих ситуаціях.
Змінність психічних процесів, властивостей та станів особистості під виливом побутових та виробничих умов ставить перед керівниками виробничої діяльності завдання створення та вдосконалення системи контролю за пси нічними"особливостями працюючої людини.
Серед особливих психічних станів, що підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку, необхідно виділити пароксизмальні розладнання свідомості, психогенні зміни настрою, стани, пов'язані з прийомом психічно активних засобів (стимуляторів, алкогольних напоїв і таке ін.).
Пароксизмальні стани - це група розладнань різного походження (органічні захворювання головного мозку, епілепсія), що характеризуються тимчасовою, від секунди до декількох хвилин, втратою свідомості При виражених формах спостерігається падіння людини га судорожні рухи тіла і кінцівок.
