15. Облік розрах.З органами соц. Страх. З оплати праці

Відповідно до Конституції України в нашій державі встановлені і діють Закони України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян України визначені Законом України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 14 січня 1998 року

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у ста* рості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (роботодавець), громадянам, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

- пенсійне страхування;

- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття;

- інші види страхування, передбачені Законами України.

З 1 січня 2011 року згідно з Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 р. замість платежів до чотирьох соціальних фондів, що зазначені вище, запроваджується єдиний соціальний внесок. Цей внесок є консолідованим страховим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Бухгалтерський облік розрахунків за страхуваннямОблік розрахунків з органами страхування підприємства ведуть на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", який має такі субрахунки:651 "За пенсійним забезпеченням";652 "За соціальним страхуванням";653 "За страхуванням на випадок безробіття";654 "За індивідуальним страхуванням";655 "За страхуванням майна";656 "За страхуванням майна від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання".

16.Облік зобовязань за раунками з постачальниками та підрядчиками.

На рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. За кредитом відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом – її погашання, списання тощо.

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з постачальниками і підрядниками є первинні документи. Порядок та форми розрахунків між покупцем і постачальником визначаються у господарських договорах або контрактах купівлі – продажу. Основними типовими документами з оприбуткування запасів від вітчизняного постачальника є накладні, товаротранспортні накладні, залізничні накладні, акти про приймання матеріалів, податкові накладні (де вказується податковий кредит з ПДВ) тощо.

Матеріали, що надходять на склад, ретельно перевіряють, вста­новлюється відповідність їх якості, кількості, асортименту умовам поставок і супровідним документам. Якщо не виявлено розходжень, матеріали приймають. При цьому можливі два варіанти оформлення оприбуткування: безпосередньо на документі постачальника або шляхом виписування прибуткового ордера. Прибуткові ордери використовують для кількісно – сумового обліку матеріалів, що надходять від постачальників або з переробки.Коли є розбіжності у кількості та якості з даними супровідних документів постачальника, а також для матеріалів, що надійшли без платіжних документів, складають Акт про приймання матеріалів (форма № М-7).Акт складається комісією, яку призначає керівник підприємства і до якої входять завідувач складу, представник відділу постачання (або відповідальна особа) та ін. Цей акт є підставою для оприбуткування бухгалтерією фактично прийнятих матеріалів. Прибутковий ордер при цьому не заповнюється.

Товарно – матеріальні цінності, що доставлені від постачальника залізничним транспортом, оприбутковуються на склад на підставі залізничної накладної. При одержанні вантажів із залізничної станції експедитор повинен перевірити відповідність кількості місць, що надходять, і знаків маркування на них з даними супровідних документів. Якщо при прийманні вантажу буде встановлено розходження з даними, зазначеними в транспортних документах, або виникнуть питання щодо цілісності вантажу (зірвана або пошкоджена пломба), складають комерційний акт. Цей акт є основою для подання претензій до залізниці про відшкодування збитків.У разі надходження вантажу на склад без документів відділ постачання виписує наказ складу про приймання вантажу без документів. Завідувач складу здає накази до бухгалтерії разом з прибутковими ордерами.

Платіжними документами, які використовуються при операціях оплати товару, є рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки банків тощо.Трапляються випадки, коли виробничі запаси надходять до складу без рахунків – фактур постачальників. Такі поставки називають невідфактурованими. Бухгалтерія повинна організувати окремий облік розрахунків за ці матеріали і вжити заходів для своєчасного одержання рахунків від постачальників.

Розрахункові документи, які надає підприємство – постачальник покупцеві на суму оплати за отриману продукцію, виконані роботи чи надані послуги, повинні бути акцептовані.(пыдписаны керывником)