- •1.Поняття та система цивільного права України.
- •7, Види, порядок укладання та припинення договорів
- •14.Поняття і види часу відпочинку. Види відпусток та порядок їх надання.
- •15. Поняття та структура заробітної плати
- •16. Правове регулювання праці неповнолітніх
- •17. Поняття і засоби забезпечення трудової дисципліни
- •18. Поняття підстава та умови матеріальної відповідальності. Види матеріальної відповідальності працівника за шкоду
- •19. Поняття індивідуальних трудових спорів, порядок їх вирішення
- •21. Загальна характеристика кримінального законодавства україни
- •20. Кримінальне право україни як галузь права
- •22. Поняття та ознаки кримінальної відповідальності. Підстави кримінальної відповідальності
- •23. Поняття та ознаки злочину. Види злочинів.Склад злочину
- •24. Стадії вчинення злочину, добровільні відмова при незакінченому злочині
- •25. Поняття співучасті у злочині. Види співучасників
- •26. Поняття неосудності та обмеженої осудності
- •27.Поняття та мета кримінального покарання.Види покарань.Загальні засади призначення покарання.Обставини.Що пом’якшують покарання.Обставинт,що обтяжують покараня.
- •28.Обставини , що виключають злочинність діяння.Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.
- •29.Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •30.Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •31.Примусові заходи виховного характеру
- •32.Амністія і помилування
- •33.Конституційні засади судочинства в Укр.
- •34.Загальна харак. Судової системи Укр.
- •35.Правовий статус суддів.Гарантії незалежності суддів.Основні принципи судочинства.
- •36.Конституційний Суд Укр:правовий статус,повноваження, порядок утворення,склад.
- •37.Система судів загальної юрисдикції в Укр.,їх повноваження
- •38.Господарські суди, їх повноваження
- •39.Адміністративні суди,їх повноваження
- •40.Поняття та система правоохоронних органів України
- •41. Система органів прокуратури. Основні функції прокуратури за Констит України
- •42. Правовий статус міліції України. Права та обов’язки працівників міліції
- •43. Правовий статус та завдання Служби Безпеки України
- •44. Право на звернення до господарського суду. Організація господарських судів в Україні
- •45. До господарське врегулювання господарських спорів. Підвідомчість господарських судів та компетенція господарських судів щодо їх вирішення
- •46. Учасники господарського процесу
- •47. Докази в господарському процесі
- •48.Господарські витрати та процесуальні строки
- •49.Подання позову, порушення провадження у справі та підготовка матеріалів до розгляду в засіданні господарського суду
- •50.Вирішення господарських спорів
- •51.Перевірка рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду та за нововиявленими обставинами
- •52. Виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду
25. Поняття співучасті у злочині. Види співучасників
Злочин може бути скоєно як однією особою, так і декількома, що діють в співучасті. Інститут співучасті дає можливість вирішити питання: кола осіб, які можуть і повинні нести відповідальність за спільно скоєний злочин, а також встановлення підстав і меж відповідальності цих осіб; співставлення суспільної небезпеки винних з врахуванням характеру і ступеня участі в злочині, а також індивідуальних особливостей окремих злочинців, Співучасть в злочині розглядається як особлива Форма скоєння злочину, що характеризується в ряді випадків більш високим ступенем суспільної небезпеки. Поєднання зусиль декількох осіб для скоєння одного і того ж злочину, взаємна підтримка співучасниками один одного, особливо при попередній змові про злочинну діяльність, не тільки можуть полегшити скоєння злочину, але й дозволяють нерідко спричинити більшу шкоду суспільний підноси нам, забезпечити більшу латентність “скритність” злочину і містять небезпеку для злочинця бути відкритим і покараним. Підвищена небезпека злочинної діяльності при співучасті особливо проявляється, коли йде мова про злочини скоєні неповнолітніми. Отже, співучасть - це особлива форма скоєння злочину умисно двома і більше особами, що має вищий ступінь суспільної небезпеки. Види співучасників: . Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник. 2. Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають КВ за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК.3. Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації. 4. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.
5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину. 6. Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 КК. 7. Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають КВ лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину.