46. Учасники господарського процесу

Учасники господарського процесу – суб’єкти, які беруть участь у процесі від свого імені, є зацікавленими у результаті справи, здатні впливати на його перебіг, оскільки наділені певним комплексом прав, які надають їм таку можливість. Всіх учасників залежно від їх правового стану можна / на 3 групи: 1. Господарський суд. 2. Особи, які беруть участь у справі – це суб'єкти процесуальних правовідносин, які наділені юридичною заінтересованістю, що визначає їх правовий статус при розгляді й вирішенні справи. (сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених ГПК.) 3. Особи, які сприяють здійсненню правосуддя – не є учасниками господарського процесу, закон визначає їх як інших осіб, що беруть участь у процесі (посадові особи, інші керівники, коли їх викликають для дачі пояснень; судові експерти).

47. Докази в господарському процесі

Процесуальна форма доказування в господарському суді — це система правил доказування, врегульована законодавством, яка є універсальною, імперативною і підпорядкованою принципам господарського процесу. Доказування в господарському процесі можна розділити на два види: 1) доказування відносно окремих юридичних фактів, як правило, для здійснення певної процесуальної дії. Об’єктами доказування при цьому є обставини, які належить установити згідно з вимогами найчастіше господарського процесуального законодавства; 2) доказування відносно всієї справи. Об’єкт доказування по справі в цілому є предметом доказування. У процесуальній теорії традиційно під предметом доказування розуміють сукупність фактів, які мають матеріально-правове значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного й обґрунтованого рішення по справі.. В процесі доказування засобами встановлення обставин, які мають значення для справи, є судові докази. Судові докази — поняття, яке поєднує в собі два тісно взаємозв’язаних елементи: фактичні дані як зміст доказів і засоби доказування як процесуальна форма. Допустимість доказів — це встановлена законодавством вимога, яка обмежує застосування конкретних засобів доказування, або вимога, яка передбачає обов’язок застосування конкретних засобів доказування при встановленні визначених фактичних обставин справи при здійсненні доказування в процесі розгляду певної справи у порядку господарського судочинства.

48.Господарські витрати та процесуальні строки

ГОСПОДАРСЬКІ ВИТРАТИ — витрати на господарські потреби, підтримку життєдіяльності компанії (опалювання, освітлення, прибирання і тому подібне), а також на інші управлінські витрати (придбання інвентаря, окремих витратних матеріалів і тому подібне). Процесуальні строки — це строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії. Згідно зі ст. 67 ЦПК визначено такі види процесуальних строків: 1.встановлені законом; 2.встановлені судом. І в першому, і в другому випадках строки обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Закінчення процесуальних строків визначається ст. 70 ЦПК. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця, а якщо припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Разом з тим строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв’язку.