34.Нова економічна політика

змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продподатком в селі, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою.

НЕП дозволив швидко відновити господарство, зруйноване Першою світовою і Громадянською війнами.

З другої половини 1920-х років почалися перші спроби згортання НЕПу. Ліквідовувалися синдикати в промисловості, з якої адміністративно витіснявся приватний капітал, створювалася жорстка централізована система управління економікою (господарські наркомати). Сталін і його оточення узяли курс на примусове вилучення хліба і насильницьку колективізацію села. Проводилися репресії проти управлінських кадрів (Шахтинська справа, процес Промпартії тощо). На початок 1930-х років НЕП був фактично згорнутий.

35.Причини і масштаб голоду 1921-23рр. Конфлікт більшовиків з церквою.

Масштаби: На початку січня 1922 року кількість голодуючих тут сягнула 1 890 000 осіб, у березні — 3 250 000, в червні — 4 103 000.На півдні України взимку 1922 року голодувало 8 000 000 селян. Охопивши такі величезні простори, голод спричинився до збільшення смертельних випадків. Зокрема, якщо за січень-березень 1922 року в Херсоні народилося 918 осіб, то вмерло — 5405. У чотирьох містах Миколаївщини за цей період з'явилося на світ 1199 осіб, а пішло з нього — 7323.Всього загинуло близько 7млн.осіб. Причинами, що викликали голод 1921-1923 рр., вважають:- Посуху і неврожай 1921 р., що охопили найважливіші регіони Росії і південні і степові райони України;- Скорочення посівних площ, занепад сільськогосподарського виробництва внаслідок більшовицьких соціально-економічних експериментів;- Надмірні реквізиції продовольства. Посуха охопила основні регіони постачання хліба - Поволжя, Північний Кавказ, та південні губернії України. На півдні України зима 1921 видалася малосніжною, а весна майже без дощів. Ставало очевидним, що врожай в республіці буде значно нижче очікуваного. Але центральний уряд ігнорував труднощі, що склалися в сільському господарстві України. У районах УРСР, які охопила посуха, до революції збирали 400 млн пудів хліба щорічно, а в 1921 р. тільки 39 млн пудів. Центральне керівництво вимагало збільшити вивіз хліба з уражених посухою південних губерній УСРР. Радянське керівництво України звернулося до керівництва губкомів КП (б) У і губвиконкому з вимогою будь-якою ціною вивозити хліб. Селяни зрозуміли, що врожаю не буде і, щоб вижити, треба берегти продовольчі запаси. Вони стали відкрито чинити опір заготівельникам. Тоді політбюро ЦК КП (б) У в травні 1921 р. вирішило залучити до вилучення хліба регулярну армію. Огромное количество хлеба из Украины вывозилась в голодающее Поволжье и промышленные центры России, прежде всего в Москву и Петроград, а с 1922 г. - и за границу. До нового урожая не дожили сотни тысяч крестьян. Голод усугубился эпидемией холеры, которая зимой 1921-1922 гг. распространилась из Поволжья на Украину.Конфлікт більшовиків з церквою: Перебуваючи в полоні марксистських постанов, згідно з яким релігія є не більше ніж надбудова над якимсь матеріальним базисом, Ленін перший час був цілком переконаний в тому, що він разом покінчить з церквою одним ударом - просто позбавивши її власності. За Декретом про землю від 8 листопада 1917 Церква в цілому, а разом з нею і парафіяльне духовенство позбавлялися прав власності на землю. За ним 4 (17) грудня слід декрет про земельні комітети, за яким усі сільськогосподарські землі, "включаючи і всі церковні і монастирські, відбиралися в руки держави".У перші ж місяці після Жовтня був прийнятий цілий ряд декретів і постанов, що позбавляли церква власної економічної бази та панівного статусу. 11 (24) грудня 1917 р. з'являється декрет про передачу всіх церковних шкіл у Комісаріат просвітництва, тобто позбавлення Церкви всіх семінарій, училищ, академій і всього пов'язаного з ними майна. 18 (31) грудня анулюється в очах держави дієвість церковного шлюбу і вводиться цивільний.Потім в січні 1918 р. публікуються тези Декрету про відділення церкви від держави і школи від церкви, остаточна версія якого стане відома під назвою Декрету 21 січня (1918 р.). Проект Декрету, запропонований спеціальною комісією, утвореною з постановою Ради Народних Комісарів, був відредагований В. І. Леніним, окремі пункти його були сформульовані їм самим. 21 січня 1918 Декрет був оприлюднений в газеті "Известия ВЦИК РСФСР" під назвою: "Декрет про свободу совісті, церковних і релігійних товариствах". 22 січня 1918 В. І. Ленін написав: "Радіограма всім, всім": "Вчора, 21.1.1918, опублікований декрет про повне відокремлення церкви від держави і про конфіскацію всіх церковних майна". Декрет 21 січня позбавляв Церква всього майна, рухомого і нерухомого, і права володіти ним.