- •2. Трипільська культура.
- •3.Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •4.Рабовласницькі античні ммыста
- •5.Походження словян.
- •6.Винекнення Давньоруськоъ держави
- •7.Ведення християнства на Русі.
- •8.Винекнення і становлення Давньоруської держави
- •9.Піднесення та розквіт Київської Русі
- •11.Причини та наслідки феодальної роздробленості
- •10.Монгольська навала
- •12.Галицько-Волинська держава.
- •13.Боротьба русі проти монголо-татарських орд.
- •14Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
- •15.Українські землі під владою Речі Посполитої
- •16.Причини иникнення укр.Козатства.Запорізька Січ.
- •18. Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
- •19. Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
- •20. Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
- •21. Україна в період гетьманування і.Мазепи
- •22.Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
- •23. Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
- •24. Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
- •26. Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
- •27. Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
- •28. Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
- •29. Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
- •30. Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
- •31. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. Гетьман п.Скоропадський.
- •32. Директорія унр
- •33. 3Унр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •34. Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
- •35. Радянсько – польська війна і Україна.
- •36. Входження України до складу срср.
- •37. Україна в період неПу
- •38. Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
- •39.Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
- •40. Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •41. Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
- •42. Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
- •43. Україна в планах гітлерівців.
- •44. Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
- •45. Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
- •46. Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
- •47. Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
- •48. Звільнення України від німецьких загарбників.
- •49. Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
- •50. Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
- •51. Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
- •52. Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
- •53. Суспільно – політичне життя України в 1956 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
- •55. Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
- •56. Дисидентський рух в Україні та його значення.
- •57. Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
- •58. Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
- •59. Початок формування багатопартійності в Україні.
- •60. Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.
14Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
Час перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського можна поділити на декілька періодів:І етап (1340р.-1362р.) „оксамитове” литовське проникнення.
За князя Міндовга (1230-1263) було приєднано частину білоруських земель. За князя Гедиміна (1316-1341) починається процес приєднання українських земель до Литви, у ході звільнення від влади монголів.ІІ етап (1362-1385) – „ослов′янення” литовських правителів.Руська мова була державною, православна церква, освіта та культура розвивалися без перешкод. Українські князівства були майже самостійними напівдержавами, які були пов'язані з великим князем васальними відносинами. На території українських земель існували Київське, Волинське, Подільське та інші князівства.
ІІІ етап (1385-1480) – втрата українськими землями залишків автономії.
Згідно Кревської унії (1385 р.) Велике князівство Литовське повинно було об'єднатися з Польським королівством, литовський князь Ягайло (1377-1392) мав одночасно стати польським королем, одружившись з польською королевою Ядвігою, прийняти католицьку віру і навернути до неї все населення.Противниками унії були українські магнати і частина литовської знаті. Об'єднавшись навколо двоюрідного брата Ягайла Вітовта, вони розпочали боротьбу, яка закінчилася компромісом: Ягайло визнав за Вітовтом статус великого князя литовського, в Вітовт визнав себе васалом польської корони. Князівство зберігало автономію. Після смерті Вітовта литовським князем став Свидригайло, якому не вдалося зберегти залишки української державності.ІV етап (1480-1569) – посилення литовсько-московської боротьби за право бути центром „збирання земель Русі”. У XVI ст. Московська держава відвоювала у Великого князівства Литовського Чернігівську землю і почала будувати на Дону і Сіверському Донці захисні лінії проти кочовиків.
15.Українські землі під владою Речі Посполитої
У місті Любліні 1 липня 1569 р. було проголошено унію. За її умовами Велике князівство Литовське об'єднувалося з Польським королівством в єдину державу - Річ Посполиту.Литовські великі князі і польські королі вважали українські землі власністю своїх держав і розпоряджалися ними в інтересах панів. За Литовським статутом 1588р. було остаточно закріпачено українське селянство. За селянами зберігалося лише право на володіння рухомим майном, необхідним для виконання повинностей на земельних наділах, якими вони користувались. Еволюція феодальних відносин зумовила у 14-16 ст. зростання великого феодального землеволодіння, поглиблюється суспільний поділ праці, активізується урбанізація. Поступово розбудовуються міста, які, зберігаючи феодально-аграрний характер, стають осередками ремесла, промислів, торгівлі, культури, політичного життя (Галич, Львів, Кам'янець-Подільський, Київ та ін.). В той же час міста втрачають український характер. Основною масою їх мешканців стають поляки, євреї, німці. У містах були резиденції великокнязівських старост, будинки панів, військові залоги. Міста-фортеці іноді ставали центрами володінь магнатів. У ХІV-ХVІІ ст. магдебурзьке право одержали Львів, Кам'янець Подільський, Кременець, Луцьк, Чернігів та інші міста.