3.«Регламентація навантажень при проведені занять (уроків)»

1.Тривалість уроку, учбового дня і тижня.

Правильна організація навчального процесу в школі передбачає врахування 8 основних моментів шкільного життя. Назвіть їх, якою повинна бути тривалість уроків для учнів початкових, середніх і старших класів?

При організації праці і відпочинку школярів необхідно брати до уваги такі 8 основних моментів шкільного життя: тривалість уроку, тривалість навчального дня і навчального тижня, організація самого уроку, розклад уроків, перерви, екзамени, суспільно-корисна праця, канікули.

В більшості країн світу, як і в нашій країні, уроки мають 45 хвилинну тривалість. Така тривалість була визначена спеціальними дослідженнями змін працездатності учнів в процесі навчання. Для дітей початкових класів нормативною величиною тривалості уроків є 35 – 40 хв.

З метою покращення успішності школярів і збереження їхнього здоров’я при організації учбового процесу бажано враховувати біологічний ритм змін працездатності протягом дня: знижують з 45 до 30 хв.; у другій половині дня (при роботі школи в дві зміни) – поступово збільшують – з 30 до 45 хв.

2. Гігієнічні вимоги до навчальних занять у початкових класах.

Початок навчання має велике соціальне і психологічне значення в житті дитини. Відрив від сім’ї, спілкування з великою кількістю нових людей, необхідність дотримання правил колективу спричиняє потребу ламання старих стереотипів і отримання нових. Адаптація дітей до нових умов життя триває більше 6 тижнів. Протягом деякого часу спостерігається надмірне нервове збудження дітей, зниження апетиту і маси тіла, скарги на головний біль і безсоння. Особливо важко адаптуються до навчання діти з неповною шкільною зрілістю. Для таких дітей належить зменшити (індивідуалізувати) навчальне навантаження, збільшити тривалість довільних перерв у заняттях, тривалість денного сну, перебування на свіжому повітрі.

При визначенні структури уроку враховують швидку втомлюваність дітей, при виконанні одноманітної статичної роботи, недостатній розвиток другої сигнальної системи. У зв’язку з цим при навчанні дітей початкових класів необхідно широко практикувати зміну різних видів діяльності, чітко регламентувати час і кожний вид роботи, застосовувати різноманітні методи навчання, які уповільнюють розвиток втоми. Про початок втоми можна судити за зміною поведінки дітей – перезбудження, порушення дисципліни, пізніше млявість і апатія. Ефективним заходом зняття втоми є фізкультурні паузи, проведені в середині уроку на відкритих уроках.

В процесі навчання до кори головного мозку учнів надходить безліч подразників, характер, сила і темп яких залежить від змісту, форм і методів навчання. При відповідності навчання віковим, статевим та індивідуальним особливостям учнів оптимізуються (врівноважуються) процеси збудження, гальмування і прискорення утворення динамічних стереотипів.

Рівень фізіологічної готовності до навчання ґрунтується на даних про розвиток, фізичну і психічну дієздатність, стан здоров’я учнів. В процесі навчання нервова система учнів зазнає великих навантажень, а тому дуже важливо дотримуватись принципу розвиваючого навчання (відповідність навантаження рівню підготовленості учня). За умови порушення цього принципу (продовження навчання в умовах залишкової втоми) розвивається охоронне гальмування в стомлених центрах кори мозку, знижується працездатність. Охоронне гальмування є “пусковим” механізмом відновних процесів в організмі.