9. Гігієнічні вимоги до суспільно корисної праці школярів і робіт по самообслуговуванню.

До цих видів діяльності підходять залучаються лише здорові учні. Для учнів з низьким рівнем здоров’я підбирають найбільш легкі види робіт з скороченою тривалістю їх виконання. До суспільно корисної праці (СКП), самообслуговування належать такі види діяльності: утримання в чистоті і порядку приміщення школи і пришкільних ділянок, участь у ремонті і будівництві шкільних споруд, спортивних майданчиків, озеленення пришкільних ділянок, робота в садках оранжереях, теплицях, грядках. Усі види робот повинні бути суворо регламентовані протягом дня, тижня, місяця з врахуванням віку, статі, рівня здоров’я школярів, їх вмінь і навичок. Обов’язковим має бути дотримання правил охорони праці і техніки безпеки. Тривалість СКП та самообслуговування протягом дня в початкових класах не повинна перевищувати 30 хв, в 5 – 8 класах – 45 хв, в 9 – 11 класах – 1,5 години.

Забороняється використовувати учнів для виконання робіт, які не відповідають віку і пов’язані з перенавантаженнями (учням 1 – 4 класі мити підлоги, підліткам 5 – 7 класів натирати підлогу, переносити великі вантажі), робіт, які можуть бути небезпечними для життя (скидання снігу з даху, ремонт і обслуговування мереж високої напруги, заготовка дров у лісі, льоду на річці), робіт, пов’язаних з використанням отрути (дезінфекції, дезінсекції, дератизації), робіт, небезпечних в епідеміологічному відношенні (прибирання санвузлів, умивальних кімнат, прибирання і вивезення відходів).

10. Якими повинні бути канікули для учнів?

Для підтримання високої працездатності учнів протягом року, необхідно приділяти належну увагу шкільним канікулам (ШК), організації, регламентації кількості та тривалості. У більшості шкіл нашої країни ШК організовують осінню, зимою, весною і лтом. Недоліком такої структури є те, що третя чверть довша за другу, весняні канікули коротші зимових. Таким чином даною структурою ШК не враховується зниження працездатності учнів протягом року, а також факт гіповітамнозної недостатності учнів у ранній весняний період.

На ІІІ міжнародному конкурсі шкільної гігієни (1959) була запропонована схема навчального року, згідно якої шкільні заняття через кожні шість тижнів повинні перериватися не менш, ніж на тиждень. Скорочення літніх канікул при такій структурі попереджують втрати (забування) набутих учнями протягом року знань, умінь і навичок. В Росії запропонували поділити рік не на чотири, а на шість частин, присвятивши канікули до загальнонародних свят. Це дозволяє батькам приділяти більшу увагу дітям під час канікул.

ШК необхідно використати для максимального перебування на відкритому повітрі (рухливі ігри, заняття фізкультурою і спортом, туристичні походи тощо). З цією метою педагоги організовують літні оздоровчі та спортивні табори.

4.Санітарно-гігієнічні вимоги до комп'ютерного класу

На один комп'ютер у класі повинно відводиться не менше 6 м.кв. площі, при цьому об'єм приміщення повинен бути не менше 24 м. куб. Якщо робочих місць понад 10, то для кабінету потрібна обладнана лаборантська кімната площею 18м.кв. Не дозволяється розміщення місць з комп'ютерами в навчальних закладах в цокольних і підвальних приміщеннях. Стіни приміщення , фарбуються у холодні кольори, а штори на вікнах повинні гармонувати ; з кольором стін. Чорні штори використовувати забороняється. Природне освітлення в комп'ютерному класі має забезпечувати коефіцієнт природного освітлення не нижче 1,5 %. Бажано, щоб вікна кабінету виходили на північ або північний-схід. У іншому випадку слід забезпечити клас сонцезахисними пристроями, оскільки сонячне світло і не повинно попадати на екрани моніторів або в поле зору учнів під час роботи за комп'ютером. Штучне освітлення в приміщеннях повинно здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. Слід обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору користувача. За джерело освітлення при штучному освітленні повинні застосовуватися здебільшого люмінесцентні лампи. Освітлювачі при периметральному розташуванні повинні встановлюватися локалізовано над робочим столом ближче до його передньої межі. Робочі місця повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, зліва. Схема розміщення робочих місць повинна враховувати відстань між робочими столами з моніторами (у напрямі тилу поверхні одного монітора й екрана іншого монітора), яка повинна бути не меншою 2 м, а відстань між боковими поверхнями моніторів — не меншою 1,2 м. Для підвищення вологості повітря в приміщеннях слід використовувати зволожувачі повітря. Перед початком і після кожної академічної години навчальних занять приміщення повинні провітрюватися. Необхідна також обов'язкова вентиляція або кондиціонування повітря. Температура в приміщенні має становити - - 18-22 °С, вологість -52-65 %. Щодня слід проводити вологе прибирання. Приміщення повинні забезпечуватися аптечкою першої допомоги і вуглекислотними вогнегасниками. Кабінет інформатики не повинен межувати з приміщеннями, що < джерелами шуму і вібрацій. Допустимий рівень шуму — 40 дБ. Не дозволяється ремонтувати комп'ютери безпосередньо в робочих приміщеннях. Екран монітора комп'ютера повинен знаходитись на відстані 600-700 мм від очей користувача, але не ближче 500 мм. Кут погляду на екран (кут між променями від країв екрана) повинен бути не меншим 45°. Висота знаку на моніторі повинна бути не меншою за 3-4мм. Відстань між пікселями — світловими точками, з яких формується зображення, повинна бути меншою, ніж розмір пікселя. Рекомендуються темно-зелений фон і білі знаки на екрані (або чорні знаки на світлому фоні при хорошому моніторі). Червоний, фіолетовий, синій і особливо блакитний кольори призводять до стомлення очей. Не повинно пред'являтися більше семи кольорів одночасно. Якщо безпосередньо з комп'ютером ніякі роботи не виконуються, то краще працювати на окремому робочому місці, що розташоване не ближче, як за 1,5 м від комп'ютера. Клавіатура не повинна бути жорстко зв'язана з монітором. Поверхня клавіатури — матова.