Програма курсу "Метафізика"

Тема 1. Загальний вступ .

а) Що таке філософія? (формально): "любов до мудрості" (Піфаґор, VI ст. до Хр.). Чотири значення терміну: 1. піфаґорівське; 2. "всяка наука" (загально прийняте в античності); 3. "перша філософія" (Арістотель, 384-322 до Хр.) – "метафізика" (Андронік з Родосу, І ст. до Хр.) 4. "сукупність філософських дисциплін" (сучасне значення). Місце метафізики серед філософських дисциплін.

б) Що таке філософія? (по суті): Пізнання дійсності силами людського розуму – пізнання істини. Вихідний пункт: "безпосереднє дане". Досвід: а) чуттєвий – a posteriori; б) надчуттєвий – a priori – інтуїція (insight), "прогляд". Серйозне сприймання "даного" в дійсності". З'ява (феномен) та "річ в собі". Суттєво необхідні дані (на противагу до суб'єктивних вражень) з'являються такими, якими вони є по суті: феномен як "саморозкриття буття". Дофілософське пізнання та його відмінність від філософії. Два етапи пізнання: а) безпосереднє сприйняття; б) рефлексія та пояснення. Важливість систематичного пізнання: побудова системи після пізнання даних. Небезпеки для філософського пізнання: конструювання системи, передчасна систематизація, трактування дефініції як вершини пізнання. Примат безпосереднього прогляду. Вірність дійсності: пізнання сутей не сміє залежати від нашої здатності узгодити їх з іншими сутями. В залежності від типу "даного" – поділ філософських дисциплін.

Рекомендована література:

1. о. Микола Конрад, Нарис історії стародавньої філософії, вид. УКУ ім. св. Климента папи, Рим 1974; стор. 7-10; 69-72.

2. о. Діонісій Павло Ляхович, ЧСВВ, Лекції з метафізики, ЛБА, Львів 1995, стор. 14-16.

3. Дітріх фон Гільдебранд, Етика, Вид. УКУ, Львів 2002, Вступ, стор. 11-28.

4. Эмерих Корет, Основы метафизики, Тандем, Киев, 1998, стор. 5-59.

5. Abp. Marian Jaworski, Metafizyka, (Instytut Teologiczny Księża Misionarzy, Kraków 1998), стор. 7-41.

6. Mieczysław A. Krąpiec, Metafizyka, Lublin: TNKUL, 1978, стор. 15-125.

7. Andrzej Maryniarczyk SDB, Zeszyty z metafizyki (Lublin, SITA 1998), том І, стор. 5-35.

Тема 2. Вступ до метафізики.

Що є предметом метафізики? Основні значення буття:

а) буття в найбільш загальному (трансцендентальному) значенні. Перші принципи: ідентичності, протиріччя, виключеного третього та достатньої підстави. Катеґорії (10 арістотелівських і більше), 'трансценденталії' (метафізика як загальна онтологія). Метафізика як "перша філософія" у значенні дослідження абсолютних основ буття, які є передумовою для всього іншого і для всякої іншої науки.

б) фундаментальні відмінності між різними "принципами буття", напр. між суттю та існуванням (екзистенцією) та найфундаментальніші (найвищі) поділи буття: (живе і неживе, особове і неособове, матерія і дух). Причини буття (метафізика як доктрина і вчення про найвищі роди і катеґорії, та про причини, – айтіолоґія буття;

в) буття у значенні основної форми буття у світі: метафізика як усіолоґія та як персонолоґія (персоналістична метафізика);

г) буття у значенні Абсолютного Буття (метафізика як філософська теолоґія: її відмінність від теолоґії, яка базується на вірі): "перша філософія" як наука про абсолютно первинне Буття.

Рекомендована література:

1. о. Микола Конрад, Нарис історії стародавньої філософії, вид. УКУ ім. св. Климента папи, Рим 1974; особливо: стор. 183-205 (Платон), 220-252 (Арістотель).

2. Арістотель, Метафізика // Аристотель, Сочинения в 4-х томах – є в рос. перекладі, книги І-IV (α-γ).

3. о. Діонісій Павло Ляхович, ЧСВВ, Лекції з метафізики, ЛБА, Львів 1995, стор. 16-54.

4. Josef Seifert, Essere e persona. Verso una fondazione fenomenologica di una metafisica classica e personalistica, Milano: Vita e Pensiero, 1989. (книжка є в бібліотеці ЛБА, доступний також німецький та анґлійський машинописний текст) – вступ до ІІ та ІІІ частини, глава V.

5. Mieczysław A. Krąpiec, Metafizyka, Lublin: TNKUL, 1978, стор.126-134; 514-530.

6. Abp. Marian Jaworski, Metafizyka, (Instytut Teologiczny Księża Misionarzy, Kraków 1998), стор. 53-57; 92-108.

7. Andrzej Maryniarczyk SDB, Zeszyty z metafizyki (Lublin, SITA 1998), том І, стор. 5-35; том ІІ, стор. 7-29.

8. Эмерих Корет, Основы метафизики, Тандем, Киев, 1998, стор. 117-134.