- •1.Природні умови Пн. Америки, і їх вплив на формування грунтового покриву.
- •2.Особливості географії грунтів Пн. Америки.
- •3.Особливості грунтового покриву Кордильєр.
- •4. Бореально-тайговий грунтовий сектор Пн.Америки
- •5. Особливості ґрунтового покриву Великих рівнин Північної Америки
- •6. Чорноземовидні ґрунти субтропічних прерій : морфологія і властивості
- •7. Чорні злиті ґрунти, географія, умови формування, властивості і використання
- •8. Особливості ґрунтового покриву Центральної Америки
- •9. Природні умови Пд. Америки, і їхній вплив на формування ґрунтовго покриву
- •10. Ґрунти гірської системи Анд
- •11. Особливості субтропічного поясу Пд. Америки, географія, особливості і характеристика ґрунтового покриву
- •12. Тропічний пояс Пд. Америки, його особливості і характеристика ґрунтового покриву
- •13. Екваторіальний пояс Південної Америки, його характеристика
- •14. Особливості ґрунтового покриву екваторіальної частини Південної Америки
- •15. Загальна характеристика екваторіального поясу, його характеристика і ґрунти
- •16. Основні процеси ґрунтотворення в екваторіальному поясі
- •17. Природні умови Африки і їхній вплив на характер і структуру ґрунтового покриву.
- •18. Субтропічний пояс Африки, його географія, характеристика і ґрунтовий покрив.
- •19. Тропічний пояс Африки, умови ґрунтоутворення і ґрунтовий покрив.
- •20. Особливості ґрунтів африканських пустель.
- •21. Умови ґрунтоутворення і ґрунти африканських саван.
- •22. Екваторіальний пояс Африки, умови ґрунтоутворення і ґрунтовий покрив.
- •23. Умови ґрунтоутворення і ґрунти острова Мадагаскар.
- •24. Природні умови Австралії і їхній вплив на формування ґрунтового покриву.
- •25. Особливості ґрунтового покриву Великого Вододільного Хребта
- •26. Умови ґрунтоутворення та ґрунти Великого Артезіанського басейну
- •27. Умови ґрунтоутворення та ґрунти Австралійських пустель
- •28. Ґрунти Нової Зеландії і Тасманії
- •29. Слаборозвинуті і дернові ґрунти
- •30. Дерново-підзолисті ґрунти.
- •31.Сірі-лісові ґрунти.
- •32.Темно-сірі опідзолені
- •33. Буроземи,умови їхнього формування і географія.
- •37. Чорноземи – умови формування і світова географія.
- •38. Проаналізувати вислів в.В. Докучаєва “Чорнозем – цар ґрунтів” і “Чорнозем дорожчий за золото…”.
- •39. Брюніземи, їх особливості і географія поширеня.
- •41. Солонці,солоді, особливості їхнього формування,географія,властивості
- •42. Солоді, поширення,особливості утворення,морфологія,властивості.
- •43.Солончаки, генеза,географія,морфологія,властивості.
- •44. Каштанові ґрунти, ґенеза,географія,морфологія,властивості.
- •45. Бурі ґрунти напівпустель.
- •46. Сіроземи їх морфологічні особливості і географія розповсюдження.
- •47. Морфологічні особливості та властивості жовтоземів.
- •48. Морфологічні особливості та властивості червоноземів.
- •49. Особливості формування жовтоземів і червоноземів, географія їхнього поширення.
- •50. Ферсіалітні ґрунти
- •51.Фералітні ґрунти
- •52. Вулканічні ґрунти (андосолі)
- •57. Проблеми опустелювання ґрунтів.
- •58. Ґрунти світу і ерозія
- •59. Земельні ресурси світу
- •60. Охорона ґрунтів світу, основні проблеми і шляхи їх розв’язання.
59. Земельні ресурси світу
Земельні ресурси – це сільськогосподарські землі та інші земельні ділянки, які використовуються або можуть бути використаними при сучасному рівні розвитку продуктивних сил суспільства в різних галузях діяльності людини. Площа Землі становить 510 млн. км кв. Більшу її частину займає Світовий океан – 361 млн. км кв (70,8%), а площа суші займає 149 млн. км кв (29,2%). Територія суші є неоднорідною: більше 70% її площі займають рівнини, 21% - гори та 9% льодовики і вічні сніги. Якщо із складу суші виключити Антарктиду (15 млн. км кв), то площа земельних ресурсів, які використовує людство, становить 134 млн. км кв, або 26% поверхні Землі. Сільськогосподарські угіддя в світі займають 37,1%, в тому числі рілля становить лише 10,4% . Найвищі показники ріллі характерні для Зарубіжної Європи та Азії, що обумовлено значною землеробською освоєністю території та високою щільністю населення. Значні площі орних земель у світі, розташовуючись в арідних умовах, потребують зрошення. Розширення площі ріллі в регіонах з недостатнім зволоженням вимагають розширення площ зрошувальних земель. Темпи приросту зрошувальних земель в світі досягають 3,5 млн. га в рік. Близько 80% всіх зрошувальних площ розташовані в Зарубіжній Азії та Північній Америці . Лісові землі у структурі світового земельного фонду займають 29,6% від площі суші, а найбільші їхні площі розміщені в тропічному поясі південної Америки і на півночі Азії, в межах Росії. Четверту частину світових земельних ресурсів займають луки та пасовища, які використовуються для тваринництва. Найбільші площі цих угідь розташовані в Африці, сухих степах, тундрі і лісотундрі. На категорію «інші землі» припадає значна частина світового земельного фонду (33,3%). В цю категорію віднесені території гір і пустель, льодовики та арктична тундра, де характерна найменша щільність населення, а також землі населених пунктів . Більше половини всіх площ освоєно (зайнято посівами і пасовищами) в Азії, а також в Австралії і Океанії. В Африці, Північній та Південній Америці освоєні землі займають 30-36% їхньої території. В розрізі окремих країн найвищими показниками освоєності території характеризуються Казахстан, Монголія, Нігерія, ПАР, Україна (більше 70%). Менше 10% всіх площ освоєно в Єгипті, Лівії, Канаді, Скандинавських країнах. В межах окремих країн земельні угіддя поширені дуже нерівномірно. Найбільші масиви ріллі сконцентровані в США, Індії, Китаї, Бразилії, Україні, Канаді. Також одним із основних характеристик використання земель за методологією ФАО (Food Agricultural Organization) є щільність населення на одиницю площі та її освоєність.
60. Охорона ґрунтів світу, основні проблеми і шляхи їх розв’язання.
Охорона грунтів стає нині особливо актуальною в зв'язку із зростаючим приростом населення Землі та продовольчою проблемою, яка для багатьох країн і, насамперед для країн Азії, Африки та Південної Америки, що економічно розвиваються, є досить гострою. Охорона грунтів – це найгостріша глобальна проблема, з якою безпосередньо пов'язане відтворення біорізноманіття та забезпечення продуктами харчування населення планети
Завдання охорони грунтів полягають у втіленні в життя науково обгрунтованої системи організаційно-господарських, агротехнічних лісомеліоративних та гідротехнічних заходів, спрямованих на раціональне використання земельних ресурсів, збереження й підвищення родючості грунтів, відтворення їхньої продуктивності з метою найкращого використання всіх біологічних можливостей наземних екосистем. Ефективність цих заходів залежить від глибини якісних змін у ґрунтовому покриві, викликаних стихійним або антропічним впливом, а також від фізико-географічних і насамперед грунтово-кліматичних умов.
Організаційно-господарські заходи передбачають вирощування на крутосхилах лісів, які їх надійно захищають, або садів. Агротехнічні заходи визначаються видом ерозії грунтів і типом ландшафту. Так, на землях, які зазнають водної ерозії, оранку, сівбу, культивацію грунту проводять поперек схилу. Така оранка зменшує в 3—4 і більше раз поверхневий стік. Ефективним способом боротьби з водною ерозією є розміщення борозен і рядів рослин під прямим кутом до поверхневого стоку. Для охорони грунтів від вітрової ерозії останнім часом застосовують і хімічні методи, які полягають у захисті поверхневого шару спеціальними хімічними речовинами.
Створена Червона книга грунтів світу, метою якої є збереження рідкісних типів грунтів і зібльшення площ найбліьш родючих грутів, в ній також міститься перелік заходів збереження грунтів.
