- •Курс лекцій
- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •Передмова
- •1. Елементи фізики напівпровідників та електронно-діркових переходів
- •1.1 Загальні відомості про напівпровідники
- •Власна електропровідність напівпровідників
- •1.1.2 Електронна провідність напівпровідників
- •Діркова провідність напівпровідників
- •1.1.4 Рекомбінація носіїв заряду та тривалість їх життя
- •1.1.5 Види струмів у напівпровідниках
- •1.2 Електонно - дірковий перехід та фізичні процеси в ньому
- •1.2.4 Теоретична вольт-амперна характеристика
- •1.2.5 Параметри p-n-переходу
- •Реальна вах р-n-переходу
- •1.3 Різновиди електричних переходів та контактів
- •1.3.1 Гетеропереходи
- •1.3.2 Та переходи
- •1.3.4 Контакти металу з напівпровідниками
- •1.3.5 Омічні контакти
- •2. Напівпровідникові діоди
- •2.1 Класифікація та система позначень діодів
- •2.2 Випрямні діоди
- •2.3 Напівпровідникові стабілітрони
- •2.4 Універсальні діоди
- •2.5 Імпульсні діоди та перехідні процеси в них
- •2.6. Тунельні та обернені діоди
- •2.7 Варикапи
- •2.8 Діоди Шотткі
- •3. Біполярні транзистори
- •3.1 Будова та принцип дії біполярних транзисторів
- •3.1.1 Загальні відомості про біполярні транзистори
- •3.1.2 Способи вмикання й режими роботи біполярних транзисторів
- •3.1.3 Принцип дії біполярного транзистора в активному режимі
- •3.1.4 Вплив конструкції та режиму роботи транзистора на h21б.
- •3.1.5. Схема включення транзистора зі спільним емітером та спільним колектором
- •3.1.6 Модель Еберса-Молла
- •3.2. Статичні характеристики і параметри біполярних транзисторів
- •3.2.1 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільною базою
- •3.2.2 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним емітером
- •3.2.3 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним коллектором
- •3.2.4 Вплив температури на статичні характеристики транзисторів
- •3.2.5 Граничні режими транзистора
- •3.2.6 Диференційні параметри біполярного транзистора
- •3.2.7 Фізичні параметри та еквівалентні схеми біполярних транзисторів
- •3.3 Робота біполярного транзистора у динамічному режимі
- •3.3.1 Принцип дії підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •3.3.2 Способи забезпечення режиму спокою транзисторного каскаду
- •3.3.3 Динамічні характеристики біполярного транзистора та їх використання
- •3.3.4 Частотні властивості біполярних транзисторів
- •3.3.5 Робота біполярного транзистора у ключовому режимі
- •3.4 Деякі різновиди біполярних транзисторів
- •3.4.1 Одноперехідний транзистор
- •3.4.2 Високочастотні малопотужні транзистори
- •3.4.3 Потужні транзистори
- •3.5 Біполярні транзистори з ізольованим затвором (бтіз)
- •4. Польові транзистори
- •4.1. Польові транзистори з керуючим p-n-переходом
- •4.2 Польові транзистори з ізольованим затвором (мдн - транзистори)
- •4.2.1 Ефект поля
- •4.3 Залежність характеристик і параметрів польових транзисторів від температури.
- •4.4 Динамічний режим роботи польових транзисторів
- •4.4.1 Каскад на польовому транзисторі: розрахунок у статиці і динаміці
- •4.4.2 Частотні властивості польових транзисторів
- •4.5 Потужні польові транзистори
- •4.6 Польові прилади з зарядовим зв’язком
- •5. Тиристори
- •5.1 Будова, принцип дії та режими роботи тиристора
- •5.1.1 Загальні відомості
- •5.1.2 Диністорний режим
- •5.1.3 Триністорний режим
- •5.1.4 Симістори
- •5.2 Способи комутації тиристорів
- •5.2.1 Включення тиристорів
- •5.2.2 Вимкнення тиристорів
- •6. Оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Випромінювальні діоди
- •6.3 Напівпровідникові фотоприймачі
- •6.3.1 Фоторезистори
- •6.3.2 Фотодіоди
- •6.3.3 Фотоприймачі з внутрішнім підсиленням
- •6.4 Оптрони та їх застосування
- •7. Основи мікроелектроніки
- •7.1 Основні поняття і визначення
- •7.2 Гібридні інтегральні схеми
- •7.3 Напівпровідникові інтегральні схеми
- •7.3.1 Технологія
- •7.3.2 Технологія виготовлення інтегральних мдн структур.
- •7.3.3 Біполярні транзистори.
- •7.3.4 Мон (мдн) транзистори.
- •7.3.6 Резистори.
- •7.3.7 Конденсатори.
- •7.4 Інтегральні схеми з інжекційним живленням.
- •7.5 Схемотехнічні особливості мікроелектроніки – вступ у мікросхемотехніку.
- •Позначення основних величин
- •1. Елементи фізики напівпровідників та електронно-діркових переходів 5
- •Список скорочень
- •Список літератури
- •Передмова 3
- •2. Напівпровідникові діоди 44
- •3. Біполярні транзистори 71
- •4. Польові транзистори 172
- •5. Тиристори 211
- •6. Оптоелектронні напівпровідникові прилади 225
- •7. Основи мікроелектроніки 241
- •Позначення основних величин 269
- •Список скорочень 274
- •Список літератури 275
1.2.4 Теоретична вольт-амперна характеристика
p-n-переходу
Вольт-амперна характеристика (ВАХ) p-n-переходу – це залежність струму в зовнішньому колі переходу від величини і полярності напруги, що прикладена до останнього. Цю залежність одержують експериментально або будують за рівнянням ВАХ.
Одержимо рівняння ВАХ p-n-переходу. При прямому включенні переходу через нього тече прямий дифузійний струм. Густину цього струму можна знайти, підставивши вирази для концентрацій pn(x) (1.21) і np(x) (1.22) в загальні вирази (1.11’) та (1.11). Діркова та електронна складові густин дифузійного прямого струму мають вигляд:
;
(1.25)
;
(1.26)
Густина повного прямого струму через p-n-перехід (при x=0) дорівнює
(1.27)
При зворотному включенні переходу струм неосновних носіїв також можна розглядати як наслідок градієнта концентрації неосновних носіїв, що створюється екстракцією (рис. 1.11,б). Тоді при підстановці величин pn(x) (1.23) і np(x) (1.24) в загальні вирази (1.11’) і (1.11) можна одержати вираз для густини зворотного струму
(1.28)
Об’єднавши вирази (1.27) та (1.28), одержимо загальний вираз для густини струму через p-n-перехід
,
(1.29)
де U – прикладена до переходу напруга;
- густина струму насичення.
Якщо П – площа переходу, то шукане рівняння теоретичної ВАХ має вигляд:
(1.30)
В цьому рівнянні U>0 при прямому включені p-n-переходу, U<0 при зворотному, Is – струм насичення.
Теоретична ВАХ переходу за формулою (1.30) подана на рис. 1.12. При збільшенні зворотної напруги Uзв струм через перехід прямує до граничного значення Is, якого досягне при Uзв=0,1-0,2 В.
Рис. 1.12 – Теоритична ВАХ p-n-переходу
Вважаючи, що всі атоми домішок іонізовані,
;
і
,
а також враховуючи формулу (1.1), одержимо для струму насичення
(1.31)
З формули (1.31) видно, що чим більші ширина ЗЗ ΔW і концентрація домішок донорів і акцепторів, тим менший струм насичення. Цей струм із зростанням температури зростає.
1.2.5 Параметри p-n-переходу
До параметрів р-n-переходу належать його товщина та ємності.
Товщина переходу
Розглянемо
р-n-перехід
з товщиною
(рис.
1.13).
Ця величина складається з товщини
переходу в р-області
та товщини переходу в n-області
і визначається за
формулою
,
(1.32)
де
Ф/м
- електрична стала;
-
відносна електрична проникність (
=12
для кремнію,
=16
для германію);
-
контактна різниця потенціалів;
- прикладена зовнішня напруга.
Рис.
1.13
–
p-n-перехід
при
З формули (1.32) випливає, що товщина переходу залежить від ступеня легування областей НП (від концентрацій домішок) і від прикладеної напруги.
Чим
вища концентрація домішок областей
і
,
тим вужчий перехід. Для величин
та
існує закономірність
,
(1.33)
тобто товщини р-n-переходу в області р і області n обернено пропорційні концентраціям домішок цих областей. Якщо >> , тоді з (1.32) маємо
.
(1.34)
Аналогічно при << ,
.
(1.35)
З
формули (1.32) випливає, що збільшення
прямої зовнішньої напруги
на переході
приводить до зменшення його товщини.
Фізично це зумовлено тим, що при прямому
включенні основні носії заряду змушені
рухатися в напрямку від невипрямляючих
контактів до збідненого шару переходу,
збагачуючи його. Опір переходу зменшується,
сам перехід звужується (рис. 1.14
а).
Рис. 1.14 – Вплив напруги на товщину переходу
Збільшення
зворотної напруги на переході
приводить до збільшення його товщини.
В цьому випадку основні носії заряду
зміщуються в різні сторони від
р-n-переходу,
і збіднений шар ще більше збіднюється
на рухомі носії, його опір збільшується,
а перехід розширюється (рис. 1.14 б).
Ємності переходу
Залежно від фізичної природи заряду, що змінюється в переході, розрізняють бар’єрну та дифузійну ємності.
Бар’єрна (зарядова) ємність визначається зміною нескомпенсованого заряду іонів при зміні товщини запірного шару під дією зовнішньої напруги. Ідеальний р-n-перехід нагадує плоский конденсатор, пластинами якого є нейтральні низькоомні області НП. Отже, при використанні формули (1.32) бар’єрна ємність дорівнює
.
(1.36)
З
(1.36) випливає, що бар’єрна ємність
збільшується при зростанні
і
,
а також при зростанні прямої напруги.
При зростанні зворотної напруги бар’єрна
ємність зменшується. Характер залежності
показано на рисунку 1.15.
Рис. 1.15 – Вольт-фарадна характеристика р-n-переходу
Дифузійна ємність зумовлена здебільшого процесами інжекції. Зміну заряду неосновних носіїв відносно рівноважного рівня біля переходу при зміні прямої напруги можна розглядати як прояв деякої ємності:
,
(1.37)
де
- величина інжектованого заряду.
Величина цієї ємності може бути розрахована за формулою
.
(1.38)
Як правило, при прямому ввімкненні р-n-переходу враховується лише дифузійна ємність, тому що бар’єрна ємність складає одиниці пікофарад, а дифузійна – десятки нанофарад.
Ємності
переходу враховуються при складанні
його еквівалентної схеми (рис.
1.16).
На схемі
-
розподілений опір р-
та
n-областей,
-
поверхневий
опір (для
струмів поверхневого витоку),
-
диференційний опір переходу.
Рис. 1.16 – Еквівалентна схема р-n-переходу
Для кімнатної температури (Т=300К) справедлива формула Шоклі
,
(3.8)
де
подають у міліамперах.
При
прямому включенні р-n-переходу
,
тому еквівалентна схема набуває вигляду
рис. 1.17,а.
При зворотному
і спрощена еквівалентна схема переходу
має вигляд рис. 1.17,б.
Рис. 1.17 – Еквівалентна схема р-n-переходу:
а) при прямому вмиканні; б) при зворотному вмиканні
