Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TTE.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
18 Мб
Скачать
☆

1.2.4 Теоретична вольт-амперна характеристика

p-n-переходу

Вольт-амперна характеристика (ВАХ) p-n-переходу – це залежність струму в зовнішньому колі переходу від величини і полярності напруги, що прикладена до останнього. Цю залежність одержують експериментально або будують за рівнянням ВАХ.

Одержимо рівняння ВАХ p-n-переходу. При прямому включенні переходу через нього тече прямий дифузійний струм. Густину цього струму можна знайти, підставивши вирази для концентрацій pn(x) (1.21) і np(x) (1.22) в загальні вирази (1.11’) та (1.11). Діркова та електронна складові густин дифузійного прямого струму мають вигляд:

; (1.25)

; (1.26)

Густина повного прямого струму через p-n-перехід (при x=0) дорівнює

(1.27)

При зворотному включенні переходу струм неосновних носіїв також можна розглядати як наслідок градієнта концентрації неосновних носіїв, що створюється екстракцією (рис. 1.11,б). Тоді при підстановці величин pn(x) (1.23) і np(x) (1.24) в загальні вирази (1.11’) і (1.11) можна одержати вираз для густини зворотного струму

(1.28)

Об’єднавши вирази (1.27) та (1.28), одержимо загальний вираз для густини струму через p-n-перехід

, (1.29)

де U – прикладена до переходу напруга;

- густина струму насичення.

Якщо П – площа переходу, то шукане рівняння теоретичної ВАХ має вигляд:

(1.30)

В цьому рівнянні U>0 при прямому включені p-n-переходу, U<0 при зворотному, Is – струм насичення.

Теоретична ВАХ переходу за формулою (1.30) подана на рис. 1.12. При збільшенні зворотної напруги Uзв струм через перехід прямує до граничного значення Is, якого досягне при Uзв=0,1-0,2 В.

Рис. 1.12 – Теоритична ВАХ p-n-переходу

Вважаючи, що всі атоми домішок іонізовані,

; і ,

а також враховуючи формулу (1.1), одержимо для струму насичення

(1.31)

З формули (1.31) видно, що чим більші ширина ЗЗ ΔW і концентрація домішок донорів і акцепторів, тим менший струм насичення. Цей струм із зростанням температури зростає.

1.2.5 Параметри p-n-переходу

До параметрів р-n-переходу належать його товщина та ємності.

Товщина переходу

Розглянемо р-n-перехід з товщиною (рис. 1.13). Ця величина складається з товщини переходу в р-області та товщини переходу в n-області і визначається за формулою

, (1.32)

де Ф/м - електрична стала;

- відносна електрична проникність ( =12 для кремнію, =16 для германію);

- контактна різниця потенціалів;

- прикладена зовнішня напруга.

Рис. 1.13 – p-n-перехід при

З формули (1.32) випливає, що товщина переходу залежить від ступеня легування областей НП (від концентрацій домішок) і від прикладеної напруги.

Чим вища концентрація домішок областей і , тим вужчий перехід. Для величин та існує закономірність

, (1.33)

тобто товщини р-n-переходу в області р і області n обернено пропорційні концентраціям домішок цих областей. Якщо >> , тоді з (1.32) маємо

. (1.34)

Аналогічно при << ,

. (1.35)

З формули (1.32) випливає, що збільшення прямої зовнішньої напруги на переході приводить до зменшення його товщини. Фізично це зумовлено тим, що при прямому включенні основні носії заряду змушені рухатися в напрямку від невипрямляючих контактів до збідненого шару переходу, збагачуючи його. Опір переходу зменшується, сам перехід звужується (рис. 1.14 а).

Рис. 1.14 – Вплив напруги на товщину переходу

Збільшення зворотної напруги на переході приводить до збільшення його товщини. В цьому випадку основні носії заряду зміщуються в різні сторони від р-n-переходу, і збіднений шар ще більше збіднюється на рухомі носії, його опір збільшується, а перехід розширюється (рис. 1.14 б).

Ємності переходу

Залежно від фізичної природи заряду, що змінюється в переході, розрізняють бар’єрну та дифузійну ємності.

Бар’єрна (зарядова) ємність визначається зміною нескомпенсованого заряду іонів при зміні товщини запірного шару під дією зовнішньої напруги. Ідеальний р-n-перехід нагадує плоский конденсатор, пластинами якого є нейтральні низькоомні області НП. Отже, при використанні формули (1.32) бар’єрна ємність дорівнює

. (1.36)

З (1.36) випливає, що бар’єрна ємність збільшується при зростанні і , а також при зростанні прямої напруги. При зростанні зворотної напруги бар’єрна ємність зменшується. Характер залежності показано на рисунку 1.15.

Рис. 1.15 – Вольт-фарадна характеристика р-n-переходу

Дифузійна ємність зумовлена здебільшого процесами інжекції. Зміну заряду неосновних носіїв відносно рівноважного рівня біля переходу при зміні прямої напруги можна розглядати як прояв деякої ємності:

, (1.37)

де - величина інжектованого заряду.

Величина цієї ємності може бути розрахована за формулою

. (1.38)

Як правило, при прямому ввімкненні р-n-переходу враховується лише дифузійна ємність, тому що бар’єрна ємність складає одиниці пікофарад, а дифузійна – десятки нанофарад.

Ємності переходу враховуються при складанні його еквівалентної схеми (рис. 1.16). На схемі - розподілений опір р- та n-областей, - поверхневий опір (для струмів поверхневого витоку), - диференційний опір переходу.

Рис. 1.16 – Еквівалентна схема р-n-переходу

Для кімнатної температури (Т=300К) справедлива формула Шоклі

, (3.8)

де подають у міліамперах.

При прямому включенні р-n-переходу , тому еквівалентна схема набуває вигляду рис. 1.17,а. При зворотному і спрощена еквівалентна схема переходу має вигляд рис. 1.17,б.

Рис. 1.17 – Еквівалентна схема р-n-переходу:

а) при прямому вмиканні; б) при зворотному вмиканні

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]