1.2 Методика оцінки кредитоспроможності позичальника
Оцінка кредитоспроможності займає одне з найважливіших місць в процесі кредитування, а сам процес кредитування, є складною процедурою, що складається з декількох взаємодоповнюваних етапів, зневага до яких може привести до серйозних помилок і прорахунків.Кожний з цих етапів окремо забезпечує рішення локальної задачі, а разом досягається головна ціль
кредитних операцій – їх надійність і прибутковість для банку.
Аналізована, в даній дипломній роботі, методика оцінки кредитоспроможності позичальників затверджена тимчасовим Положенням «Про проведення оцінки фінансового стану позичальника», затвердженою ухвалою Правління Ощадного банку України № 50 від 27.06.2000 р. і розробленого відповідно до Положення НБУ «Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих витрат по кредитах комерційних банків». В роботі використовується програмний додаток - «Методика розрахунку платоспроможності позичальника – юридичної особи» і «Методика розрахунку платоспроможності позичальника – фізичної особи», розроблене Донецьким обласним управлінням ВАТ «Державний ощадний банк України».[9]
Процес оцінки фінансового стану позичальника розбитий на декілька стадій. По-перше проводиться обчислення основних (об'єктивних) показників, що характеризують фінансовий стан підприємства. У свою чергу, ці показники підрозділяються на чотири аналітичні групи, кожна з яких характеризує діяльність підприємства з свого боку: показники ліквідності і мобільності; показники ділової активності і прибутковості; показники фінансової стійкості позичальника; коефіцієнт забезпечення кредиту.
За допомогою показників ліквідності і мобільності, можна дати оцінку ліквідності балансу позичальника, тобто наскільки швидко окремі види активів можуть бути переведені в грошові кошти. Іншими словами характеризує платоспроможність позичальника – готовність погасити борги, у разі пред'явлення вимог з боку всіх кредиторів підприємства і здатність одночасно здійснювати безперебійний процес виробництва і реалізації продукції.
Дана група показників представлена коефіцієнтами: загальної, миттєвої, поточної ліквідності і мобільності активів. Ліквідні активи – мобільні платіжні засоби, якими можна розплачуватися з кредиторами при настанні терміну платежу або по достроковій вимозі без зволікання. Ліквідність характеризується часом необхідним для перетворення активів підприємства в грошові кошти, таким чином, чим менше вимагається часу для здійснення цього процесу, тим вище ліквідність активів підприємства. [50, стр.115]
Коефіцієнт загальної ліквідності (Кзл) - характеризує, наскільки обсяг поточних зобов'язань по кредитах і розрахунках може бути погашений за рахунок всіх мобілізованих активів.
(1.1)
де, Ао – оборотні активи (стр.260 ф.№1);
Зп – поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами (стр.620 ф.№1).
Оптимальне теоретичне значення показника Кзл – не менш 2,0. Але важливим є не тільки розмір, але і склад і якість активів, які використовуються при розрахунку коефіцієнта. Якщо при високій числовій величині показника (наприклад 3,5) в активах висока частка товарних запасів, коефіцієнт не свідчить про благополуччя позичальника. І навпаки, коефіцієнт може бути у межах 1,0 – 2,0, але якщо в активах перевищують наявні засоби і інші самі ліквідні статті, можна свідчити про задовільний фінансовий стан позичальника.
Коефіцієнт миттєвої ліквідності (Кмл) – характеризує, на скільки обсяг поточних зобов'язань по кредитах і розрахунках може бути погашений за рахунок високоліквідних активів.
(1.2)
де, Ав – високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх
еквіваленти і поточні фінансові інвестиції (стр.220+230+240 ф.№1);
Зп-поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з
короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами (стр.620 ф.№1).
Оптимальне теоретичне значення показника Кмл – не менш 2,0.
Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл) – характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені терміни.
(1.3)
де, Ал – ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів отриманих.
(стр.220+230+240+160+170+180+190+200+210+150 ф.№1);
Зп – поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами (стр.620 ф.№1).
Оптимальне теоретичне значення показника Кпл – не менш 1,0.
Коефіцієнт мобільності активів (Кма) – характеризує потенційну можливість перетворити активи в ліквідні засоби або скільки доводиться оборотних коштів на одиницю необоротних.
(1.4)
де, Ал – ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів отриманих.
(стр.220+230+240+160+170+180+190+200+210+150 ф.№1);
Ан – необоротні активи (стр.080 ф.№1).
Оптимальне теоретичне значення показника Кма – не менш 0,5.
Узагальнюючим показником діяльності суб'єкта господарювання є його прибутковість. Цей показник свідчить про динамічність діяльності позичальника. І наступна група - показники прибутковості і ділової активності позичальника складається з: рентабельності продажів і активів, коефіцієнта співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості і показника грошового потоку.
Дані показники є важливими для процесу кредитування тому що ділова активність це результат безлічі окремих рішень прийнятих на основі вміло прорахованого управління всією сукупністю виробничих і господарських чинників. Для оцінки ділової активності підприємства доцільно використовувати показники ефективності використовування активів, рентабельності. Рентабельність це відношення прибутку від реалізації продукції до витрат на її виробництво (дані «Звіту про фінансові результати» ф.№2).[50, стр.120]
Рентабельність продажів (Рп) – показує, скільки прибутку доводиться на одиницю реалізованої продукції (робот, послуг). Іншими словами, скільки залишається у позичальника після покриття собівартості продукції (робот, послуг).
(1.5)
де, ЧП – чистий прибуток (стр.100-180 ф.№2);
Вр – виручка від реалізації (без ПДВ і акцизу) (стр.010-015-020-025 ф.№2).
Оптимальне теоретичне значення показника Рп – не менш 0,1
Рентабельність активів (Ра) – наскільки вдало позичальник розміщує свої
засоби. Вона відображає віддачу, яка доводиться на одиницю
інвестованих активів.
(1.6)
де, ЧП – чистий прибуток (стр.220 ф.№2);
А – активи (валюта балансу) (стр.№ 280 ф.№1).
Оптимальне теоретичне значення показника Ра – не менш 0,1
Необхідно ураховувати не тільки значення показників Рп,Ра і їх
динаміку, але і взаємний вплив коефіцієнтів один на одного. Причиною погіршення рентабельності активів може служити як зниження рентабельності продажів, так і зменшення оборотності активів. Причиною погіршення рентабельності продажів може бути зростання собівартості продукції, зниження якості і конкурентоспроможності продукції. А також попиту на неї, зниження об'єму продажів.
Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості (Ксз) – характеризує наскільки кредиторська заборгованість може бути погашена за рахунок дебіторської заборгованості.
(1.7)
де, Дз – короткострокова і довгострокова дебіторська заборгованість (стр.160+170+180+190+200+210+220+150+040+045+050 ф.№1);
Пз – привернуті засоби (довгострокові і поточні зобов'язання)
(стр.480+620 ф.№1).
Оптимальне теоретичне значення показника Ксз– не менш 0,8
Показник грошового потоку (Кгп) – розраховується на підставі
виписування про рух засобів по рахунку підприємства, наданій
банком в якому знаходиться цей рахунок.
(1.8)
де, Нсм – середньомісячні надходження на рахунки позичальника в перебігу трьох останніх місяців (за винятком кредитних засобів);
Зм – щомісячні умовно-постійні зобов'язання позичальника (адміністративно-господарські витрати, податкові платежі і ін.);
Зі – сума інших зобов'язань перед кредиторами, які повинні бути виконані в грошовій формі з рахунку позичальника, окрім сум зобов'язань, термін погашення яких перевищує термін дії кредитного договору (за даними останнього балансу);
n– кількість місяців дії кредитного договору;
Ск – сума кредиту і відсотків по ньому.
Оптимальне теоретичне значення показника Кгп – не менш 1,5
Для розрахунку показника Кгп необхідно мати наступні документи:
Виписку з банку (банків) про рух грошових коштів на банківському рахунку позичальника.
Довгострокові договори з постачальниками і кредиторами.
Довідка про рух грошових коштів в касі позичальника (якщо виручка вноситься без подальшого внесення на розрахунковий рахунок). Вона підлягає обов'язковій перевірці кредитним інспектором.
Якщо позичальник має декілька банківських рахунків, то Кгп визначається в сукупності по всіх рахунках.
Третя група показників - показники фінансової стійкості. Фінансова стійкість – одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства, яка визначає стабільність діяльності підприємства. Фінансова стійкість це гарантована платоспроможність і незалежність від випадкової
ринкової кон'юнктури.
Показники фінансової стійкості характеризують стан структуру активів підприємства і забезпеченість їх джерелами покриття з другого боку і складаються з коефіцієнтів: фінансової стійкості, незалежності, автономності, маневреності власних засобів і забезпеченості власними оборотними коштами.[30, стор. 322]
Коефіцієнт фінансової стійкості (Кфс) - показує вагу власних джерел привернутих на тривалий термін засобів в загальних витратах підприємства, які можна використовувати в своїй поточній діяльності без витрат для кредитора.
(1.9)
де, Зв – власні засоби позичальника (стр.380+430+630+480 ф.№1);
Дкз – довгострокова кредиторська заборгованість (стр.640 ф.№1);
П – пасиви (валюта балансу)
Оптимальне теоретичне значення показника Кфс – не менш 0,6.
Зниження Кфс може свідчити про зменшення власних засобів, про збільшення позикових засобів при незмінній валюті балансу, що у свою чергу приводить до погіршення фінансової стійкості.
Коефіцієнт незалежності (Кн) – характеризує розмір залучених засобів на 1 грн. власних засобів підприємства.
(1.10)
де, Зз – залучені засоби (довгострокова і короткострокова кредиторська
заборгованість) (стр.480+620 ф.№1);
Вз – власні засоби позичальника (стр.380+430+630 ф.№1).
Оптимальне теоретичне значення показника Кн – не більше 1,0.
Перевищення власних засобів над позиковими вказує на те, що позичальник має достатній рівень фінансової стійкості і відносно незалежний від зовнішніх фінансових джерел. Якщо Кн більше 1,0, то необхідно з'ясувати причини зниження фінансової стабільності (зменшення виручки від реалізації товарів, зниження прибутку, необгрунтоване зменшення матеріальних активів і ін.)
Коефіцієнт автономності (Ка) – показує частку власних засобів в загальному капіталі позичальника і характеризує незалежність позичальника від позикових засобів. Основою фінансування підприємства є власний капітал. Від того, на скільки оптимальне співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансовий стан підприємства. Чим вище Ка, тим більше стійке підприємство, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів.
(1.11)
де, Вз – власні засоби позичальника (стр.380+430+630 ф.№1);
П – пасив (валюта балансу) (стр.640 ф.№1).
Оптимальне теоретичне значення показника Ка – не менш 0,5. Це означає, що всі зобов'язання позичальника можуть бути покритий його власними засобами. Збільшення коефіцієнта автономності свідчить про збільшення фінансової незалежності позичальника, зниженні ризику фінансової нестабільності в майбутніх періодах. Така тенденція з погляду кредиторів підвищує гарантію позичальником своїх зобов'язань.
Коефіцієнт маневреності власних засобів (Км) характеризує ступінь
мобільності використання власних засобів або яка частина власних засобів
використовується для фінансування поточної діяльності підприємства, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована.
(1.12)
де, Вз – власні засоби позичальника (стр.380+430+630 ф.№1);
Ан – необоротні активи (стр.080 ф.№1).
Оптимальне теоретичне значення показника Км – не менш 0,5, тобто не менш 50% власних засобів повинне бути направлено на фінансування поточної діяльності.
Км показує, яка частина власних засобів позичальника знаходиться в мобільній формі, що дозволяє вільно маневрувати цими засобами. Високе значення Км позитивно характеризує фінансовий стан позичальника.
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами (Кок) – характеризує частку власних оборотних коштів в загальній сумі оборотних коштів.
(1.13)
де, Вз – власні засоби позичальника (стр.380+430+630 ф.№1);
Ан – необоротні активи (стр.080 ф.№1);
Зз – залучені засоби (довгострокова і короткострокова заборгованість позичальника) (стр.480+620 ф.№1).
Оптимальне теоретичне значення показника Кок – не менш 0,2.
Зниження Кок може свідчити про те, що: власні оборотні кошти входять в якнайменш ліквідні засоби, тобто в основні засоби;