Оцінка коефіцієнта забезпечення кредиту

Вид забезпечення	60	45	30	15		5
	Значення показника Кзк
Гарантії Кабінету Міністрів України Гарантії уряду країн категорії“А” Гарантії банків з рейтингом не нижче за “інвестиційний клас” Гарантії міжнародних багатобічних банків Державні цінні папери	Від 1,0 і більше	Від 0,9 до 1,0	Від 0,8 до 0,9	Від 0,7 до 0,8	Менше 0,7
Майнові права на грошові депозити	Від 1,1 і більше	Від 1,0 до 1,1	Від 0,9 до 1,0	Від 0,8 до 0,9	Менше 0,8
Недержавні цінні папери, драг. метали	Від 1,4 і більше	Від 1,2 до 1,4	Від 1,0 до 1,2	Від 0,8 до 1,0	Менше 0,8
Нерухоме майно і ін. майнові права	Від 1,6 і більше	Від 1,4 до 1,6	Від 1,2 до 1,4	Від 1,0 до 1,2	Менше 1,0
Рухоме майно	Від 2,0 і більше	Від 1,7 до 2,0	Від 1,4 до 1,7	Від 1,1 до 1,4	Менше 1,1

Погашення позик (Пп) - характеризує наявність або відсутність фактів неповернення або невчасного повернення кредитів наданих раніше.

Пп = 10 - кредит погашений без проблем;

Пп = 8 - кредит погашений після відстрочки;

Пп = 5 – якщо позичальник не користувався кредитом у минулому;

Пп = 3 - кредит прострочений;

Пп = 1 - позичальник ухиляється від відповідальності.

Виплата відсотків за користування кредитом (Вв) - характеризує наявність або відсутність фактів виплати або невчасної виплати відсотків за користування кредитом. Показник Вв може приймати одне з таких значень:

Вв = 10 – нараховані відсотки виплатили своєчасно;

Вв = 8 – відсотки виплатило із затримкою платежу;

Вв = 5 – якщо позичальник не користувався кредитами у минулому;

Вв = 3 – відсотки прострочені;

Вв = 1 – позичальник ухиляється від відповідальності.

Останні два показники характеризують стан розрахунків позичальника з банком по кредитах наданих раніше. Після цього розраховується сума балів додаткових (суб'єктивних) показників (С2). Сума додаткових (суб'єктивних) показників не може перевищувати 20% загальної суми балів по всіх показниках.

За наслідками оцінки додаткових (суб'єктивних) показників здійснюється розрахунок коректуючого показника:

(1.15)

де, С2 – загальна сума балів оцінки додаткових (суб'єктивних) показників;

Мс – максимальна сума балів отриманих в результаті оцінки додаткових (суб'єктивних) показників. В нашому випадку Мс = 30.

Значення Пк коливається в межах від 1,0 до 1,25 включно.

Отримана сума балів при оцінці основних (об'єктивних) показників змінюється на величину коректуючого показника:

, (1.16)

де, S – узагальнений показник;

С1 – сума балів оцінки основних (об'єктивних) показників;

Пк – коректуючий показник.

На заключній стадії оцінки кредитоспроможності позичальника відбувається визначення класу позичальника, відповідно до розрахованих показників. Виходячи із значень узагальненого показника S визначається клас позичальника на підставі рейтингової шкали (табл. 1.2). Залежно від того в яких межах знаходиться значення S, позичальник відноситься до певного класу (А, Б, В, Г, Д).

Таблиця 1.2

Рейтингова шкала для визначення класу позичальника

Клас	Загальна сума балів
А	Від 550 і більш
Б	Від 400 до 549
В	Від 250 до 399
Г	Від 150 до 249
Д	Від 149 і менш

Клас позичальників визначається з метою здійснення подальшої беззбиткової роботи банку. Тобто за наслідками оцінки кредитоспроможності працівники банку бачать реальну фінансову діяльність позичальника і роблять відповідні висновки з приводу надання кредиту. [9]

Ми детально розглянули методику оцінки кредитоспроможності позичальника вживану у відділеннях Ощадного банку України. Проте для ухвалення правильних економічних рішень працівникам банку, здійснюючим процес оцінки кредитоспроможності, необхідна інформація про фінансовий стан підприємства, про результати діяльності і змінах у фінансовому стані підприємства. Ці інформаційні потреби містяться у фінансовій звітності. Таким чином, наступним пунктом дипломної роботи буде розкрито забезпечення оцінки кредитоспроможності інформаційною базою позичальника.