Висновки за розділом 2

Відкрите акціонерне товариство "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" (надалі - "Товариство") засновано Державною акціонерною компанією "Укррудпром" на виконання спільного наказу Державного комітету промислової політики України та Фонду державного майна України від 17 березня 2000 р. №27/541 "Про корпоратизацію Докучаєвського державного флюсо-доломітного комбінату", "Про господарські товариства» та Статутом ДАК «Укррудпром".

Рівень ефективності фінансової стратегії підприємства в цілому багато в чому визначається цілеспрямованим формуванням та використанням його фінансових ресурсів.

Основною метою використання фінансових ресурсів підприємства є задоволення потреб у використанні необхідних активів, що забезпечують розвиток його господарської діяльності в стратегічній перспективі.

Проаналізовано особливості формування та використання фінансових ресурсів акціонерних підприємств, сформульовано підходи до вибору джерел розширення власного капіталу підприємств акціонерної форми власності. Дано економічну оцінку типів дивідендної політики у взаємозв'язку з проблемою збільшення розмірів їхнього статутного капіталу.

Якість управління підприємством буде знаходитися на прийнятному рівні лише в тому разі, якщо буде мати позитивне значення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності. Іншими словами, підприємство буде своєчасно отримувати оплату за реалізовану продукцію, виконанні роботи, надані послуги від покупців та замовників. Крім того, витрати підприємства, пов'язанні з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) будуть менше отриманих доходів, тобто підприємство буде мати прибуток.

Розділ 3 методичні положення щодо удосконалення використання фінансових ресурсів на ват "докучаєвський флюсо-доломітний комбінат"

3.1 Удосконалення системи управління фінансовими ресурсами промислових підприємств

Від перших років незалежності в основі державної політики України, що визначала напрям перебудови її економічної системи, було уявлення про неефективну діяльність промислових підприємств. Вважалося що під тягарем адміністративно командної системи їхні можливості залишилися нереалізованими. Панувала думка, що створення макроекономічного середовища - достатня умова для "самоперебудови" промислових підприємств із неповоротких і неефективних економічних монстрів періоду централізованого управління економікою, орієнтованих переважно на виконання заданих зовні планів, у мобільні й ефективні ринкові інститути, здатні сприймати організаційні й технологічні інновації та зорієнтовані на задоволення потреб і побажань споживачів.

Тим часом структура наявних промислових підприємств і далі занепала. Стало зрозумілим, що лібералізація умов функціонування промислових підприємств сама собою не забезпечує їхнього розквіту. Навпаки, до багатьох мікроекономічних проблем минулого (застарілі технології та слабкий попит на інновації, зношеність обладнання, низька трудова й контрактна дисципліна) долучилися нові - зниження якості, комплексності й раціональності управління: пріоритетність короткотермінових цілей на шкоду стратегічному розвитку і, як наслідок, гальмування відтворювальних процесів на підприємствах; втрата кваліфікації кадрів тощо.

Потреба подолання цих проблем змусила переосмислити основи структурної перебудови економіки України. Примітивний лібералізм змінила концепція точок зростання, коріння якої можна знайти ще у працях німецьких меркантилістів (камералістів), що передбачає втручання держави у розвиток тих виробництв, які спроможні спонукати піднесення інших.

Такими виробництвами згідно з останніми нормативно-правовими актами є [6, С.26-30]: літакобудування, гірничо-металургійний комплекс, бронетанкова галузь, виробництво космічної техніки, сільське господарство. Це галузі, у яких Україна має конкурентні переваги, а також місце на міжнародних ринках.

Промислові підприємства цих галузей трактуються не лише як точки функціонального зростання, що забезпечують приріст обсягів виробництва та реалізації продукції, а й як точки інституціонального зростання, тобто джерела інкубації, підтримки і поширення позитивного досвіду щодо створення ефективних економічних інститутів. Вони мають зіграти роль своєрідного локомотива, який би дав змогу подолати кризу, що її переживає сьогодні українська промисловість.

Одним із шляхів досягнення цього є удосконалення на даних підприємствах систем управління фінансовими ресурсами шляхом упровадження автоматизованих систем інформаційного забезпечення (АСІЗ)процесу прийняття управлінських рішень. Упровадження АСІЗ дасть можливість:

забезпечити працівників сфери управління фінансовими ресурсами оперативною та комплексною інформацією;

створити багаторівневий, інтегрований банк даних і забезпечити діалоговий режим спілкування користувача й системи;

скоротити час пошуку інформації у системі, а також її обробки та підготовки управлінських рішень;

автоматизувати функцію контролю на усіх рівнях управління фінансовими ресурсами.

У тому чи іншому вигляді АСІЗ процесу прийняття управлінських рішень є в арсеналі практично кожної організації. Однак їхні можливості й ефективності використання, як правило, не відповідають вимогам, що ставляться до таких систем за цілою низкою критеріїв (якість, обсяг, оперативність). Зміни, що відбуваються останніми роками у системі господарювання, змушують промислові підприємства переглянути свої вимоги щодо якості, обсягу і вартості інформації, яка необхідна їм для прийняття раціональних управлінських рішень. Розвиток конкурентного середовища, боротьба за ринки та обмежені ресурси змушує їх шукати способи підвищення оперативності одержання надійної управлінської інформації, обробки даних і оцінки результатів.

У процесі автоматизації інформаційного забезпечення функціонування систем управління фінансовими ресурсами промислових підприємств необхідно відповісти на такі три запитання:

1. Яка інформація необхідна для прийняття управлінських рішень на кожному із рівнів управління?

2. Де і як її можна одержати?

3. У якій формі її подати і як використати?

Важливим чинником, за яким відбувається вибір способу автоматизації та визначається максимально допустима її вартість, є те, що одержання інформація не повинне коштувати більше, ніж сама інформація. У даному разі максимальна вартість інформації не може перевищувати рівня доходу від її використання.

АСІЗ процесу прийняття управлінських рішень має відповідати низці вимог, а саме:

мати властивість інтегруватися;

процедури в системі повинні бути справді автоматизованими;

забезпечувати реалізацію бізнес-процесів і процедур, які існують або повинні існувати;

давати можливість одержувати оперативну інформацію в обсязі, достатньому для прийняття оперативних рішень;

бути відносно легкою у використанні, щоб кожен працівник із ЇЇ допомогою міг навчитися виконувати свої обов'язки у максимально короткі терміни;

передбачати можливість самостійно, без допомоги програміста редагувати усі необхідні звіти й документи, змінювати їхню форму і створювати власні формати;

у системі повинні бути закладені процедури контролю, які б зводили помилки до мінімуму;

надавати можливість від слідкувати, хто і коли вніс зміни у той чи інший файл і який запис був до цих змін, тобто виявляти помилки, пов'язані з людським фактором;

у системах середнього рівня і вище повинні бути закладені надійні програми.

Вибір най адекватніших економічних критеріїв для описання ефективності створення і використання АСІЗ процесу прийняття управлінських рішень залежить від їхнього призначення, галузі застосування та низки інших факторів. У багатьох випадках переважає економічний ефект, який найпростіше можна описати сумарним доходом від використання АСІЗ упродовж її життєвого циклу. Цей дохід можна подати як різницю між сумарним ефектом та сумарними витратами. Економічний ефект від застосування АСІЗ можна відобразити з допомогою доходу, зростання прибутку чи продуктивності праці, зниження матеріало- й енергоспостереження, іншими економічними показниками.

Важливим етапом еволюції АСІЗ процесу прийняття управлінських рішень є поява ЕRР - систем (Enterprise Resources Planning - планування ресурсів промислового підприємства) [49, С.7]. За статистичними даними, у разі впровадження на промисловому підприємстві систем АСІЗ - ЕRР класу його вартість збільшується на 15-20%, що і є метою функціонування системи управління фінансовими ресурсами промислових підприємств [54, С.26]. Враховуючи це, зупинимося на оцінці можливостей використання систем такого класу для поліпшення процесу управління фінансовими ресурсами промислових підприємств України.

Впровадження ЕRР-систем - питання не так інформаційних технологій, як управління. Правильне його здійснення передбачає зміну внутрішніх процедур на підприємстві, зміну роботи працівників, зміни відносин із постачальниками та покупцями. Отже, головне — відповісти на питання: для чого це потрібно і як це покращить роботу підприємства? Впровадження ЕRР-систем дає можливість:

об'єднати фінансові дані, коли управлінець хоче сформувати уявлення про загальний стан справ на підприємстві. Кожний підрозділ веде свій облік, має своє уявлення про внесок у загальну справу. У зв'язку з використанням ЕRР-систем ускладнюються маніпуляції із даними, оскільки вони єдині й усі підрозділи використовують ту саму систему;

стандартизувати виробничі процеси (скоротити персонал та уніфікувати облікові процеси);

стандартизувати інформацію у системі кадрів. Основними функціями ЕRР-системи є:

бізнес-планування і прогнозування;

планування продажу і випуску продукції;

планування проектів і програм;

управління попитом;

складання графіка випуску продукції;

календарне планування потужностей;

графік виробництва і постачання;

управління витратами.

Можливості ЕRР-систем використовуються вищим керівництвом, відділом збуту, відділом маркетингу, відділом кадрів, виробничим відділом, відділом постачання, фінансовим відділом. У результаті вони одержують відповіді на питання: як виробити й реалізувати максимальну кількість продукції; яким буде обсяг реалізації у плановому періоді; як збільшити обсяги продажу; які спеціалісти потрібні підприємству; як налагодити безперебійне постачання продукції та мінімізувати витрати; скільки заробляє завод і на що витрачає свої доходи?

Середня величина вартості ЕRР-системи 15 млн. дол., а середня річна віддача - 1,6 млн. дол. За оцінками західних спеціалістів, корпоративні інтегровані інформаційні системи варто впроваджувати тільки тим підприємствам, річні обороти яких перевищує 20-40млн. дол. До того ж, якщо навіть є усі передумови, необхідно від слідкувати кожен етап впровадження, щоб результат не відрізнявся від прогнозу. Безуспішна спроба впровадження ЕRР-системи може призвести до серйозних витрат коштів і репутації як промислового підприємства, так і учасників невдалого проекту.

Головними споживачами АСІЗ такого типу є підприємства, що налічують 300-400 осіб персоналу. Таких в Україні близько 400-500. На сьогодні системи АСІЗ - ЕRР класу використовують близько 30 із них. Це, як правило, підприємства з іноземним капіталом, підприємства, що прийшли (чи проходять) реорганізацію, а також підприємства, зорієнтовані на західний менеджмент.

Традиційно ці підприємства довіряють продуктам визнаних світових лідерів, хоч останнім часом на сегмент ЕRР-систем претендує дехто з вітчизняних та російських розробників. Їхні системи дешевші й більш адаптовані до місцевих стандартів (див. табл.3.1).

За даними США та країн Західної Європи, витрати на впровадження ЕRР-систем значно перевищують вартість програмного й апаратного забезпечення. У середньому на 1 дол. програмного забезпечення припадає приблизно 4-6 дол. супровідних витрат.

Структуру витрат на ЕRР-системи можна розбити на такі пункти: придбання ЕRР-системи (ліцензія); інсталяція, початкове конфігурування; упровадження (містить укладену структуру витрат); разове навчання персоналу (не завжди входить у вартість упровадження);

технічна підтримка від фірми виробника;

додаткове навчання працівників, навчання нових; електроенергія та інші матеріальні експлуатаційні витрати; внесення у систему необхідної функціональності (програмування додаткових модулів).

Чотири перших пункти - це одноразові витрати, а чотири останніх - постійні (періодичні).

Таблиця 3.1

Амортизовані системи інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень

Тип підприємства/ Характеристика системи	Малий бізнес	Середнє виробниче підприємство	Велике промислове підприємство
Завдання	Бухгалтерський облік, управління складами, управління персоналом	Фінансово-управлінський облік, управління складами, документообіг	Управління фінансовими потоками, консолідація інформації, управління виробництвом
Програмне забезпечення	Парус-Підприємство 8.1, 1С, БЕСТ, PersonPro, DeloPro, Універсал 5.1, Smarket, ІНФІН, Су-перменеджер, Тур-бо-бухгалтер та ін.	ProFix/Analitika, GrossВее, XXI, DeloPro, Umarket, ІТ-Підприємство, Універсал 5.1, JD Edwards, МFG-Рrо, SyteLine тощо.	МастерБух, Miracie ХРR, Panagon, ІТ-Підприємство, Oracle Application, SАР/R3, Вааn, ВРSС тощо.
Розробник	Корпорація "ПАРУС", ТОВ "СофтПро", "Торгово-фінансова промислова компанія ЛТД".	РrоFіх, Фірма “GrossBee ltd”, ТОВ "Ксіком Софт", "Юнітекс+ЛТД", ТзОВ НПП "Інформаційні технології"", ТОВ "СофтПро".	РrоFіх, Міратех-oftware group, ТОВ "Інмерс", ТОВ НПП "Інформаційні технології".
Вартість, тис. дол.	15-50	200-500	500 та більше
Стандартна методологія	-	МRР/СR, МRР II	ЕRР

Упроваджуючи ЕRР-системи підприємство має прагнути досягти певного ефекту, адже будь-яка система - це інструмент заробітку грошей. На практиці перші результати функціонування системи з'являються приблизно через 8 місяців після запуску.

Основна вада ЕRР-систем - їхня велика вартість, що не дає їм змогу бути широко використовуваними. Одним із перспективних напрямів розв'язання цієї проблеми є надання послуг з оренди додатків автоматизованих систем ЕRР-класу (АSР – Аplication Service Providing), що може бути з успіхом застосовано щодо ЕRР-систем.

Традиційно ЕRР-системи будуються на базі трьохрівневої архітектури клієнт - сервер, що поєднує сервер бази даних, клієнтські термінали та сервер додатків, які відповідають за здійснення усієї бізнес-логіки системи. Сервери бази даних і додатки можуть бути встановленні на обладнанні провайдера (АSР), і тоді користувачі ЕRР-систем ін сталюють на свої комп'ютери лише клієнтські термінали, а доступ до інших компонентів здійснюється через Інтернет. При цьому ЕRР-системи є своєрідним Інтернет-порталами і можуть бути налагоджені на бізнес-процеси конкретних промислових галузей.

У цій ситуації пропускається етап упровадження. Переваги: можливість доступу до системи високого класу, надійність функціонування додатків. При цьому не треба дорогих серверів, ліцензій, оплати упровадження, послуг та утримання відділу інформаційних технологій. Це може знизити ціну АСІЗ і зробити їх доступними для малих і середніх підприємств. Однак водночас необхідно пам'ятати про проблему інформаційної безпеки (довіра корпоративних даних та бізнес-функцій, доступ Інших клієнтів).

Отже, впровадження АСІЗ процесу прийняття управлінських рішень справді необхідне. Аналіз нинішнього стану справ на промисловому підприємстві та постановка конкретних цілей - перше, що треба зробити. Дуже важливо з самого початку знати, що слід автоматизувати. Для цього необхідно реалізувати усі аспекти управління підприємством. Найкращим варіантом є залучення консалтингових фірм. Економити на цьому етапі не рекомендується, витрати на консультантів та співмірні із збитками від проваленого проекту автоматизації.

Треба бути готовим до того, що іще до впровадження АСІЗ процесу прийняття управлінських рішень слід провести реорганізацію структури і технології ведення виробничо-господарської діяльності. Мета автоматизації скорочення виробничих і логістичних витрат. Абсурдно прагнути автоматизувати хаос, інакше буде отримано автоматизований хаос.

Приймати ефективні управлінські рішення з допомогою АСІЗ не стане легше. Так, доступною стане актуальна і достовірна інформація про усі підрозділи підприємства. Скорочення паперового документообігу прискорить процес та підвищить якість обробки замовлень, конкурентоспроможність і рентабельність. Треба бути готовим до успіху, що нам традиційно не властиво.

Упровадження АСІЗ процесу прийняття управлінських рішень автоматично не вирішить усіх завдань і не дасть відповіді на усі питання. Система лише збирає дані, перетворює їх у інформацію та організовує цю інформацію для прийняття управлінських рішень. Але у результаті вдалого впровадження АСІЗ виникає можливість, з одного боку, суттєво підвищити якість управління фінансовими ресурсами, з другого - забезпечити можливість оперативного збагачення наявного досвіду управління новими практичними здобутками.