Динаміка структури власного капіталу 2007 року ват Докучаєвського флюсодоломітного комбінату

Найменування статей	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Зміни
	Абсолютні величини	Відносні величини (доля у оборотних активах)	Абсолютні величини	Відносні величини (доля у оборотних активах)	У абсолютних величинах	У структурі	Темпи росту, %
Статутний капітал	121755	57,34	105573	57,60	-16182	0,26	86,71
інший додатковий капітал	8326	3,92	27016	14,74	18690	10,82	324,48
Резервний капітал	-	-	-	-	-		-
Нерозподілений прибуток	38536	18,15	38529	21,02	-7	2,87	99,98
Усього	168617	79,41	171118	93,36	2501	13,95	511,17

Таблиця 2.5

Динаміка структури власного капіталу 2008 року ват Докучаєвського флюсодоломітного комбінату

Найменування статей	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Зміни
	Абсолютні величини	Відносні величини (доля у оборотних активах)	Абсолютні величини	Відносні величини (доля у оборотних активах)	У абсолютних величинах	У структурі	Темпи росту, %
Статутний капітал	105573	57,60	105573	58,37	0	0,77	100,00
Інший додатковий капітал	27016	14,74	30837	17,05	3821	2,31	114,14
Резервний капітал	-	-	2303	1,27	2303	1,27	0,00
Нерозподілений прибуток	38529	21,02	5310	2,94	-33219	-18,08	13,78
Усього	171118	93,36	144023	79,63	-27095	-13,73	84,17

Таблиця 2.6

Динаміка структури власного капіталу 2009 року ват Докучаєвського флюсодоломітного комбінату

Найменування статей	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Зміни
	Абсолютні величини	Відносні величини (доля у оборотних активах)	Абсолютні величини	Відносні величини (доля у оборотних активах)	У абсолютних величинах	У структурі	Темпи росту, %
Статутний капітал	105573	58,37	105573	57,56	0	-0,81	100,00
Інший додатковий капітал	30837	17,05	28798	15,70	-2039	-1,35	93,39
Резервний капітал	2303	1,27	2303	1,25	0	-0,02	100,00
Нерозподілений прибуток	5310	2,94	5402	2,94	92	0,00	101,73
Усього	144023	79,63	142076	77,45	-1947	-2,18	98,65

Проте з найважливіших характеристик фінансового полягання підприємства - стабільність його діяльності з позиції короткострокової перспективи. Вона пов'язана перш за все із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів.

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) - характеризують частку власних засобів підприємства (власного капіталу) в загальній сумі

коштів, авансованих в його діяльність. Розрахунок коефіцієнта фінансової стійкості проводиться по формулі:

kавт = Власний капітал/ Усього джерел засобів = І П/Б; (2.1)

Чим вище значення даного коефіцієнта, тим фінансово стійкіше, стабільніше і більш незалежно від зовнішніх кредиторів підприємство. Таким чином, критичне значення коефіцієнта автономії - 0,5.

Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії є коефіцієнт фінансової залежності, який розраховується по формулі:

kзав = Усього джерел коштів/Власний капітал = Б/І П; (2.2)

Критичне значення коефіцієнта фінансової залежності - 2.

Коефіцієнт фінансового ризику показує, співвідношення привернутих засобів і власного капіталу. Розрахунок цього показника проводиться по формулі:

k ф.р.= Привернуті кошти/Власний капітал = (ІІП+ІІІП+ІVП+VП)/ІП; (2.3)

Цей показник дає саму загальну оцінку фінансової стійкості і показує, скільки одиниць привернутих засобів доводиться на кожну одиницю власних. Оптимальне значення даного коефіцієнта - кф.р,< 0,5. Критичне значення - 1.

Важливим показником, який характеризує фінансову стійкість підприємства, є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів. Формулу розрахунку вартості матеріальних оборотних коштів підприємства можна представити таким чином:

З = стор. 100ф. 1+стр. 110ф. 1+стр. 120ф. 1+стр. 130ф.1+стр. 140ф.1; (2.4)

З2007 = 22158+62+4353+161 = 26734;

З2008 = 25667+32+5619+279 = 31597;

З2009 = 31416+59+5380+213 = 37068;

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (запасів) використовуються декілька показників, які характеризують види джерел.

1. Власні оборотні кошти:

Кв.об. = ІП-ІА; (2.5)

К в.об. 2007 = 50523-(46044+42711+197)= -38429;

Кв.об. 2008 = 50232-(26+36396+417)= 13393;

Кв.об. 2009 = 52570-(41013+335)= 11222;

2. Власні оборотні кошти і довгострокові позикові джерела формування запасів (функціонуючий капітал):

Кв.дз. = Кв.об. + ПІП; (2.6)

Кв.дз.2007 = (94340-132769)+46044 = 7615;

Кв.дз.2008= 144023-130630 = 13393;

Кв.дз.2009= 142076-130854= 11222;

3. Загальна величина основних джерел формування запасів:

Ко = Кс.дз. + Короткострокові кредити; (2.7)

Ко 2007 = 94340-132769+46044+1300 = 8915;

Ко 2008 = 144023-130630+2000 = 15393;

Ко 2009= 142076-130854+2666 = 13888;

Фінансове полягання підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, що характеризують можливість своєчасного і повного здійснення розрахунків за короткостроковими зобов'язаннями перед контрагентами.

Аналіз платоспроможності і ліквідності важливий не тільки для підприємства, але і для зовнішніх інвесторів.

Під платоспроможністю підприємства розуміється наявність біля підприємства грошових коштів і їх еквівалентів в кількості, достатній для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих по ступеню їх ліквідності і розташованих в порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їх погашення і розташованими в порядку зростання таких термінів.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства розділяються на наступні групи.

Самі ліквідні активи (Л1). До них відносяться всі статті грошових коштів підприємства і поточні фінансові інвестиції. Дана група розраховується таким чином:

Л1 = стор. 220 ф. 1 + стор. 230 ф. 1 + стор. 240 ф. 1; (2.8)

Л1(2007)=224;

Л1(2008)=948;

Л1(2009)=267;

Швидко реалізовувані активи (Л2). До цієї групи активів відносяться активи, для обігу яких в грошову форму потрібен більш тривалий час: готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселі одержані. Ця група розраховується так:

Л2 = стр.130ф.1+стр.140ф.1+стр.150ф.1+стр.160ф.1+стр.170ф.1+

+ стр. 180ф. 1 + стр. 190ф .1 +стр.200ф .1 +стр.210ф. 1; (2.9)

Л2(2007)= 4353+161+894+21351+40+111 = 26910;

Л2(2008)= 5619+279+230+12911+14+1+3814 = 22868;

Л2(2009)= 5380+213+360+9232+60+5309 = 20554;

Повільно реалізовувані активи (Л3); Набагато більший термін знадобиться для перетворення виробничих запасів і витрат в незавершеному виробництві в готову продукцію, а потім в грошові кошти. Розрахунок цього показника проводиться таким чином:

Л3 = стр.100ф.1+стр.110ф.1+стр120ф.1+стр.250ф.1+стр.270ф.1; (2.10)

Л3(2007)= 22458+62+1169 = 23389;

Л3(2008)= 25667+32+718 = 26417;

Л3(2009)= 31416+59+274 = 31749;

Важко реалізовувані активи (Л4). До цієї групи відносяться необоротні активи підприємства, вартість яких відображена в першому розділі активу балансу:

Л4 = ІП = стор. 080 ф. 1; (2.11)

Л4(2007)= 132769;

Л4(2008)= 130630;

Л4(2009)= 130854;

Якщо ж в розташуванні аналітика є лише дані, приведені в балансі, використовується більш стандартний підхід: зобов'язання підприємства групуються відповідно до запропонованих термінів погашення. В цьому випадку угрупування пасивів буде вельми умовним, оскільки відсутній індивідуальний підхід до кожного підприємства і угрупування проводиться відповідно до загальновизнаних уявлень про терміновість погашення того або іншого виду зобов'язання.

Використовуючи цей критерій, зобов'язання підприємства можна згрупувати таким чином:

Найтерміновіші зобов'язання (П1). До них прийнято відносити кредиторську заборгованість по придбаних товарах, роботам, послуга:

П1 = стор. 530 ф. 1; (2.12)

П1(2007)= 19564;

П1(2008)= 14957;

П1(2009)= 21766;

Короткострокові пасиви (П2). До цієї групи відносяться короткострокові позикові засоби, поточні зобов'язання по розрахунках і інші поточні зобов'язання. Формула визначення суми таких пасивів має наступний вигляд:

П2 = ІVП - стор. 530 ф. 1 +ІІП + VП; (2.13)

П2(2007)= 42711-19564+197 = 23344;

П2(2008)= 363-14957+26+417 = 21882;

П2(2009)= 41013-21766+335 = 19582;

Довгострокові пасиви (П3). Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов'язаннями підприємства, відображеними в третьому розділі пасиву балансу, а також статті другого і п'ятого розділів пасиву балансу, не віднесеними до другої групи:

П3 = ІІІП + ІІП + VП = стор. 480 ф. 1 + стр.430 ф. 1 + стор. 630 ф. 1 (2.14)

П3(2007)= 46044+197 = 46241;

П3(2008)= 26+417 = 443;

П3(2009)= 335;

Постійні (стійкі) пасиви (П4) - це статті першого розділу пасиву балансу:

П4 = ІП = стор. 380 ф. 1; (2.15)

П4(2007)= 94340;

П4(2008)= 144023;

П4(2009)= 142076;

Для визначення ліквідності балансу необхідно зіставити підсумки приведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо дотримуються наступні нерівності:

Л1 ≥ П1;

Л2 ≥ П2; (2.16)

ЛЗ ≥ ПЗ;

Л4 ≥ П4;

2007 рік:	2008 рік:	2009 рік:
224 < 19564; 26910 >23344; 23389 < 46241; 132769 > 94340.	948 < 14957; 22868 > 21882; 26417 > 443; 130630 < 144023.	267 < 21766; 20554 > 19582; 31749 > 335; 130854 < 142076.

При розрахунку оцінки ліквідності балансу враховуються оборотні активи підприємства і привернуті джерела фінансування. Зіставлення підсумків першої групи по активу і пасиву, тобто Л1 і П1, відображає співвідношення поточних платежів і надходжень. Порівняння другої групи по активу і пасиву (Л2 і П2) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення підсумків по активу і пасиву для третьої і четвертої груп відображає співвідношення платежів і надходжень у відносно віддаленому майбутнє.

Рівень ефективності фінансової стратегії підприємства в цілому багато в чому визначається цілеспрямованим формуванням та використанням його фінансових ресурсів.

Основною метою використання фінансових ресурсів підприємства є задоволення потреб у використанні необхідних активів, що забезпечують розвиток його господарської діяльності в стратегічній перспективі.

Проаналізовано особливості формування та використання фінансових ресурсів акціонерних підприємств, сформульовано підходи до вибору джерел розширення власного капіталу підприємств акціонерної форми власності. Дано економічну оцінку типів дивідендної політики у взаємозв'язку з проблемою збільшення розмірів їхнього статутного капіталу.