- •Передмова
- •Тематичний вимір курсу „Історія України”
- •Вступ. Витоки українського народу
- •2.Концептуальний вимір проблеми витоків і формування українського народу
- •1.1.Теорії заснування держави Київська Русь
- •1.2. Матеріальні і духовні ресурси
- •Наслідки татарської навали. Щоб оцінити рівень змін в Русі, слід порівняти соціальну практику в руській державі домонгольського періоду з практикою, що встановиться в постмонгольську епоху.
- •1.5. Галицько-Волинська держава
- •2.1. Українські землі у складі Великого Литовського Князівства, Королівства Польського, Речі Посполитої.
- •Тема 2. Українські землі у складі іноземних держав (хіv - хvі ст.). Козацтво та його місце в системі соціально-економічних та політичних відносин в Україні (хv – і пол. Хvіі ст.)
- •Хронологія розгорнутого наступу
- •Земельно-повітова система адміністративно-територіального поділу
- •Система адміністративної влади
- •Землі Закарпаття у складі Королівства Угорського: хіv – хvі ст.
- •2.3. Буковина у владі Королівства Угорського, Молдавського князівства.
- •2.5. Еволюція українського козацтва та його місце і роль у системі соціально-політичних відносин хv – першій половині хvіі ст.
- •Хронологія основних козацьких повстань
- •Система влади
- •Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького. Формування Української держави в ході української національної революції XVII ст.
- •3.1 Причини, характер, рушійні сили та основні періоди Національно-визвольної війни українського народу.
- •3.2 Утворення та розбудова Української козацької держави, її сутність та устрій.
- •3.3. Підсумки визвольних змагань 1648-1657 рр. Та їх історичні наслідки.
- •Тема 4. Україна в другій половині XVII ст. «Руїна»: її соціально-політична сутність та наслідки
- •4.1. Доба «Руїни» у новій історії України, її внутрішні та зовнішні причини.
- •4.3. Державотворча діяльність гетьмана п.Дорошенка . Завершальний етап визвольних змагань: історичне значення та уроки.
- •Тема 5. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності (кінець XVII-XVIII ст.)
- •5.1. Внутрішня й зовнішня політика гетьманів України і.Мазепи та п.Орлика, її державотворчий потенціал
- •5.2. Централізаторська політика російського самодержавства й скасування державної автономії України.
- •Тема 6. Капіталістична еволюція України у складі Австро-Угорської та Російської імперій, її особливості у хіх столітті.
- •6.1. Основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку України у першій половині хіх століття
- •6.2. Суспільно-політичні процеси в Україні у другій половині хіх століття. Економічні й соціальні реформи імперських урядів та їх вплив на Україну.
- •6.3. Український національний рух у хіх столітті : сутність, головні течії, ідейні засади, визначні представники
- •Тема 7. Україна на початку хх ст. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр.
- •Сумісний протекторат Австро-Угорщини і Німеччини.
- •7.2. Українська національно-демократична революція: державотворча діяльність Центральної ради
- •7.3. Українська держава гетьмана п.Скоропадського
- •7.4. Статус Директорії та її політичний курс
- •Соціальна орієнтація періоду влади Директорії унр
- •7.5. Етапи встановлення радянської влади в Україні:
- •Тема 8. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму: 1920-1939 рр.
- •8.1. Міжнародно-правовий статус усрр. Створення срср
- •8.2. Економічна політика і стратегія 20-30-х рр.: неп, індустріалізація, колективізація
- •8. 3.Українська Соціалістична Радянська Республіка в контексті союзного тоталітарного режиму
- •Тема 9. Україна у роки Другої світової війни: 1939-1945 рр.
- •Українські землі в політиці європейських держав напередодні та на початку Другої світової війни.
- •Хронологія руху радянських військ територією Польщі
- •Військові дії на території України: червень 1941 р. – липень 1942 р.
- •22 Липня 1942 р., після захоплення м.Свердловська Ворошиловградської області, гітлерівцями остаточно окуповано всю територію України.
- •9.3. Окупаційний режим в Україні. Антифашистський Рух Опору.
- •Визволення території України. Наслідки Другої світової війни для українського народу.
- •Хронологія визволення міст України
- •Тема 10. Становище України у повоєнний період: 1946-1953 рр. План
- •10.1. Зовнішньополітична діяльність урср та завершення процесу формування державної території
- •10.2. Відбудова і розвиток народного господарства в Україні в післявоєнний період
- •10.3. Суспільно-політичні перетворення в західноукраїнських землях та Українському Подунав’ї після Другої світової війни
- •Тема 11. Соціально-економічний розвиток України в умовах „відлиги” та загострення кризи радянської системи. Україна на шляху до незалежності. План
- •Соціально-економічний розвиток: спроби реформування економіки урср в 1954-1964 роках
- •Особливості соціально-економічного розвитку в другій половині 60-х – в середині 80-х років
- •11.3. Дисидентський рух в Україні
- •4. Україна на шляху до незалежності: 1985-1991рр.
- •Тема 12. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності
- •12.1. Здобуття Україною державної незалежності, її політичні й правові підстави
- •12.2. Суспільно-політичні процеси в Україні 1991-2008 рр., становлення і розвиток новітньої української державності
- •12.3. Соціально-економічні перетворення в незалежній Україні, їх сутність, мета й поточні результати
- •12.4. Гуманітарні й духовно-культурні аспекти державотворення, складання сучасної української політичної нації
- •12.5. Зовнішньополітичні виміри розбудови незалежної України, геополітичні реалії сучасного світу і національні інтереси
Військові дії на території України: червень 1941 р. – липень 1942 р.
Протягом 1940-1941 рр. Гітлер, підкоривши майже всю Західну Європу, почав інтенсивну підготовку до війни проти СРСР.
Розробку директиви 21 – плану „Барбаросса” (воєнної операції проти СРСР) вермахт завершив ще 18 грудня 1940 року. В основу плану покладено ідею „бліцкрига” („блискавичної війни”): передбачено протягом 2-2,5 місяців знищити Червону армію та вийти на лінію Архангельськ – Астрахань, Україну плановано захопити в перші тижні війни.
22 червня 1941 року Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз. Її союзниками виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина, Японія.
Німецька армія поділялася на три групи військ: „Північ” – наступ на Ленінград, „Центр” – на Москву, „Південь” – на Київ. Український напрямок, за планом „Барбаросса”, був одним з головних. Завоювання України створювало плацдарм для прориву на Кавказ і в Закавказзя. Мета – оволодіння економічною базою та ресурсами України. Наступ на Україну здійснювала група німецьких військ „Південь”, очолювана фельдмаршалом Г.Рунштедтом, яка мала такі кількісні показники:
57 дивізій і 13 бригад, що діяли в складі УІ, І, ХУІІ німецьких та ІІІ і ІУ румунських армій;
І німецької танкової групи та корпуса угорської армії за підтримки ІУ повітряного флоту Німеччини та Румунської авіації (1508500 солдат, 1144 танки, 1829 літаків).
Для оборони України створено Південно-Західний фронт на чолі з генералом М.Кирпоносом та Південний на чолі з генералом І.Тюленєвим (80 дивізій, 1412136 солдат, 8069 танків, 4696 літаків).
У липні 1941 року вирішальні бої точилися на житомирсько-київському, уманському і одеському напрямках. Оборона Києва тривала з 7 липня по 26 вересня 1941 року.
Велике стратегічне і політичне значення мала 73-денна оборона Одеси: 4 серпня – 16 жовтня 1941 року. Стримання 18 дивізій противника, уможливлювало хід Південного фронту за Дніпро і організацію на лівобережжі Дніпра оборони. З 12 по 16 жовтня 90 тисяч бійців і командирів дислоковано на Кримський півострів, де вони взяли участь у обороні Севастополя, що тривала 250 днів: 30 жовтня 1941р. - 4 липня 1942 р.
Наприкінці 1941 року Червона армія зупинила ворога, а взимку 1941-1942 рр. завдала йому першої великої поразки. Таким чином, план „бліцкриг” було зірвано. Але дії Червоної армії протягом весни-літа 1942 р. були невдалими:
бої за Донбас у січні-березні 1942 р. не дали результату;
наступ військ Південно-Західного фронту на Харків у травні 1942 року завершився поразкою;
зірвалася операція по звільненню Криму у грудні 1941- січні 1942 рр, тому у травні-червні 1942 р. війська Кримського фронту змушені були залишити Керченський півострів;
4 липня 1942 р. за наказом Ставки Верховного Головнокомандувача захисники Севастополя залишили місто.
22 Липня 1942 р., після захоплення м.Свердловська Ворошиловградської області, гітлерівцями остаточно окуповано всю територію України.
Отже, початковий період війни склався вкрай невдало для Радянського Союзу, причини поразок Червоної армії криються не в слабкості СРСР, а у негативних явищах, властивих сталінському режимові. Серед них варто виокремити наступні:
прорахунки радянського керівництва в оцінці воєнно-політичної ситуації, переоцінка значення радянсько-німецьких договорів та переконаність Сталіна у тому, що до перемоги над Великобританією Німеччина не наважиться напасти на СРСР;
недоукомплектованість Червоної армії кваліфікованими командними кадрами, кращі з яких стали жертвами сталінських репресій: знищено 20% командного складу Червоної армії;
незавершеність заходів по зміцненню західних кордонів, які змінились напкркдодні та в ході Другої світової війни;
амобільність частин Червоної армії;
міжнародна ізоляція СРСР та відсутність надійних союзників;
воєнний досвід Німеччини, яка завоювала більшу частину Європи і за воєнно-економічним потенціалом перевищувала Радянський Союз.
