- •Передмова
- •Тематичний вимір курсу „Історія України”
- •Вступ. Витоки українського народу
- •2.Концептуальний вимір проблеми витоків і формування українського народу
- •1.1.Теорії заснування держави Київська Русь
- •1.2. Матеріальні і духовні ресурси
- •Наслідки татарської навали. Щоб оцінити рівень змін в Русі, слід порівняти соціальну практику в руській державі домонгольського періоду з практикою, що встановиться в постмонгольську епоху.
- •1.5. Галицько-Волинська держава
- •2.1. Українські землі у складі Великого Литовського Князівства, Королівства Польського, Речі Посполитої.
- •Тема 2. Українські землі у складі іноземних держав (хіv - хvі ст.). Козацтво та його місце в системі соціально-економічних та політичних відносин в Україні (хv – і пол. Хvіі ст.)
- •Хронологія розгорнутого наступу
- •Земельно-повітова система адміністративно-територіального поділу
- •Система адміністративної влади
- •Землі Закарпаття у складі Королівства Угорського: хіv – хvі ст.
- •2.3. Буковина у владі Королівства Угорського, Молдавського князівства.
- •2.5. Еволюція українського козацтва та його місце і роль у системі соціально-політичних відносин хv – першій половині хvіі ст.
- •Хронологія основних козацьких повстань
- •Система влади
- •Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького. Формування Української держави в ході української національної революції XVII ст.
- •3.1 Причини, характер, рушійні сили та основні періоди Національно-визвольної війни українського народу.
- •3.2 Утворення та розбудова Української козацької держави, її сутність та устрій.
- •3.3. Підсумки визвольних змагань 1648-1657 рр. Та їх історичні наслідки.
- •Тема 4. Україна в другій половині XVII ст. «Руїна»: її соціально-політична сутність та наслідки
- •4.1. Доба «Руїни» у новій історії України, її внутрішні та зовнішні причини.
- •4.3. Державотворча діяльність гетьмана п.Дорошенка . Завершальний етап визвольних змагань: історичне значення та уроки.
- •Тема 5. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності (кінець XVII-XVIII ст.)
- •5.1. Внутрішня й зовнішня політика гетьманів України і.Мазепи та п.Орлика, її державотворчий потенціал
- •5.2. Централізаторська політика російського самодержавства й скасування державної автономії України.
- •Тема 6. Капіталістична еволюція України у складі Австро-Угорської та Російської імперій, її особливості у хіх столітті.
- •6.1. Основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку України у першій половині хіх століття
- •6.2. Суспільно-політичні процеси в Україні у другій половині хіх століття. Економічні й соціальні реформи імперських урядів та їх вплив на Україну.
- •6.3. Український національний рух у хіх столітті : сутність, головні течії, ідейні засади, визначні представники
- •Тема 7. Україна на початку хх ст. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр.
- •Сумісний протекторат Австро-Угорщини і Німеччини.
- •7.2. Українська національно-демократична революція: державотворча діяльність Центральної ради
- •7.3. Українська держава гетьмана п.Скоропадського
- •7.4. Статус Директорії та її політичний курс
- •Соціальна орієнтація періоду влади Директорії унр
- •7.5. Етапи встановлення радянської влади в Україні:
- •Тема 8. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму: 1920-1939 рр.
- •8.1. Міжнародно-правовий статус усрр. Створення срср
- •8.2. Економічна політика і стратегія 20-30-х рр.: неп, індустріалізація, колективізація
- •8. 3.Українська Соціалістична Радянська Республіка в контексті союзного тоталітарного режиму
- •Тема 9. Україна у роки Другої світової війни: 1939-1945 рр.
- •Українські землі в політиці європейських держав напередодні та на початку Другої світової війни.
- •Хронологія руху радянських військ територією Польщі
- •Військові дії на території України: червень 1941 р. – липень 1942 р.
- •22 Липня 1942 р., після захоплення м.Свердловська Ворошиловградської області, гітлерівцями остаточно окуповано всю територію України.
- •9.3. Окупаційний режим в Україні. Антифашистський Рух Опору.
- •Визволення території України. Наслідки Другої світової війни для українського народу.
- •Хронологія визволення міст України
- •Тема 10. Становище України у повоєнний період: 1946-1953 рр. План
- •10.1. Зовнішньополітична діяльність урср та завершення процесу формування державної території
- •10.2. Відбудова і розвиток народного господарства в Україні в післявоєнний період
- •10.3. Суспільно-політичні перетворення в західноукраїнських землях та Українському Подунав’ї після Другої світової війни
- •Тема 11. Соціально-економічний розвиток України в умовах „відлиги” та загострення кризи радянської системи. Україна на шляху до незалежності. План
- •Соціально-економічний розвиток: спроби реформування економіки урср в 1954-1964 роках
- •Особливості соціально-економічного розвитку в другій половині 60-х – в середині 80-х років
- •11.3. Дисидентський рух в Україні
- •4. Україна на шляху до незалежності: 1985-1991рр.
- •Тема 12. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності
- •12.1. Здобуття Україною державної незалежності, її політичні й правові підстави
- •12.2. Суспільно-політичні процеси в Україні 1991-2008 рр., становлення і розвиток новітньої української державності
- •12.3. Соціально-економічні перетворення в незалежній Україні, їх сутність, мета й поточні результати
- •12.4. Гуманітарні й духовно-культурні аспекти державотворення, складання сучасної української політичної нації
- •12.5. Зовнішньополітичні виміри розбудови незалежної України, геополітичні реалії сучасного світу і національні інтереси
Тема 10. Становище України у повоєнний період: 1946-1953 рр. План
Зовнішньополітична діяльність УРСР та завершення процесу формування державної території
Відбудова і розвиток народного господарства в УРСР у післявоєнний період
Соціально-економічні перетворення в західноукраїнських землях та Українському Подунав’ї після Другої світової війни
Основні поняття: радянізація, депортація, репресії, „план Маршалла”, ООН, ЮНЕСКО, суб’єкт міжнародного права
10.1. Зовнішньополітична діяльність урср та завершення процесу формування державної території
Наслідки Другої світової війни призвели до зміни статусу України: значно зріс міжнародний авторитет та вплив УРСР. Важливістю відзначається той факт, що Українська Радянська Соціалістична республіка „повернулася” на арену міждержавних відносин як суб’єкт міжнародного права. 4 березня 1944 року Верховною Радою УРСР прийнято закон про створення Наркомата закордонних справ республіки (з 1946 року – Міністерство закордонних справ).
Значимою подією міждерджавних відносин після Другої світової війни стає створення Організації Об’єднаних Націй (ООН). 26 червня 1945 року на конференції Обєднаних Націй у Сан-Франциско делегація України разом з 50 іншими делегаціями країн-засновниць, підписала Статут нової міжнародної організації. Це відбулося за наполягання і під особистим контролем Й.Сталіна, оскільки він був зацікавлений, щоб до ООН увійшли всі радянські республіки, що давало б СРСР більше голосів при голосуванні важливих питань тогочасся. Та навіть така обмежена діяльність української дипломатії мала одну незаперечну перевагу: час від часу вона нагадувала, що на карті світу є держава Україна. Членство України в ООН (разом з СРСР та Білоруською РСР) справляло роль акцента на окремішності УРСР.
Восени 1945 року підготовча комісія ООН розробила порядок денний Першої сесії Генеральної Асамблеї ООН. Першим віце головою підготовчої комісії обрано народного комісара закордонних справ УРСР Д.Мануїльського. Він же став головою Першого комітету з політичних питань і безпеки Першої сесії Генеральної Асамблеї ООН (Лондон, січень 1946р.)
Будучи членом ООН, УРСР увійшла до ряду спеціалізованих організацій і агенцій ООН. Українські дипломати працювали в Комісії з прав людини ООН, Міжнародній організації праці (МОП), Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки та культури ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури) – міжурядова організація, спеціалізована установа ООН. Існує з 1946 року. Мета - сприяння миру і міжнародній безпеці шляхом розвитку співробітництва між державами в галузі освіти, науки і культури. Об’єднує 188 країн. Штабквартира у Парижі.. |
1946 року за участі УРСР засновано Всесвітню організацію охорони здоров’я.
У 1946-1947 рр. делегація УРСР брала участь у роботі Паризької мирної конференції з питань роззброєння та підписання мирних договорів із колишніми союзниками нацистської Німеччини. 1948 рік - участь у Дунайській конференції, результатом якої стало забезпечення режиму торгового судноплавства на Дунаї та захист прав придунайських країн.
УРСР мала своє представництво у Всесвітній Раді Миру. У вересні 1951 року у Києві відбулася Перша українська республіканська конференція прихильників миру. Загалом, у 50-ті роки УРСР взяла участь у роботі 20 міжнародних організацій, підписала більше 60-ті міжнародних угод і конвенцій.
Отже, незважаючи на обмежений характер міжнародної діяльності в тодішніх умовах, членство та співпраця УРСР у світових організаціях сприяли піднесенню її авторитету у світі.
Найбільш важливим історичним наслідком Другої світової війни було завершення процесу об’єднання українських земель. Питання про повоєнні кордони України постало ще під час роботи Тегеранської (1943р.) та Кримської (1945р.) конференцій. Радянське керівництво, спираючись на переваги, здобуті в результаті перемоги у Другій світовій війні, рішуче домагалося встановлення кордону по так званій „лінії Керзона”, що гарантувало обєднання українських земель у складі УРСР і юридично закріплювало входження до УРСР західних областей, у тому числі й тих, що перебували в її складі від 1939 року.
У зв’язку з цим підписано цілий ряд договорів із сусідніми з УРСР державами про врегулювання післявоєнних кордонів:
29 червня 1945 року – з Чехословаччиною про входження Закарпатської України до складу УРСР;
16 серпня 1945 року підписано радянсько-польський договір про державний кордон, за яким: а) лінія кордону пролягала на 5-6 км. від „лінії Керзона” на користь Польщі; б) до Польщі додатково переходила 17-кілометрова територія в районі населенних пунктів Немирів – Ялувка і навіть 30-кілометрова ділянка в районі р.Солонія і м.Крилів (Надсяння, Лемківщина, Холмщина, Підляшшя);
10 лютого 1947 року підписано радянсько-румунський договір, у відповідності до якого Румунія визнала лінію кордону затверджену у червні-липні 1940 року;
у 1954 році Президія Верховної ради СРСР прийняла постанову про передачу Кримської області зі складу Російської РСР до УРСР, рішення якої аргументовано спільністю економіки, територіальною близькістю, тісними господарськими та культурними зв’язками між Кримом і УРСР.
Висновок. У 50-ті роки ХХ ст. завершився процес збирання українських земель і формування державної території, відбулося юридичне визнання кордонів УРСР світовим співтовариством.
