Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Нове школознавство.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
334 Кб
Скачать
☆

Особливості внутрішкільного контролю

Внутрішкільний контроль - систематична, цілеспрямована перевірка роботи педагогічного колективу, окремого вчителя адміністрацією школи.

Спрямований на досягнення оптимальної відповідності діяльності школи вимогам стандарту освіти. Організація внутрішкільного контролю складається з кількох етапів: визначення мети контролю — складання плану перевірки - вибір форм і методів контролю - констатування фактичного стану справ -об'єктивна оцінка цього стану - висновки, які випливають з оцінки - пропозиції по вдосконаленню навчально-виховного процесу або усунення недоліків - визначення термінів усунення недоліків і, якщо потрібно, повторний контроль за виконанням пропозицій.

Внутрішній контроль повинен відповідати таким вимогам:

  • індивідуальний характер. Вимагає здійснення контролю за роботою кожного члена колективу;

  • систематичність. Спрямоване на регулярний контроль, створення системи контролю на всіх етапах навчально-виховного процесу;

  • всебічність і різноманітність форм. Передбачає застосування різних форм контролю;

  • об'єктивність. Унеможливлює суб'єктивні і помилкові оціночні судження і висновки;

  • диференційований підхід. Враховує специфічні особливості та індивідуальні якості контрольованих;

  • єдність вимог осіб, що здійснюють контроль.

Внутрішкільний контроль стосується основних видів діяльності школи:

Навчальний процес. Передбачає вивчення стану виконання навчальних програм, рівня знань і навичок учнів, продуктивності праці вчителя, індивідуальної роботи з обдарованими дітьми, якості позаурочної предметної діяльності, наявності в учнів навичок самостійної роботи.

Виховний процес. Перевірка рівня вихованості учнів, їх громадської активності, якості роботи класних керівників, участі батьків у виховному процесі, якості загальношкільних виховних заходів, рівня здоров'я і фізичної підготовки учнів.

Методична робота. Визначення методичного рівня кожного вчителя, класного керівника, механізму поширення педагогічного досвіду, підвищення кваліфікації вчителів.

Наукова і експериментальна діяльність. Виявлення відповідності цієї діяльності концепції розвитку школи, ступеня наукової обґрунтованості нововведень, результативності нововведень, рівня наукової освіченості педагогів, науково-дослідної роботи учнів.

Психологічний стан. Передбачає виявлення ступеню психологічного комфорту (дискомфорту) учнів, учителів, психологічної підготовленості колективу до вирішення певної проблеми.

Забезпечення навчально-виховного процесу необхідними умовами. Перевірка рівня охорони праці, санітарно-гігієнічного стану, забезпеченості навчальною, методичною літературою, навчально-технічним обладнанням.

Види, форми й методи внутрішкільного контролю

Виділяють види контролю: тематичний і фронтальний.

Тематичний. Передбачає перевірку роботи колективу над певною проблемою, рівень знань і вмінь учнів з якоїсь теми або предмета, стан роботи класних керівників певного напрямку. Зміст його складають інновації, що відбуваються в школі, та результати впровадження передового педагогічного досвіду.

Фронтальний. Спрямований на вивчення діяльності педагогічного колективу, методичних об’єднань або окремого учителя, стану викладання окремих предметів в усіх або певних класах, стан роботи класних керівників.

ОРІЄНТОВНА ПРОГРАМА фронтальної перевірки роботи вчителя

Зміст перевірки

Методи і форми перевірки

1

Виконання вчителем Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи.

Спостереження уроків, виховних заходів. Аналіз навчально-виховної роботи вчителя.

2

Підготовка вчителя до уроків і позакласних заходів.

Перевірка планів роботи вчителя.

3

Виконання вчителем навчальних програм, норми контрольних, практичних і письмових робіт.

Аналіз класного журналу, зошитів учнів.

4

Якість уроків, їх навчальна, розвиваюча та виховна роль.

Відвідування і аналіз 8-10 уроків. Аналіз успішності за класним журналом.

5

Стан знань, умінь і навичок учнів. Уміння застосувати ці знання на практиці.

Спостереження на уроках, вивчення зошитів, журналів, щоденників. Проведення контрольних робіт, усне опитування.

6

Виховання інтересу до предмету.

Анкетування, співбесіда з учнями.

7

Як вчитель учить вчитись?

Завдання типу: скласти план, зробити аналіз відповіді, статті, скласти тези, робота із довідковою літературою.

8

Виховання учнів в ході навчання, позакласна робота з предмета.

Спостереження на уроках, відвідування гуртків, факультативів.

9

Виховання свідомої дисципліни. Робота над правилами для учнів.

Спостереження на уроках, відвідування гуртків, факультативів.

10

Виконання єдиних вимог до усної і письмової мови, організація позакласного читання.

Перевірка всіх зошитів учнів, техніки читання, вивчення читацьких формулярів.

11

Робота вчителя по попередженню неуспішності. Індивідуальна робота з учнями. Проведення додаткових занять.

Вивчення причин неуспішності. Аналіз додаткових занять. Аналіз класного журналу.

12

Робота вчителя з батьками учнів, громадськістю.

Співбесіда з батьками, анкетування.

13

Самоосвіта вчителя.

Співбесіда з вчителем.

14

Результати навчально-виховної роботи вчителя.

Підсумки опитування, контрольних робіт. Бесіда з активом класу. Загальне враження.

Залежно від того, хто і що контролюють, виділяють види: класно-узагальнюючий, персональний, предметно-узагальнюючий, тематично-узагальнюючий, комплексно-узагальнюючий.

Класно-узагальнюючий. Спрямований на вивчення діяльності вчителів, що працюють у певному класі, виявлення рівня знань і вихованості учнів класу, якості і методів викладання в класі, якості роботи класного керівника.

Персональний. Вивчення продуктивності викладацької діяльності, методичного рівня учителя в цілому або певних сторін його діяльності. Може бути тематичним і фронтальним. Є засобом самоуправління учителя, стимулом його професійного зросту.

Предметно-узагальнюючий. Спрямований на вивчення стану і якості викладання окремого предмету в одному класі, паралелі класів, в школі в цілому.

Тематично-узагальнюючий. Передбачає вивчення роботи різних учителів в різних класах, але за певним напрямом навчально-виховного процесу (наприклад, розвиток пізнавальних інтересів на уроках природничого циклу).

Комплексно-узагальнюючий. Головна мета – контроль за організацією вивчення ряду предметів в одному або декількох класах.

Залежно від виду практикують різні форми внутрішкільного контролю:

Колективна форма. До контролю залучають усі ступені управління: адміністрацію, керівників кафедр, досвідчених вчителів, учнів, батьків.

Взаємоконтроль. До контролю залучають керівників кафедр, досвідчених вчителів, класних керівників через наставництво, взаємовідвідування навчальних занять і виховних заходів.

Самоконтроль. Делегується найбільш досвідченими вчителями і класними керівниками з обов'язковою періодичною звітністю за пропонованими схемами.

Адміністративний плановий контроль. Здійснюють директор, його заступники, керівники кафедр відповідно до плану внутрішкільного контролю.

Адміністративний регулюючий (позаплановий) контроль. Здійснюють директор, його заступники у разі виникнення непередбачених планом проблем.

В процесі внутрішкільного контролю використовують методи:

  • спостереження. Передбачає відвідування уроків, позакласних заходів з наступним обговоренням;

  • вивчення шкільної документації. Охоплює роботу з класними журналами, щоденниками учнів, планами уроків, особовими справами учнів і т.п.;

  • опитування. Усне опитування здійснюють під час невимушеної або цілеспрямованої бесіди за спеціально підготовленою програмою. Письмове проводять за допомогою контрольної роботи (зріз) через перевірку варіантів відповідей на запрограмовані питання, через закрите анкетування, коли варіанти відповідей обмежені;

  • тестування. Використання методу психологічної діагностики для вимірювання індивідуальних відмінностей;

  • ретроспективний розбір. Здійснюють оцінку діяльності школи випускниками минулих років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналізу вступних іспитів і т.п.;

  • хронометрування. Вивчення режиму роботи школи, раціонального використання часу уроку, виховного заходу, з’ясування причин перевантаження вчителів й учнів, визначення обсягу домашніх завдань тощо.

За ознакою логічної послідовності внутрішкільний контроль може бути поточний, попередній, проміжний, підсумковий, а також епізодичний і періодичний.

Література:

  1. Внутришкольное управление: Вопросы теории и практики. –М.-Педагогика. –1991.

  2. Лунячек В.Е. Елементи технології управління сучасною школою. –Гімназія. –Харків. –1999.

  3. Інформаційно-методичний вісник (до серпневих педагогічних зустрічей працівників освіти) . –Дніпропетровськ. –1999.

  4. Симонов В.П. Директору школы об управлении учебно-воспитательным процессом. –М.,Педагогика, 1987.