Методики оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо вдосконалення умов і охорони праці.
Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється, в першу чергу, за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної і професійної захворюваності; до скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці тощо.
Соціально-економічна ефективність розраховується з метою:
- економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень;
- визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;
- оцінки результатів управління виробництвом на різних рівнях;
- розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог;
- визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку і запровадження працеохоронних заходів.
Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху. Вона може визначатися також по галузі та в державі в цілому.
Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення.
Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного об'єму соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат.
Показники соціальної і соціально-економічної ефективності використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюваності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому.
Оцінювати економічні аспекти охорони праці слід за допомогою методів оцінки соціальної й економічної ефективності заходів по створенню умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці.
Для оцінки соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці використовуються такі показники:
1. Скорочення кількості робочих місць (А/С), що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки праці, розраховується за формулою:
де Ки К2 - кількість робочих місць, що не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів; К3 - загальна кількість робочих місць.
2. Скорочення чисельності працівників (АЧ), які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам, визначається за формулою:
де Чи Ч2 - чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після здійснення заходу, осіб;
Ч3 - річна середньо-облікова чисельність працівників, осіб.
3. Збільшення кількості машин, механізмів (ДЛ/) та виробничих приміщень (Д£), приведених до вимог норм охорони праці, визначається за формулами:
де М, М2 - кількість машин, механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після проведення заходу, шт.;
М3 - загальна кількість машин і механізмів, шт.;
Б і, 2>2 - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після здійснення заходу, шт.;
Б3 - загальна кількість виробничих приміщень, шт.
4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму (АКЧ) визначається за формулою:
де N1, N2 - кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходу;
Ч3 - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
5. Зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму (АКТ):
де Д, Ді - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після проведення заходу.
6. Зменшення коефіцієнта частоти професійних захворювань через несприятливі умови праці:
де Зі, 32 - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після проведення заходу.
7. Зменшення коефіцієнта тяжкості захворювання:
де Д3, Д32 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після проведення заходу;
N зі" Мз2 - кількість випадків захворювання відповідно до і після проведення заходу.
8. Зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійного захворювання:
де Чц, 4(2 - чисельність працівників, що стали інвалідами відповідно до і після проведення заходу, осіб.
9. Скорочення плинності кадрів через несприятливі умови пращ:
де Чп, Чпг - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після проведення заходу, осіб.