10. Структура управління тнк.

Фактори вибору стр-ри упр-ня ТНК: 1. Рівень диверсифікації д-сті компанії в різних галузях. Якщо компанія займається певним бізнесом, то адекватна стр-ра упр-ня має ефективно координувати д-сть різних функц-х підрозділів. 2. Рівень організаційно-правової та фінансово-економічної незалежності різних видів д-сті, що здійснюються в рамках ТНК. ТНК може займатися різними видами бізнесу, а саме: вир-чою д-стю, наданням фін-х послуг, мати власну збутову мережу. Тому стр-рара упр-ня ТНК повинна відображати ці особливості ведення бізнесу і враховувати обмеження й можливості, які можуть виникати в межах компанії в цілому. 3. Рівень присутності на різних регіональних ринках та види операцій, які здійснює компанія на кожному з них.Функціональна стр-ра упр-ня ТНК - передбачає виділення підрозділів, які концентруються на певних функт-х сферах д-сті, таких, як дослідження та розробки, вир-во, маркетинг, фінанси та ін. При розробці та впровадженні стратегії компанії завдання головних менеджерів полягає у чіткій координації дій підрозділів, які вони очолюють. Регіональна структура управління ТНК. Географічна експансіяТНК, як правило, супроводжується еволюцією орг-них стр-р упр-ня. Зміни в орг-ній стр-рі, спричинені географічною експансією, відповідають завданням досягнення ефективного менеджменту підрозділів у різних країнах. У різних регіонах ф-ції підрозділів визначаються, виходячи, по-перше, з видів діяльності, якими вони повинні управляти; по-друге, з існуючих потреб координації роботи регіональних підрозділів з філіями компанії в інших країнах. Ф-ції регіон-х підрозділів формуються також під впливом особливостей ринку та специфічних завдань, з якими може стикатися компанія на-певному нац ринку. Матрична структура управління ТНК-орг-ція процесу упр-ня передбачає поєднання функт-х повноважень і повноважень керівників проектів або окремих видів бізнесу. Кожен вид д-сті чи проект здійснює група спеціалістів, які представляють різні функт-ні підрозділи компанії, підзвітні як менеджеру відповідного функт-го підрозділу, так і керівникові проекту. Вона дає змогу управляти на основі визначення певних стратегічних видів д-сті, які уможливлюють реалізацію ключових компетенцій компанії. Водночас залученням до роботи над конкретними завданнями спеціалістів з різних функц-х підрозділів досягається як результативність їх праці в рамках певного стратегічного напряму, так і високий професійний внесок, оск вони залишаються підзвітними своїм функц-ним керівникам. Прикладом застосування матричної структури є "Дженерал Електрік", "Сітібанк", "Боїнг" та інші ТНК з високим рівнем диверсифікації своєї д-сті та глобальними стратегіями розвитку.

11. Економічний механізм діяльності тнк

Ек-й механізм д-сті ТНК визн-ся взаємодією його нац і трансграничних чинників. В його основі-4 взаємопов'язані складові: 1. Податкові умови діяльності ТНК, які визначають стимули та можливості трансграничного трансферту вир-ва та збуту. 2. Міжнар позиціювання активів ТНК або трансгранична релокація активів ТНК з метою зниження ризиків і податкових зобов'язань.3. Трансфертні ціни, за якими здійснюються трансакції між філіями ТНК у різних країнах.4.Упр-ня фін-ми потоками ТНК, тобто упр-ня внутр-ми розрахунками між філіями ТНК і зовн фін-ми розрахунками з ін контрагентами. Водночас кожен із компонентів має своє призначення: ефект оподаткування вирішальним чином впливає на ключові аспекти д-сті ТНК (іноз інвестування, фін стр-ру, стр-ру та вартість залучення к-лу, упр-ня валютними ризиками, фін-й контроль) і тому має бути оптимізованим; використовувані ТНК прийоми міжнар позиціювання активів дають змогу уникати обмежень і ризиків при переміщенні активів і фін- коштів, спричинених політичними, податковими, валютними та ін факторами; механізм трансфертних цін викор-я як інструмент додаткового фін-ня компанії та збільшення її прибутку; система управління внутрішніми фін-ми потоками спрямована на отримання додаткових прибутків за рахунок фін операцій. Таким чином, ек-й механізм ТНК- це стр-рна єдність насамперед 4х компонентів: податкових умов, міжнар позиціювання активів, трансфертних цін, упр-ня фін потоками. Всі компоненти пов'язані між собою і відповідають меті використання переваг транснаціональної д-сті компанії задля підвищення кінцевої ефективності функт-ня ТНК.

12. Трансфертні ціни в діяльності ТНК Трансфертні ціни відіграють важливу роль у ек-му механізмі ТНК і глобальній ек-ці в цілому. Це зумовлено тим, що значну частку глобального експорту становить внутр оборот ТНК між філіями в різних країнах. Внутр оборот ТНК опосередковується внутрішньокорпоративними цінами, які мають назву "трансфертні". Осн хар-ки трансфертних цін: а) вони не є вільно ринковими, а є внутрішніми регульованими цінами ТНК, а тому стабільнішими; б) вони базуються на витратах на вир-во або індикаторах ринкових цін, але водночас встановлюються на рівні, який відповідає певним потребам ТНК - мінімізації податків і митних витрат, трансферту фін ресурсів від однієї філії ТНК до іншої, акумуляції активів ТНК у певній країні та ін. Відхилення трансфертних цін від ринкових визначає обсяг перерозподілу фінансів всередині ТНК; в) трансфертні ціни сприяють формуванню внутр норми прибутку ТНК за рахунок перерозподілу фін ресурсів і мінімізації податкових та інших зобов'язань у глобальній корпоративній структурі; г) трансфертні ціни впливають на основні макроеконо-мічні показники: рівень експорту, валового внутр продукту, нац доходу, держ бюджету приймаючих країн. Податкові органи розвинутих країн контролюють рівень трансфертних цін ТНК з огляду на їх важливу роль, в ін країнах такого контролю фактично не існує. Для аналізу та контролю трансфертних цін, який здійснюється час від часу в процесі податкового аудиту ТНК використовують певні моделі ціноутворення. Найпоширенішими з них є такі: 1) модель розрахунку ціни на основі витрат вир-ва плюс фіксована (середньогалузева) норма прибутку; 2) модель розрахунку ціни на основі ринкових аналогів, тобто цін на такі ж види продукції;3) модель розрахунку ціни на основі оцінки параметрів осн споживчої вартості, такої, наприклад, як потужність, швидкодійність, вміст основної хімічної речовини та ін.; 4) модель розрах-ку ціни на основі експертної оцінки вартості нових технологій або продуктів.