Експертиза по визначенню ступеня тяжкості тілесних пошкоджень

Така експертиза призначається у випадках, коли органам дізнання, слідства і суду необхідно визначити ступінь провини і міру покарання винного за надання тваринам пошкоджень. Тілесні пошкодження за кримінальним кодексом (юридично) поділяють на тяжкі, менш тяжкі і легкі. ККУ передбачає різний ступінь важкості покарання за заподіянні пошкодження: навмисно, необережно.

Тяжкі і небезпечні для життя пошкодження:

1. відкриті і закриті переломи кісток черепа;

2. проникні поранення хребта;

3. переломо-вивихи, закриті пошкодження спинного мозку;

4. переломи хребців, кісток тазу, трубчастих кісток;

5. пошкодження великих судин;

6. проникні або закриті поранення гортані, стравоходу, трахеї;

7. проникні ураження грудної порожнини;

8. термічні опіки III-IV ступеня з площею ураження більше 15%.

Якщо пошкодження не є небезпечними для життя, то ступінь важкості оцінюється за їхнім закінченням і працездатністю (ступенем функціональної дієздатності) тварини, що постраждала.

Ступінь важкості менш тяжких тілесних ушкоджень, коли вони не є небезпечними для життя, оцінюється по їх закінченню і наслідками для здоров'я і працездатності тварини, що постраждала, а саме, пошкодження, які викликали тривалий розлад здоров'я або значну втрату працездатності (терміном більше трьох тижнів).

Легкі тілесні ушкодження або удари, побої включають дві частини:

1) ушкодження або побої, внаслідок яких виникають короткочасні розлади здоров'я або незначна втрата працездатності;

2) ушкодження, які не спричиняють наслідків, вказаних у першій частині.

До легких пошкоджень без короткочасних розладів можна віднести невеликі рани, синці, садна. Наслідки зникають у короткочасний строк, у межах шести діб.

Лікар, що проводить експертизу, знайомиться з матеріалами справи і документами, якщо вони є, збирає анамнез, з'ясовує коли, за яких обставин, чим спричинилися ушкодження, де і ким надавалася допомога. При зібранні анамнезу експерт повинен утримуватися від навідних питань. Далі він переходить до огляду тварини, звертає увагу на загальний стан, вивчає і описує пошкодження. При необхідності експерт проводить спеціальні дослідження. Після збору необхідних даних переходить до аналізу, оцінки і формулює свої висновки.

При визначенні діагнозу необхідно врахувати число пошкоджень, локалізацію, анатомічний характер (садна, синці, переломи тощо), їх особливості, які пов'язані зі знаряддям і механізмом його дії (кислота, колото-різана, вдарена рана тощо).

Давність пошкоджень встановлюється на підставі вивчення ступеня загоєння на момент огляду, однак по ній важко встановити час отримання пошкоджень, тому експерт обмежується висновком про те, що пошкодження могли або не могли бути нанесені у той час, який вказано у матеріалах справи.

Висновок про тяжкість пошкоджень обов'язково повинен мати кваліфікаційну оцінку: небезпечність для життя, стійка втрата працездатності, продуктивності. При визначенні небезпечності пошкоджень для життя беруть до уваги їх природний перебіг без урахування отримання лікарської допомоги. Оцінюючи, як закінчилося пошкодження, слід врахувати реальну шкоду, що заподіяна здоров'ю.

Складніше розібратися у тих випадках, коли діагностичні і лікувальні втручання ускладнюють пошкодження або погіршують їх закінчення.

Експерту слід утриматися від визначення важкості пошкодження у випадках неясності клінічної картини або недостатнього клінічного, лабораторного обстеження; неясного закінчення небезпечного для життя пошкодження; відсутності додаткових досліджень, без яких неможливо робити висновки про характер і ступінь важкості пошкоджень. Тоді у висновках повинні бути викладені причини, що не дозволяють вирішити питання про тяжкість пошкоджень, вказано, які довідки необхідні, а також визначено термін повторного огляду. Попередні висновки неприпустимі.

Експертиза у цивільних справах проводиться у тих випадках, коли порушується позов про відшкодування збитків за ушкодження.

ОГЛЯД І СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНА ЕКСПЕРТИЗА ТРУПІВ ТВАРИН

При падежу або примусовому забої, особливо племінних тварин, виникає питання про винність працівників тваринництва або інших осіб. Коли для органів дізнання, попереднього слідства або суду треба встановити причину смерті, з'ясувати ряд питань, пов'язаних зі смертю чи примусовим забоєм тварин, призначається судовий розтин.

При огляді трупа тварини, яка пала раптово, можуть виникати питання про наглу смерть, про недогляд або необачність особи, що обслуговує тварину, наприклад, у ситуації, коли вранці знаходять груп тварини, яка ввечері була здорова.

Огляд, розтин повинні проводитися у присутності понятих, міліції або слідчого.

Експерт при огляді трупа на місці вирішує такі питання: встановлює факт смерті, допомагає слідчому провести огляд і його опис, дає пояснення, допомагає у фіксації, пакуванні речових доказів, які підлягають спеціальному дослідженню, консультує слідчого з питань, що виникають у процесі огляду. Відповіді дає тільки в усній формі.

При огляді трупа звертають увагу на положення тіла, незвичайну позу, у якій тварину було фіксовано, на наявність і характер пошкоджень, виділень (блювоти, піни, крові та інших), а також на наявність сторонніх предметів.

Результати огляду заносять до протоколу огляду, який оформляє слідчий або один з учасників огляду, під його диктовку у двох примірниках. Запис огляду ведеться згідно з його послідовністю. Не можна вносити до протоколу повідомлення, думки, пояснення або свідчення різних осіб і висновки учасників огляду.

При встановленні факту смерті експерту слід враховувати, що термін процесу переходу від життя до смерті може коливатися у широких межах.

Біологічна наука розрізняє початок вмирання (передагональний стан), після якого настає термінальна пауза, яка виражається раптовою зупинкою дихання, серцевої діяльності, згасанням рогівкових рефлексів. Далі розвивається агонія [гр. agonia - боротьба] - останній спалах боротьби організму за життя (від кількох хвилин до півгодини і більше), короткочасне посилення дихання і кровообігу. Після цього настає клінічна смерть (життєдіяльність окремих тканин органів зберігається), термін її складає 6-8 хвилин, що пов'язано з зупинкою трофіки мозку. Останнім етапом вмирання є біологічна смерть, коли процес відновлення життєдіяльності неможливий.