- •1.Генеза кр-ва як спеціальної галузі знання.
- •3. Історико-географічний край (ігк) як об’єкт кр-ва та природно-історично-територіальний комплекс і система (стк).
- •6. Основні складові (профільні напрямки) кр-ва.
- •7. Організаційні форми кр-ва.
- •8. Об᾽єктно-предметна сфера національного кр-ва.
- •9. Історичне кр-во як наукова та навчальна дисципліна, його завдання.
- •12. Об’єкт та основні напрямки історико – краєзнавчих досліджень.
- •10, 11. Роль та місце історико - краєзнавчих в теорії та практиці історичного пізнання. Особливості історико - краєзнавчих (локальних) досліджень.
- •13.Метрологічні основи та функції кр-ва.
- •14. Зв’язок історичного кр-ва з іншими науками та сід.
- •24. Зародження та розвиток історичної науки на Закарпатті (к. Хvііі – поч. Хх ст.).
- •26. Харківська історико-краєзнавча школа (хікш) та її роль у розвитку історичного кр-ва (хіх – поч. Хх ст.).
- •27. Київська історична школа.
- •29. Краєзнавчі дослідження Поділля (хіх – поч. Хх).
- •31. Краєзнавчі дослідження Придніпров’я.
- •32.Дослідження Південої Укр
- •33. Краєзнавство Крима.
- •35. Піднесення краєзнавчого руху в 20-ті роки. Форми краєзнавчих організацій.
- •36. Вуан – організатор та координатор краєзнавчих досліджень в республіці.
- •37. Краєзнавчі періодичні видання.
- •39. Краєзнавсьво у 30-ті роки.
- •40. Проблеми відродження кр-ва в кінці 40-х на початку 50-х рр. Хх ст.
- •41. Історичне кр-во у 60-ті – 70-ті рр. Хх ст.
- •42. «Історія міст і сіл Української рср» та вплив її на піднесення краєзнавчого руху та розширення краєзнавчих досліджень.
- •43. Розвиток кр-ва у 80-90-ті рр. Хх – на поч.. Ххі ст.
- •44. Створення та діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців (вск).
- •45. Пам’яткознавча та пам’яткоохоронна діяльність в 20-30-ті рр. Хх ст.
- •46. Стан пам’яткоохоронної роботи та заповідної справи у 40-50-ті рр. Хх ст.
- •47. Створення та діяльність Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (утопік). Заповідна справа у 60-х рр.
- •48.Створення історико-культурних заповідників в історичних містах. Типологія міських заповідників.
- •50.Типологія музеїв. Історико краєзнавчий музей як осередок досліджень та поширення знань з історії краю.
- •52. Навчально-виховна та науково-дослідницька діяльність вищіх закладів освіти в галузі історичного кр-ва.
- •54. Краєзнавство у навчальному процесі (на уроках історії, факультативних заняттях).
- •57. Польові роботи з історичного краєзнавства.
- •61. Основні віхи історичного розвитку та визначні пам’ятки Закарпаття.
- •62. Галичина: основні періоди історичного розвитку краю.
- •63. Покуття – історико-етнографічна область і край.
- •64. Холмщина і Підляшшя – українські етнічні землі.
- •65.Історія Волині
- •67. Північна Буковина – ігк України.
- •68. Північна Бесарабія.
- •71. Історія Полтавщини.
- •72. Придніпров’я та Запоріжжя як ігк.
- •73. Слобожанщина як ігк і етнографічна область.
- •74. Донеччина
- •75. Херсонщина: історія краю.
- •76.Одещина та Бессарабія
- •78. Загальна характеристика історико-культурних заповідників України.
- •79. Історико-культурні заповідники Києва.
- •80.Софія Київська
- •82. Історико-культурні заповідники Київської області.
- •83. Історико-культурні заповідники Чернігово-Сіверщини.
- •84. Історико-культурні заповідники Сумської області.
- •85. Міста-столиці гетьманської дер-ви.
- •86. Історико-культурні заповідники Галичини.
- •87. Державний історико-культурний заповідник у Львові..
- •88. Історико-культурні заповідники Поділля.
- •90. Історико-культурні заповідники Полтавщини.
- •92.Національний заповідник "Хортиця"
- •93. Історико-культурні заповідники Черкащини.
- •95.Чигирин
- •98. Історико-культурні заповідники Крима.
- •99.Херсонес
3. Історико-географічний край (ігк) як об’єкт кр-ва та природно-історично-територіальний комплекс і система (стк).
Базовим, основним поняттям в кр-ві є поняття – «край». Це поняття умовне, розпливчасте.Залежить від того хто і з якою метою його вивчає. Край – специфічне, універсальне за своєю природою територіальне утворення, що об’єднує різного походження складові: природа, історія, соціальні моменти, територія.
Історико-географічний край - певна тер,що характеризується специфікою істор роз-ку та географ особливостями.ІГК є універсальним за своєю суттю утворенням,до складу якого входять різного роду складові,які складають природно-історично-соціально-територіальний комплекс. Цей комплекс становить с-му,що хар-ється матерією(природничі,виробничі обєкти),часом(фіксація видимих змін стану мат обєктів),простором(тер,на якій відбувалися фіксовані зміни стану мат обєктів)
СТК існуючий у часі і просторі – це суспільно-територіальна система. Родоначальником системного підходу є Лео Бенталанфі – американець німецького походження. Системний підхід акцентує увагу не на особливостях, а на зв’язках між ними. Системи: закриті та відкриті.
4.Історико-етнографічні області. Істор.-етног.обл. – це територіальне утворення, яке характеризується спільною історичною долею та етнічним обличчям населення. Середня Наддніпрянщина(київська, черкаська, полтавська, дніпропетровська, запорізька, кіровоградська); Слобожанщина(харківська, сумська, пн.донецької та луганської); Кубань(краснодарський край);Галичина(львівська, івано-франківська, част. чернівецька); Поділля(тернопільська, хмельницька, вінницька); Буковина (чернівецька); Волинь і Полісся (рівненська, волинська, житомирська, част. хмельницька);бойківщина, лемківщина (карпати), Закарпаття(закарпатська);Пн. Бессарабія (зх. одещина); Будждак (одеська);Таврія(пд. запорізької, сх.херсонської, част. донецька). А взагалі виділяють 3 історико-етнографічні регіони:Північний(Полісся),Центрально-Сх(Пд-Сх),Зх(Пд-Зх).
5. Історико-географічний край – це територія, що характеризується специфікою історичного розвитку і географічними особливостями:виділяють 5 регіонів:Правобережна Укр,Лівобережна Укр,Зх.Укр,Слобідська Укр,Пд.Укр.Із цього поділу виділяють істор-географ краї: Правобережна Укр-Волинь,Київщина,Поділля, Лівобережна -Чернігово-Сіверщина,Полтавщина, Слобідська-харківщина,сумщина лише част, Пд –Запоріжжя,Пд Бесарабія,Донечина,Херсонщина,Одещина,Крим, Зх- Галичина,Буковина,Закарпаття.Закарпаття(Закарпатська обл.), Галичина(Львів, Івано-Фр.), Волинь (Волин., Рівненська, зх.ч. Житомир.), Поділля (Хмельн., Вінницька, Тернопільська), Київщина (Київ.), Чернігово-Сіверщина (Чернігів., пн.ч. Сумської), Полтавщина (Полтавська), Запоріжжя (Запор., Дніпропетр., ч. Черкас.), Слобожанщина (Харк., пд.ч. Сум., зх.Полт., Луганська), Херсонщина (Херсон., Миколаїв.), Донбас Донеччина(Донецька, Луганська), Крим Таврія, Одещина (пд.сх. Одеська), Бессарабія Ізмаїльщина, Холмщина, Підляшшя. Ці іст-геог краї поділяються на іст-геогр землі(це прибл райони)Наймен ланка поділу – поселення.
