- •Історія та історична наука. Предмет вивчення історії.
- •Історія України як частина всесвітньої історії. Наукова періодизація історії України.
- •Джерела з історії України.
- •Історіографія історії України.
- •Природа України та її вплив на історичний процес. Геополітичне становище України.
- •Поява людини на території України. Первісна історія України.
- •Антична цивілізація на Півдні України.
- •Боспорське царство.
- •Кочові народи Північного Причорномор’я в добу раннього залізного віку (кіммерійці, сармати).
- •Походження скіфів. Скіфські племена та їх розселення за Геродотом.
- •Соціально-економічний та політичний розвиток скіфського суспільства за даними Геродота.
- •Геродот про звичаї та традиції скіфів.
- •Скіфо-перська війна за даними Геродота.
- •Етногенез слов’ян. Східнослов’янські племена в vі–іх ст.
- •Утворення держави Русь. Київська держава у х ст.
- •Централізована середньовічна держава за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
- •«Руська Правда» як джерело з історії Русі (господарство, суспільство, риси права)
- •Русь доби феодальної роздрібненості. Причини занепаду Давньоруської держави
- •Соціально-економічний та політичний лад та культура Київської Русі.
- •Кочові народи на території України в добу Середньовіччя (печеніги, торки, половці).
- •Монгольська навала на Русь.
- •Формування Галицько-Волинського князівства. Діяльність Романа Мстиславича.
- •Галицько-Волинське князівство в період правління князя Данила та його нащадків.
- •Занепад Галицько-Волинського князівства після смерті Данила Романовича та його поділ між сусідами.
- •Кримське ханство. Турецька експансія на українські землі.
- •Утворення Литовської держави. Етапи входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- •Литовсько-польська інтеграція. Українські землі в складі Речі Посполитої.
- •Українські землі під владою Речі Посполитої: соціально-економічний та політичний розвиток.
- •Духовне життя та культура України за литовсько-польської доби. Становище церкви.
- •Виникнення та початкова історія українського козацтва. Заснування Запорозької Січі, її устрій.
- •Козацька проблема в Речі Посполитій. Козацькі повстання кінця хvі ст. Діяльність п. Сагайдачного.
- •Козацькі повстання першої третини хvіі ст.
- •Передумови, причини та початок національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Національно-визвольна війна українського народу в 1649–1653 рр. Зовнішня політика б. Хмельницького.
- •Угоди б. Хмельницького з Річчю Посполитою (Зборівський та Білоцерківський договори).
Історіографія історії України.
Історіографія
(з грець. — опис історії) — дисципліна, що вивчає історію історичної науки. Це наука про те, як виникла і розвивалась історична думка, процес нагромадження історичних знань. Вона з'ясовує соціальну основу і соціальну функцію історичного пізнання, досліджує боротьбу в ній різних напрямів, шкіл, концепцій, аналізує методи вивчення історичних джерел, висвітлює організацію і форми дослідницької роботи в галузі історії.
Літописи (див. 3 пит.)
Наприкінці XVIII ст. остаточно утверджується якісно новий етап розвитку української історіографії, який можна вважати науковим («Історія Русів»).
XIX ст. – Д.Бантиш-Каменський «Історія Малої Росії», М.Маркевич («Історія Малоросії»), праці М.Максимовича, М.Костомарова. В.Антонович заснував київську школу істориків (Д.Багалій((«Історія Слобідської України»), М.Грушевський ("Історія України-Русі"), Д.Дорошенко((«Нарис історії України») та ін.).
За радянських часів українська історична наука зазнавала великодержавних утисків з боку Москви, а 1930-ті роки ознаменувалися сталінським геноцидом проти вітчизняних дослідників. Оф.виданя вітчизняної історії – восьмитомна «Історії Української РСР» (в 10-ти книгах).
Сучасна історіографія – праці Ю.Шаповала, Я. Грицака, Я.Дашкевича С.Кульчицького, В.Смолія, Н.Яковенко
Природа України та її вплив на історичний процес. Геополітичне становище України.
Вплив природи краю на зародження і розвиток в ньому історичного життя віддавна вважається за аксіому історичної науки. Український народ є автохтоном на своїй землі, тобто український народ живе на тій самій території, яку здобув в початках свого розселення в східній Европі, дуже мало уступивши з цієї території чужим народам. Сьогодні етнографічна українська територія майже сходиться з географічною. Клімат України переважно помірно континентальний, лише на півдні Криму має ознаки субтропічного, тому, Україна була придатною для сільськогосподарської діяльності і життя перших поселенців. Через сприятливі кліматичні умови, Україну населяли різноманіття різних тварин, які надавали їжу першим поселенцям. Система річок на території України мала величезний вплив на народне життя, на формування української народності й держави. Річки України течуть переважно з півночі на південь до Чорного й Азовського морів. Басейн Чорного й Азовського морів охоплює понад 90 % української території. Тут знаходяться ріки: Дунай з Тисою і Прутом, Дністер, Південний Буг, Дніпро з Прип'яттю і Десною, Дон з Донцем. До стоку Балтійського моря належать праві притоки Вісли: Вепш, Сян і Західний Буг. Головна артерія України — це Дніпро, яка є третьою за довжиною й площею басейну річкою Європи. Важливе значення мав і Дністер, яким можна було дістатися з західноукраїнських земель до Чорного моря. По більших річках, як головних торговельних шляхах, скупчувалось населення краю. Тут виникали перші торговельні осередки-міста. Населення, що розміщувалось далі од річок, залишалось при хліборобстві й лісових промислах, але тягло до річок, де знаходило пункти для збуту своїх продуктів. Маючи великий вплив на народногосподарське життя, річки тим самим мали і велике значіння політичне. За розміщенням населення по басейнах річок ішов і політичний поділ краю. Важливим кліматичним чинником, який мав вплив на історичний процес України був ґрунт. Українська територія поділяється на дві основні частини, щодо ґрунту: лісову й степову з переходовими середніми смугами. Лісова полоса має малородючий ґрунт і менше здатна до хліборобства, за те придатна для різних лісових промислів. Південна степова полоса має розкішний чорнозем, найліпший в Європі, але, відкрита зі сходу, вона не давала умов для спокійної хліборобської праці, оскільки постійно була територією нападів.