2.8. Організація бухгалтерського контролю

Контроль - перевірка виконання господарських рішень з метою визначення їхньої законності, встановлення причин порушення зако­нодавства в діяльності підприємств і організацій.

Функції контролю поширюються на економічну діяльність. Тому в системі фінансово-господарського контролю окремо виділяють економічний контроль, як систематичне спостереження, перевірку та регулювання процесу розширеного відтворення валового національного продукту. Складовими економічного контролю є загальноекономічний господарський та фінансовий контроль, сфера якого зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів підприємства.

Завдання господарського контролю такі:

• перевірка дотримання підприємствами правил використання коштів;

• виявлення та попередження порушень фінансової дисципліни, фактів несплати податків і ліквідація допущених недоліків;

• встановлення адміністративної відповідальності за недотримання цільового використання бюджетних коштів;

• виявлення внутрішніх резервів підвищення ефективності виробництва;

• підвищення достовірності інформації бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Основні функції фінансово-господарського контролю такі: профілактична, інформаційна, мобілізувальна.

Контролю підлягає фінансово-господарська діяльність підприємства, що спонукає працівників відповідально ставитися до своїх обов'язків. Виявляючи порушення працівників, контроль сприяє їхньому запобіганню, що становить його профілактичну функцію.

Одержану під час контролю інформацію використовують для прийняття управлінських рішень з метою забезпечення нормальної роботи підприємства. В цьому проявляється інформаційна функція контролю.

Завдяки контролю виявляють недоліки, а також позитивні сторони в роботі, що реалізують мобілізувальну функцію контролю.

Функції контролю між собою взаємопов'язані і в сукупності входять у систему управління. Контроль як функція управління тісно пов'язаний з іншими функціями: плануванням, організацією, обліком, аналізом, регулюванням.

Контроль як функція управління забезпечує безперервне спостере­ження за процесами виробництва і розподілу суспільно необхідного продукту, їхню перевірку та встановлення причин порушень законності господарських операцій. Отже, предметом господарського контролю є виробнича і фінансово-господарська діяльність.

Суб'єктами контролю є особи та органи, які мають повноваження на проведення контролю за діяльністю підприємств, а також право втручання в їх роботу та самостійно притягувати винних до відповідальності. За суб'єктами господарський контроль поділяється на: державний, муніципальний, незалежний, контроль власника.

Державний контроль проводять органи державної влади та управління в межах їхніх повноважень. Контроль у них може виділятися як самостійна функція або бути похідною від основної діяльності.

Державний контроль здійснюють: Верховна Рада України, Рахункова палата Верховної Ради України, Державна податкова адміністрація України, Державна контрольно-ревізійна служба в Україні, Державне казначейство України, Фонд державного майна України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Мі­ністерство праці та соціальної політики України, Державний комітет статистики України, Антимонопольний комітет України, Національний банк України, Конституційний Суд України, суди загальної юрис­дикції та інші органи державного контролю.

Складовою державного контролю є муніципальний контроль, який здійснюється відповідно до законодавства про місцеві ради та органи місцевого самоврядування. Комісії місцевих рад контролюють виконання планів соціального розвитку і бюджетів регіонів, стан обліку і звітності на підприємствах, в організаціях та установах, які є комунальною власністю.

Суб'єктами незалежного контролю є аудитори та аудиторські фірми, які на договірних платних засадах перевіряють достовірність звітних даних, стан бухгалтерського обліку, надають консультаційні послуги. Аудиторський (зовнішній) контроль призначений для об'єктів недержавної форми власності.

Контроль власника включає відомчий і внутрішньогосподарський фінансовий контроль. Суб'єктами відомчого контролю є міністерства, державні комітети, концерни, асоціації, які контролюють діяльність підвідомчих суб'єктів господарювання. Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюють власники, бухгалтерські, фінансові та інші функціональні служби підприємств.

Класифікація контролю - це групування його видів за ознаками.

За повнотою вивчення господарських процесів контроль поділя­ють на суцільний, вибірковий, комбінований. Суцільний контроль передбачає перевірку всіх документів і облікових регістрів, в яких відображені господарські операції за період, що перевіряється. Вибірковий контроль - перевірка частини документів, що відбираються за допомогою науково обґрунтованої схеми за відповідний період часу. Комбінований контроль - одна частина документів або облікових регістрів вивчається суцільно, а друга - вибірковим способом.

За етапами контролю господарських процесів контроль поділяють на попередній, поточний, наступний.

Попередній контроль здійснюють до виконання господарської операції з метою запобігання незаконним діям. Його проводять переважно на стадії погодження кошторисів, складання договорів, підписання документів. Наприклад, перед тим, як підписати видатковий касовий ордер на видачу грошей з каси під звіт, бухгалтер визначає доцільність витрат, відповідність їх нормам тощо.

Поточний контроль проводять під час здійснення господарської операції.

Наступний контроль проводять після завершення господарської операції, встановлюючи її правильність, законність та економічну доцільність.

За періодичністю проведення контроль є перманентний, який три­ває безперервно, постійно, та періодичний, який здійснюють через певні проміжки часу.

Стосовно господарського суб'єкта контроль поділяють на зовніш­ній - проводиться суб'єктами, які не входять до складу підприємства, діяльність якого контролюється, та внутрішній - здійснюється орга­нами внутрішнього контролю (планово-економічний відділ, бухгалтерія, фінансовий відділ, ревізійна комісія, спостережна рада, відділ головного технолога тощо).

Щодо обов'язків суб'єктів контролю він є обов'язковий (передбачений чинним законодавством і проводиться згідно з ним) і статутний (його проведення здійснюється згідно зі статутом підприємства).

Бухгалтерський контроль, як наука, має свої принципи - норми, яких потрібно дотримуватися при здійсненні контролю. Головними принципами бухгалтерського контролю є:

• плановість - порядок, терміни, обсяг контролю планують;

• раптовість - контроль здійснюють раптово, що підвищує його ефективність;

• системність - при проведенні контролю розглядають всі сторони його об'єкта;

• регулярність - контроль здійснюють постійно, безперервно, відпо­відно характеру і властивості діяльності;

• законність - органи контролю повинні діяти відповідно до норм законів, забезпечуючи охорону інтересів суспільства і громадян;

• об'єктивність - правдиве, повне й об'єктивне проведення контролю і подання його результатів;

• конкретність - перевірка конкретних явищ і подій;

• незалежність - неприпустимість будь-якого силового, матеріального та морального впливу на суб'єкт контролю;

• гласність — результати контролю доводять до відома підприємства, яке перевірялося, вищих органів управління, а в необхідних випадках - до засобів масової інформації. При цьому потрібно коректно дотримуватися принципів конфіденційності та збереження комерційної таємниці;

• ефективність та дієвість - своєчасне виявлення порушень та оперативне забезпечення їх виправлення;

• всеосяжність - поширення контролю на всі сфери суспільної діяльності і на всю систему господарювання;

• науковість - при проведенні контролю застосування досягнень науки і техніки та передового досвіду;

• економічність- здійснення контролю з найменшими затратами праці і коштів;

• повнота - детальне вивчення всіх фактів, що мають відношення до об'єкта контролю.

Методами здійснення контролю є перевірка, судово-бухгалтерська експертиза, обстеження, аудит, інвентаризація, економічний аналіз, ревізія.

Бухгалтерський облік і контроль між собою взаємопов'язані. Бухгалтерський облік для проведення контролю надає задокументовану інформацію про діяльність підприємства. Разом з цим контроль дає можливість встановлювати достовірність даних бухгалтерського обліку (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Зв'язок між бухгалтерським обліком і контролем

Внутрішньогосподарський контроль - діяльність власника (керівника) і працівників підприємства з метою виявлення відхилень фактичного стану господарювання від прийнятих параметрів і попередження та усунення недоліків у роботі.

Внутрішньогосподарський контроль дає змогу здійснити незалежне оцінювання відповідності діяльності поставленим завданням. Організацію його проводить власник (керівник) підприємства. Особливість такого контролю в тому, що його здійснюють особи, які є членами цього колективу

Контроль на підприємстві проводять:

• управлінський персонал та спеціалісти;

• спеціальні контрольні служби, створені на підприємстві;

• обліковий персонал.

Управлінський персонал та спеціалісти здійснюють попередній, поточний і наступний контроль, що зафіксовано у посадових інструкціях.

Контрольні функції має спостережна рада, ревізійна комісія, інвен­таризаційна комісія, служба внутрішнього аудиту тощо.

Спостережну раду в акціонерних товариствах обирають з їх членів. Вона контролює діяльність суб'єкта господарювання, захищає права акціонерів товариства. З головами спостережної ради та її чле­нами можна укладати як трудові договори, так і цивільно-правові договори. Крім того, робота може виконуватися на громадських засадах. При оформленні трудових відносин треба ввести відповідні посади до штатного розпису. Класифікатором професій ДК 003 : 2005 перед­бачені посади:

• голова спостережної (наглядової) ради (код КП 1210.1);

• член спостережної ради (код КП 2441.2).

Ревізійну комісію обирають зборами працівників підприємства для контролю діяльності його керівництва.

Інвентаризаційну комісію формують з осіб на підприємстві з ме­тою проведення інвентаризації.

Служба внутрішнього аудиту контролює діяльність структурних підрозділів підприємства. Вона включає адміністративний персонал та інших працівників. Окрему службу внутрішнього аудиту створю­ють у великих підприємствах, які мають філії, представництва та інші підрозділи.

Бухгалтерський контроль - діяльність працівників обліку з метою забезпечення достовірності бухгалтерської інформації.

Організаційне забезпечення внутрішньогосподарського контролю передбачає створення на підприємстві таких документів:

• положення про структурні підрозділи;

• посадові інструкції;

• наказ про облікову політику;

• план проведення перевірок.

Технічне забезпечення контролю пов'язане з наявністю технічних засобів для вимірювання, зважування, обліку, підрахунку.

Економічне забезпечення контролю передбачає створення еконо­мічної зацікавленості працівників у здійсненні контрольної діяльності.

Облікове забезпечення контролю передбачає наявність облікової інформації та можливість доступу до первинних документів, облікових регістрів, фінансової та податкової звітності.

Організація внутрішньогосподарського контролю включає три етапи:

1. методичний - вибір способів і прийомів здійснення контролю;

1. організаційний - визначення суб'єктів контролю; правове, технічне та методичне забезпечення контролерів;

2. технологічний - визначення строків проведення перевірок, роз­роблення форм документів з оформлення результатів контролю.

Організацію бухгалтерського контролю здійснює головний бух­галтер підприємства. Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено (стаття 8, пункт 7), що головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер):

• забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтер­ського обліку всіх господарських операцій;

• бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат через нестачу, крадіжки і псування активів під­приємства;

• забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Контроль є важливою функцією бухгалтерського обліку. Він забезпечує дотримання облікової політики, збереження активів, попередження помилок і зловживань. За часом проведення бухгалтерський контроль буває попереднім, поточним і наступним. Для ефективного його проведення потрібне організаційне, технічне, економічне і облікове забезпечення. Бухгалтерський контроль повинен забезпечити повноту і точність відображення господарських операцій, оцінити за­конність і доцільність їхнього проведення, що здійснюють облікові працівники на конкретних ділянках облікових процедур.

Важливо забезпечити взаємний контроль між працівниками обліку. Його потрібно передбачити під час складання посадових інструкцій, плану документообігу, визначення процесу відображення господарських операцій.

На підприємстві можливе створення окремих служб контролю, які працюють паралельно із бухгалтерією. На нашу думку, краще поєднувати контрольну функцію з іншими функціями бухгалтерії. Для цього у посадових інструкціях потрібно передбачати завдання по веденню бухгалтерського обліку і контролю в єдиному процесі. Наприклад, бухгалтер матеріального відділу веде облік і контроль матеріальних цінностей, бухгалтер виробничого відділу веде облік, контроль і аналіз витрат і виходу продукції, бухгалтер розрахункового відділу обліковує і контролює розрахунки тощо.

Питання для самоперевірки

1. Форма ведення й організації бухгалтерського обліку на підприєм­стві.

2. Стандарти бухгалтерського обліку.

3. Нормативно-правове забезпечення обліку і контролю.

4. Принципи бухгалтерського обдіку.

5. Організація облікової політики на підприємстві.

6. Рівні облікової політики.

7. Принципи формування облікової політики.

8. Зміст наказу про облікову політику.

9. Суттєвість у бухгалтерському обліку і звітності.

10. Що потрібно визначити в наказі про облікову політику?

11. Організація облікового процесу.

12. Розроблення робочого плану рахунків.

13. Використання позабалансових рахунків.

14. Вибір форми бухгалтерського обліку.

15. Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку.

16. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку.

17. Комп'ютерна форма бухгалтерського обліку.

18. Завдання господарського контролю.

19. Поділ контролю за суб'єктами.

20. Поділ контролю за етапами.

21. Принципи господарського контролю.

22. Організація внутрішньогосподарського контролю.

Додаток до теми 2

Зразок

Наказ №

Про облікову політику підприємства

" " 200_ р.

місто (село)

1. На підставі Закону України "Про бухгалтерський облік та фі- нансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996, керуючись Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та іншими нор- мативними документами, затвердити облікову політику підприємства і ввести її в дію з " " 200_ р.

2. Головному бухгалтеру

прізвище, ініціали забезпечити виконання положень цього наказу.

Додаток 1 на листах

Керівник підприємства

Підпис

Облікова політика

Назва підприємства

Адреса

Керівник

Головний бухгалтер

1. Загальні положення.

1. Облікова політика прийнята як методика ведення бухгалтер­ського обліку, яка обов'язкова для застосування всіма службовими особами підприємства.

2. Керівник підприємства створює необхідні умови для правиль­ного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує неухильне виконан­ня всіма підрозділами, службами та працівниками правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до об­ліку первинних документів.

3. Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та організовує його ведення відповідно до затвердженої облікової полі­тики.

2. Організація роботи бухгалтерської служби.

1. Бухгалтерський облік здійснює бухгалтерія підприємства, яка є самостійним структурним підрозділом на чолі з головним бухгалтером.

Головний бухгалтер приймається на роботу керівником підприєм­ства і несе особисту відповідальність за організацію обліку.

2. Склад бухгалтерії визначається штатним розкладом підпри­ємства.

3. Обов'язки, права та відповідальність посадових осіб бухгал­терії визначаються законами України, цим наказом та затвердженими посадовими інструкціями.

4. Бухгалтерський облік на підприємстві вести за журнально-ор­дерною формою.

3. Методика ведення обліку.

1. Для ведення обліку використовувати робочий план рахунків, розроблений на підставі діючого плану рахунків (додаток 1)*.

2. Групувати, подавати, перевіряти і обробляти документи від­повідно до затвердженого графіку документообігу (додаток 2).

Для узагальнення інформації про витрати використовувати рахун­ки класів 8 "Витрати за елементами" і 9 "Витрати діяльності".

* Додатки не наведено

3. Бухгалтерські документи зберігати протягом встановлених термінів, а після їхнього закінчення знищувати згідно зі складеним відповідним актом шляхом спалювання або здавання в макулатуру. Дотримуватися порядку ведення архіву (додаток 3).

4. Основними засобами вважати матеріальні активи, які будуть використовуватися, як очікується, більше одного року. Вартісну межу предметів, що входять до складу основних засобів, встановити в сумі 1000 грн.

5. Нарахування амортизації за основними засобами здійснювати:

а) виробничим методом - за виробничим обладнанням і транспорт- ними засобами;

б) прямолінійним методом — за іншими групами основних засобів.

6. Переоцінку основних засобів проводити, якщо їхня залишко­ва вартість (більш як на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

7. Ліквідаційну вартість об'єкта основних засобів з метою амор­тизації приймати рівною 0.

8. Для нематеріальних активів установити прямолінійний метод нарахування амортизації, а їхню ліквідаційну вартість приймати рів­ною 0.

9. Малоцінні та швидкозношувані предмети вартістю до 100 грн за одиницю обліковувати на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношу­вані предмети", а вартістю понад 100 грн - на субрахунку 112 "Мало­цінні необоротні матеріальні активи".

10. Нарахування зносу на малоцінні необоротні матеріальні ак­тиви здійснювати у розмірі 50 відсотків балансової вартості таких предметів при передаванні їх зі складу в експлуатацію. Предмети, що обліковуються на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані пред­мети", списувати під час видачі в експлуатацію, де вести їхній поза­системний облік.

11. Визнання та первісну оцінку матеріальних запасів здійсню­вати залежно від шляхів надходження запасів на підприємство: при­дбані за плату, виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу, одержані безоплатно, придбані в результаті обміну на по­дібні та неподібні запаси згідно з П(С)БО 9 "Запаси".

12. Оцінку незавершеного виробництва здійснювати за фактич­ними затратами.

Оцінку запасів при відпусканні у виробництво та іншому ви­бутті здійснювати за методом середньозваженої собівартості, а щодо окремих цінностей - за методом ідентифікованої собівартості.

10. Транспортно-заготівельні витрати на придбання запасів об­ліковувати на окремому субрахунку.

10. Застосовувати постійну систему обліку запасів.

11. Оцінку покупних товарів для роздрібної торгівлі здійснюва­ти за цінами продажу.

12. Обліковою одиницею запасів вважати найменування запасів з урахуванням їхньої ціни.

13. Доходи відображати в бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 15 "Дохід".

14. Затвердити перелік і порядок розподілу змінних і постійних загальновиробничих витрат (додаток 4).

15. Витрати відображати в бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 16 "Витрати".

16. Затвердити перелік статей калькулювання виробничої собі­вартості продукції (додаток 5).

17. Встановити нормальну потужність цехів та інших структур­них підрозділів (додаток 6).

18. Величину резерву сумнівних боргів розраховувати за мето­дом класифікації дебіторської заборгованості (із застосуванням кое­фіцієнта сумнівності для кожної групи боржників).

19. Створювати резерв на відпустки в розмірі 10 відсотків від нарахованої заробітної плати.

20. Інвентаризацію проводити відповідно до законів та норма­тивних документів.

21. Складати і подавати фінансову звітність за затвердженими формами у встановлені строки (додаток 7).

22. Застосовувати в господарській діяльності форми внутріш­ньогосподарського обліку і звітності (додаток 8).

23. Затвердити перелік осіб, які мають право дозволяти прове­дення господарських операцій і оформляти документи (додаток 9).

24. Затвердити перелік бланків суворої звітності (додаток 10).

25. Відповідальність за організацію обліку працівників, трудо­вих книжок і виконавчих листів покласти на відділ кадрів.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

4. Зі змістом наказу ознайомити (під розписку) всіх посадових осіб, причетних до його виконання.

" " 200_ р.

Керівник підприємства

підпис

Додатки до наказу № від " " 200_ р.

"Про облікову політику підприємства"

Номер додатку	Назва додатку
1	Робочий план рахунків
2	Графік документообігу
3	Порядок ведення архіву
4	Порядок розподілу загальновиробничих витрат
5	Перелік статей калькулювання виробничої собівартості продукції
6	Нормальна потужність цехів та інших структурних підрозділів
7	Форми фінансової звітності
8	Форми внутрішньогосподарського обліку і звітності
9	Особи, які мають право дозволяти проведення господарських операцій і оформляти документи
10	Бланки суворої звітності