33.Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури

ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (Генеральний прокурор України та підлеглі йому прокурори здійснюють вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів. Важливою передумовою успішного виконання покладених на прокуратуру функцій є компетентність та особиста дисципліна прокурорів і слідчих прокуратури.

Стаття 2. Працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя. Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоди інтересам держави та суспільства.

Стаття 3. На підставі статті 48 Закону України "Про прокуратуру" цей Статут встановлює порядок заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини.

34.Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики

Правоконкретизуюча функція. Норми права мають абстрактний характер, поширюють свою дію на необмежене коло осіб і реалізуються у необмеженій кількості правових ситуацій. Крім того, внаслідок вад законодавчої техніки та інших причин об'єктивного і суб'єктивного характеру правова система суспільства містить чимало суперечностей, колізій, прогалин, які заважають ефективній реалізації правових норм. Завдяки формуванню юридичної практики зміст багатьох норм права конкретизується, узгоджується з вимогами інших правових норм, долаються суперечності, заповнюються прогалини у праві.

35.Права та обов’язки осіб, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах

Студенти, курсанти, слухачі, стажисти, магістри, аспіранти, докторанти відповідно мають гарантоване державою право:

• на навчання для здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня;

• вибір закладу освіти, форми навчання, освітньо-професійних та індиві­дуальних програм;

• додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

• продовження освіти за професією, спеціальністю на основі одержано­го освітньо-кваліфікаційного рівня, здобуття додаткової освіти відповідно до угоди із закладом освіти;

• одержання направлення на навчання, стажування до інших закладів освіти, у тому числі за кордон;

• користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спор­тивною, побутовою, оздоровчою базою закладу освіти;

• доступ до інформації в усіх галузях знань;

• участь у науково-дослідній та інших видах наукової діяльності, кон­ференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;

• особисту або через своїх представників участь у громадському самовря­дуванні, в обговоренні, виріпіенні питань удосконалення навчально-вихов­ного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту тощо;

• участь в об´єднаннях громадян;

• безпечні й нешкідливі умови навчання та праці;

• забезпечення стипендіями, гуртожитками у встановленому порядку;

• трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час;

• перерву в навчанні у вищих закладах освіти;

• користування послугами закладів охорони здоров´я, засобами лікуван­ня, профілактики захворювань та зміцнення здоров´я;

• захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного на­сильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність;

• участь у виборах і обрання до вищого колегіального органу самовряду­вання закладу;

• вибір навчальних дисциплін за спеціальністю в межах передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом, формування індивідуального навчального плану, який затверджується у порядку, встановленому ректором (директором);

• відвідування за дозволом деканів (завідуючих відділеннями) занять на інших факультетах (відділеннях) закладу за умови виконання графіка навчаль­ного процесу, складеного відповідно до індивідуального навчального плану;

• отримання матеріальної допомоги, користування під час навчання без відриву від виробництва встановленими чинним законодавством пільгами;

• створення фондів для студентських потреб; участь у роботі громадських організацій, політичних партій;

• на академічну відпустку, поновлення, переведення до іншого вищого закладу освіти у встановленому порядку.

Обов´язками студентів, курсантів, слухачів, стажистів, магістрів, аспі­рантів, докторантів є:

• додержання законодавства, моральних, етичних норм;

• систематичне й глибоке оволодіння знаннями, практичними навичка­ми, професійною майстерністю, підвищення загального культурного рівня;

• додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти;

• виконання вимог навчального плану в терміни, визначені графіком навчального процесу;

• відвідування занять за обраним індивідуальним навчальним планом;

• вчасне інформування керівництва закладу в разі неможливості з по­важних причин відвідувати заняття, складання (перескладання) заліків та іспитів, виконання контрольних робіт тощо.

За невиконання обов´язків і порушення Правил внутрішнього розпоряд­ку вищого закладу освіти ректор може накласти дисциплінарне стягнення на студента або відрахувати його із закладу освіти. Порядок накладення дисциплінарного стягнення, відрахування з вищого закладу освіти встанов­люється Статутом та Правилами внутрішнього розпорядку цього закладу.