6. Кваліфікаційні вимоги до суддів

Щоб потрапити у коло кандидатів для обрання на посаду судді, кожен громадянин має право скласти кваліфікаційний екзамен та звернутися до кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомендацію його на посаду судді. Остання дає висновок.

До кандидатів на посаду судді, крім того, ставлять вимоги, щоб ці особи не мали судимості та не були обмежені в дієздатності.

Право на заняття суддівською діяльністю остаточно реалізується після отримання позитивних висновків кваліфікаційної комісії та за результата­ми виборів, які проводяться Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами народних депутатів з по­переднім обговоренням кандидатур.

Вперше обраний суддя в урочистій обстановці на засіданні того орга­ну, який обрав суддю, приймає присягу. Такі вимоги до суддівської діяльності ставлять у зв´язку з високим при­значенням суду та судового процесу в здійсненні правосуддя, досягненні об´єк­тивної істини та у зв´язку з реалізацією інших завдань, покладених на судові органи. Слід підкреслити, що суддівську діяльність не може здійснювати приватна особа або комерційна структура. Судові рішення приймають від імені держави, судді є носіями судової влади в Україні й ця діяльність здійснюється лише у сфері публічного інтересу.

Для виконання функцій судді юристи, які працюють у судових органах, повинні мати спеціальні знання та навички суддівської роботи, здійснювати свої обов´язки на професійній основі. Право на зайняття посади судді отримують громадяни України, які відповідають цілій системі вимог до освіти, віку та стажу юридичної роботи або роботи на посаді судді. Освіта у всіх випадках передбачається вища юридична, вік — 25—35 років, залежно від рівня судової інстанції, стаж роботи за юридичною спеціальністю — від 2 до 10 років, стаж роботи на посаді судді — від 3 до 5 років (для суддів Верхов­ного Суду України, Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласно­го, судів міст Києва і Севастополя, військового суду регіону і Військово-Морських Сил України).

Це означає, що у здійсненні правосуддя, втіленні справедливості, дотри­манні високого рівня законності та правопорядку зацікавлені всі органи, організації, установи, всі члени суспільства. Цей інтерес є загальним для всіх, тому не може бути забезпечений підприємцями, які мають на меті отримання прибутку і в багатьох випадках перебувають поза межами державного кон­тролю та загальнодержавного інтересу.

7. Предмет та завдання юридичної деонтології

Характеризуючи предмет навчальної дисципліни, слід звернутися до визначення науки "юридична деонтологія", в якому говориться, що це система загальних наукових знань про юридичну науку та юридичну практику, про вимоги до працівників юридичної сфери та систему формування професійних та особистих якостей працівників. Ці компоненти і являються головними складовими предмету навчальної дисципліни. Вступ до курсу - характеризує навчальну дисципліну в цілому у співвідношенні до відповідної юридичної науки, визначаються обсяги необхідних знань, їх практична значимість.

•  У наступному розділі відбувається ознайомлення з юридичною діяльністю та її основними формами прояву.

•  Окремим блоком розглядається особа юриста, його особисті якості через призму окремих напрямків професійної діяльності та особливостей юридичної професії взагалі.

•  До структури курсу входять питання змісту та об´єктів впливу юридичної діяльності, що також характеризує її в різних аспектах.

•  Необхідним моментом є також висвітлення нормативної основи здійснення професійної діяльності юристів, що в правовому аспекті має особливе значення.

•  І на завершальному етапі вивчення курсу відбувається ознайомлення із особливостями роботи за окремими спеціальностями в межах юридичної професії.

Поряд з іншими навчальними дисциплінами в єдиній системі підготовки фахівців юридична деонтологія виконує як загальні освітянські завдання, так і специфічні, що обумовлюються особливостями структури та змісту навчального предмету. Серед них слід назвати такі:

•  Організаційно підготувати студентів до участі у навчальному процесі, поставити основні навчальні завдання, цілі та засоби їх досягнення.

•  Ознайомити з особливостями сфери здійснення юридичної діяльності, як одного із видів соціальної діяльності, що відбувається у сфері права.

•  Висвітлити характерні риси практичної діяльності юристів за окремими напрямками спеціалізації юридичної роботи.

•  Розкрити роль юридичної науки у здійсненні практичної діяльності, охарактеризувати систему наукових юридичних знань, їх сучасний стан, перспективи розвитку, а також систему наукових юридичних установ.

•  Ознайомити студентів з організацією та функціонуванням системи юридичної освіти в Україні, особливостями здійснення процесу навчання та правового виховання.

•  Охарактеризувати всебічно особу юриста як теоретичну модель професіонала шляхом визначення системи професійних та особистих якостей, сформульованих в нормах нормативно-правового та морального походження.

•  Зміцнити світоглядну та громадянську позицію майбутніх правозахисників, підготувати їх психологічно до самостійної напруженої та відповідальної роботи на користь суспільства та держави.