- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •(1) Характеристика Закону України “Про охорону праці”.
- •121. (4) Система державного управління оп в Україні.
- •122. (5) Державний нагляд за оп.
- •131. (6) Система управління оп на підприємстві.
- •133.(7) Атестація робочих місць за умовами праці.
- •142. (8) Інструктажі з оп на підприємстві.Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •161. (9) Основи фізіології праці. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
- •(10) Характеристика мікроклімату робочої зони.
- •1611. Класифiкацiя видiв та систем виробничого освiтлення
- •1612. (11) Вимоги і нормування виробничого освітлення.
- •1614. (12) Виробнича вентиляція: джерела, класифікація, характеристики.
- •(13) Гігієнічне нормування параметрів вібрацій.
- •1616. (14) Методи колективного та індивідуального захисту від вібрації
- •1617. (15) Характеристика параметрів звукового поля.
- •Параметры звукового поля: звуковое давление, интенсивность, частота
- •Звуково́е давле́ние — переменное избыточное давление, возникающее в упругой среде при прохождении через неё звуковой волны. Единица измерения — паскаль (Па).
- •Интенсивность звука (абсолютная) — величина, равная отношению потока звуковой энергии dP через поверхность, перпендикулярную направлению распространения звука, к площади dS этой поверхности:
- •1618. Класифікація шумів за походженням, характером, спектром та часовими характеристиками.
- •1619. (16) Нормування параметрів виробничого шуму.
- •1621. (17) Джерела і параметри інфразвукових коливань.
- •1622. (17) Нормування, контроль рівнів і основні методи захисту від інфразвуку.
- •1623. (17) Джерела і параметри ультразвукових коливань
- •1624. (17) Нормування, контроль рівнів і основні методи захисту від ультразвуку.
- •1627 (18) Джерела і характеристика електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону.
- •1634. (20) Засоби та заходи захисту від інфрачервоних та ультрафіолетових випромінювань.
- •1635. (21) Лазерне випромінювання: особливості, класифікація лазерів, методи захисту.
- •174. (22) Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми і удари. Особливості електротравм
- •175. (23) Чинники, що впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом.
- •176. (24) Умови ураження людини електричним струмом
- •177. (25) Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •1711. (26) Класифікація приміщень за ступенем ураження людини електричним струмом згідно пуе
- •1712. (27) Загальна характеристика методів безпечної експлуатації електроустановок: електрозахисні заходи і засоби.
- •1713. (28) Надання першої допомоги у випадку ураження людини електричним струмом.
- •184. (29) Класифікація приміщень і будівель з вибухопожежної небезпеки
- •185. (31) Класи пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон.
- •186. (30) Характеристика системи запобігання пожежам на підприємстві.
- •1810. (32) Характеристика ручних засобів пожежогасіння.
1611. Класифiкацiя видiв та систем виробничого освiтлення
Виробниче освiтлення залежно вiд джерела свiтла може бути: природнiм, штучним та сумiщеним.
Природнє освiтлення обумовлено прямими сонячними променями та розсiяним свiтлом небосхилу, мiняється залежно вiд географiчної широти, ступеню хмарності, часу дiб вiд сотен частин люкс вночi до десятків тисяч люкс вдень.
Штучне освiтлення створюється штучними джерелами свiтла: лампами розджарювання або газорозрядними лампами.
Сумiщене освiтлення уявляє собою доповнення природнього освiтлення штучним в світлий час дiб при недостатньому за нормами природним освiтленням.
Природнє освiтлення пiдроздiляється на бокове - через свiтловi прорiзи у зовнiшнiх стiнах; верхнє - через лiхтарi та свiтловi прорiзи у покриттi , а також через прорiзи у мiсцях перепаду висот будинку; комбiноване - освiтлення, що сполучає бокове та верхнє природнє.
Штучне освiтлення по складу буває слідуючих систем: загального та комбiнованого. При загальному освiтленнi свiтильники розмiщуються у верхнiй зонi (не нижче 2,5м над пiдлогою) рiвномiрно (загальне рiвномiрне освiтлення) або стосовно до розташування обладнання (загальне локалiзоване освiтлення).
Доповнення загального освiтлення мiсцевим, свiтловий потік якого створюється вiд свiтильникiв встановлених безпосередньо на робочих мiсцях, називається комбiнованим освiтленням.
Мiсцеве освiтлення застосовується тiльки спiльно з загальним освiтленням.
По функцiональному призначенню штучне освiтлення пiдроздiляють на наступнi вигляди: робоче, аварiйне, евакуаційне, охоронне та чергове.
Робочим називають освiтлення примiщень будинкiв, а також дiльниць вiдкритих просторiв, призначених для роботи, проходу людей та руху транспорту.
Аварiйне освiтлення використовується для продовження роботи при аварiйному вiдключеннi робочого освiтлення. Найменша освiтленiсть робочих поверхней при аварiйному режимi роботи повинна складати 5% освiтленостi, нормованої для робочого освiтлення.
Евакуаційне освiтлення передбачається для евакуацiї людей при аварiйному вiдключеннi робочого освiтлення. Воно необхiдне у проходах, на сходах, у виробничих примiщеннях, де працює бiльш 50 чоловік; у примiщеннях допомiжних будинкiв, де можуть одночасно знаходитись бiльш 100 чоловік. Найменша освiтленiсть при евакуацiйному освiтленнi на пiдлозі основних проходiв та на ступенях сходів - 0,5лк. Свiтильники аварiйного та евакуаційного освiтлення приєднують до незалежного джерела живлення.
Охоронне освiтлення передбачається вздовж меж територiй, що охороняються у нiчний час. Освiтленiсть має бути 0,5лк на рiвнi землi у горизонтальній площини. До чергового освiтлення примiщень прибiгають у неробочий час, при цьому використовуються частина свiтильникiв того або iншого виду освiтлення.
1612. (11) Вимоги і нормування виробничого освітлення.
Для створення сприятливих умов для здорової роботи, які б запобігали швидкій втомлюваності очей, виникненню професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
- створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
- забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
- не створювати засліплювальної дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
- не створювати на робочій поверхні різних та глибоких тіней (особливо рухомих);
- повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
- не створювати небезпечних та шкідливих виробничих чинників (шум, теплові випромінювання, небезпека уражений струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників):
- повинно бути надійним і простим и експлуатації, економічним та естетичним.
Виробниче освітлення необхідно нормувати на робочих поверхнях. Освітленість вимірюється у люксах. Однак нормування рівня освітленості природним світлом у люксах викликало б великі труднощі, тому що освітленість природним світлом коливається в дуже широких межах в залежності від періоду року, часу дня, стану хмарності, що відображають властивості поверхні землі (сніг, трав'яний покрив, асфальт та інш.).
Тому показником ефективності природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості (К.П.О.), виражений у відсотках:
е = Ев / Ен 100%,
де: е - коефіцієнт природної освітленості в будь-якому місці А усередині приміщення у %; Ев - освітленість у місці А, освітлюваному світлом видимого через світловий проріз ділянки небосхилу, лк; Ен - освітленість горизонтальної площини в той же момент часу поза виробничим приміщенням, освітлюваної рівномірно розсіяним (дифузійним) світлом усього небосхилу, лк.
Коефіцієнт природної освітленості нормується в залежності від точності виконуваних робіт. Точність робіт визначається розмірами об'єкта розрізнення - мінімальний розмір предмета, елемента, що потребує роздільного спостереження в процесі роботи (тріщина, ширина подряпини, товщина дроту, напису на шкалах контрольно-вимірювальних приладів та інш.).
