- •Теоретичні питання
- •Соціальна структура суспільства і політика.
- •Свобода як важлива властивість та цінність політичної діяльності.
- •!!!!!!!!!!!!!!(Вибираємо одне визачення політичної свободи)!!!!!!!!!!!!!!
- •Основні передумови ліберально-демократичної концепції політичної взаємодії.
- •Місце і роль влади в ліберально-демократичній концепції політичної взаємодії.
- •Політичні вчення у стародавньому світі.
- •Ідеї Платона про політичне упорядкування держави.
- •Еволюція політичної думки в Стародавньому Китаї.
- •Витоки та сутність ідей політичного регулювання Стародавнього Риму.
- •Європейська політична думка в епоху середньовіччя.
- •Ренесансні ідеї н. Маккіавеллі.
- •Фундаментальні політичні ідеї Нового часу.
- •Значення теорії «природного стану» свободи людини Дж. Локка в системі політичної думки.
- •Ідеї ш.Монтеск’є про правову державу.
- •Влада як одна з фундаментальних засад суспільства.
- •Природні та соціальні передумови владних відносин.
- •Особливості політичної влади.
- •Форми державного правління.
- •Форми державного устрою.
- •Сутність та основні ознаки правової держави.
- •Партійна і виборча система в Україні.
- •Поняття та функції громадських організацій.
- •Сутність та основні ознаки тоталітарного режиму.
- •Особливості авторитарного режиму.
- •Ознаки демократичного політичного режиму.
- •Сутність, структура та функції політичної культури.
- •Типологія політичної культури.
- •Соціальна обумовленість політичної культури.
- •Формування демократичної політичної культури в Україні.
- •Поняття та функції політичної еліти.
- •Типологія еліт.
- •Типологія та функції політичного лідерства.
- •Проблеми формування політичної еліти в Україні.
- •Україна в системі міжнародних політичних відносин.
- •Розподіл влад як один з основних принципів правової держави.
Форми державного правління.
Розрізняють дві основні форми державного правління: монархію та республіку. Монархія характеризується тим, що влада глави держави (короля, імператора та ін.) передається у спадок і не є похідною від будь-якої іншої влади, органу чи виборців.
Монархія як форма правління має декілька різновидів.
• Абсолютна монархія характеризується всевладдям глави держави.
• Конституційна монархія характеризується обмеженням повноважень глави держави. Конституція, обмежуючи всевладдя монарха, закріплює принцип поділу влади на гілки.
• Дуалістична монархія характеризується поділом влади між монархом і парламентом.
• Парламентська монархія — законодавча влада практично повністю належить парламенту.
Республіка (від лат. res — справа і publikus — всенародний) — форма правління, за якої вища державна влада належить виборному представницькому органу. Глава держави та всі владні органи є виборними на певний визначений термін. За умови республіканського правління саме народ визнається носієм влади, яку він делегує виборним органам.
Є три різновиди республіки: президентська, парламентська та змішана, або президентсько-парламентська.
Президентська республіка (наприклад, США, Бразилія) характеризується значною роллю президента в системі державних органів:
• він одночасно є главою держави та главою уряду, немає поста прем’єр-міністра;
• уряд формується непарламентським шляхом: президент призначає його членів незалежно від парламенту (у США зі схваленням сенату);
• міністри зобов’язані проводити політику, визначену президентом і несуть перед ним відповідальність;
• президент має право на проведення референдуму.
У президентській республіці главу уряду обирають незалежно від парламенту. Президент наділяється правом вето на закони, які приймає парламент.
Парламентська республіка (Італія, Австралія, ФРН та ін.) характеризується переважною роллю парламенту та обраного ним уряду. їй властива низка ознак:
• глава держави виконує в системі державних органів насамперед представницькі функції, хоча його повноваження юридично можуть бути досить широкими;
• уряд формується на широкій парламентській основі, з числа представників або коаліцій партій, що мають більшість місць у парламенті;
• уряд, що формується із партій парламентської більшості, отримуючи вотум довіри, за допомогою партійної дисципліни спрямовує діяльність цієї більшості й тим самим набуває контролю над парламентом у цілому;
• уряд здійснює управління країною, а глава уряду (прем’єр-міністр, канцлер та ін.) стає фактично першою особою в державі;
• парламент, поряд із виданням законів та затвердженням державного бюджету, наділений правом контролю за діяльністю уряду;
• президент парламентської республіки, як правило, обирається у парламенті, але в окремих випадках і загальним голосуванням (Австрія). Повноваження президента, крім суто представницьких, здійснюються, як правило, за згодою уряду.
Змішана (або президентсько-парламентська) форма республіканського правління є комбінацією двох попередніх форм. У такій системі переважають риси президентської форми правління з пріоритетом виконавчої влади над законодавчою.
