- •3. Поняття, структура і класифікація трудових процесів.
- •10. Оснащення робочих місць.
- •17. Атестація робочих місць.
- •24. Поняття і особливості розумової праці.
- •31. Оптимізація навантаження і темпів праці.
- •38. Мотивація і стимулювання праці.
- •4. Виробнича операція.
- •11. Планування робочих місць
- •18. Сутність, завдання і значення ноп
- •25. Основні вимоги до організації розумової праці і робочих місць
- •32. Поняття режиму праці і відпочинку
- •39. Економічна ефективність організації праці.
- •6. Поділ праці.
- •13. Функції обслуговування робочих місць.
- •20. Нормування праці.
- •27. Планування трудової діяльності працівників розумової праці.
- •34. Оцінка ефективності режимів праці та відпочинку.
- •1. Предмет, об'єкт, зміст і завдання курсу.
- •8. Поняття і класифікація робочих місць.
- •15. Система обслуговування робочих місць.
- •22. Конвеєрна форма організації праці.
- •29. Поняття і оцінка умов праці.
- •35. Змістовність праці.
- •36. Підвищення професійного рівня працівників.
- •2. Виникнення і розвиток науки про організацію праці.
- •16. Аналіз організації обслуговування робочих місць. Проектування обслуговування робочих місць.
- •23. Прогресивні форми організації індивідуальної праці.
- •30. Санітарно-гігієнічні умови праці.
- •37. Соціально-психологічний клімат колективу.
- •7. Кооперація праці.
- •14. Форми і способи обслуговування робочих місць.
- •21. Бригадна форма організації праці.
- •28. Система профвідбору та профпідготовки кадрів.
- •5. Елементи операції у трудовому відношенні.
- •12. Ергономічні вимоги до робочих місць.
- •19. Основні напрямки ноп.
- •26. Організація обробки інформації і ділового спілкування.
- •33. Види режимів праці та відпочинку та їх класифікація.
- •40. Економічна ефективність ноп.
11. Планування робочих місць
Планування - доцільне просторове розміщення у горизонтальній і вертикальній площині всіх елементів оснащення, необхідних для виконання виробничого завдання. Розрізняють зовнішнє і внутрішнє планування робочого місця.
Зовнішнє планування визначає зв'язок з іншими робочими місцями. Для робітника - це отримання заготовок, інструменту, здача готових деталей. Для менеджера - отримання та передача інформації.
При плануванні робочого місця вивчаються вантажопотоки і документопотоки, розробляються пропозиції щодо усунення дублювання потоків.
Задачі зовнішнього планування. Необхідно дотримуватися норм площі робочого місця (для фахівця - не менше 4,5 кв.м. при висоті стелі 3-3,2м, що відповідає санітарній нормі площі письмового столу). Нормативи питомої площі в машинобудуванні передбачають мінімальну виробничу площу для одного верстата: для дрібних верстатів - 10-12 кв.м, для середніх - 15-25 кв.м, для великих - 30-45 кв.м, для особливо великих - 50-100 кв.м.
Задачі внутрішнього планування: Принципи планування: Зону максимальної досяжності становить розмах витягнутих рук. Зона мінімальної досяжності - розмах зігнутих в ліктях рук. Зона оптимальної досяжності - сектор накладення максимальної зони досяжності правої і лівої рукі.
Правила:
1.Що береться правою рукою - розташовується праворуч, що береться лівою рукою - ліворуч.
2. Завантажувати обидві руки одночасно. (Наприклад, телефон - ліворуч, калькулятор - праворуч).
3.Кожен предмет повинен мати постійне місце знаходження.
4.Часто використовувані предмети розташовуються ближче, рідко - далі. При цьому враховуються кути огляду: кут миттєвого зору - 18 градусів; кут ефективної видимості - 30; кут огляду при фіксованому положенні голови - 120; кут огляду при повороті - 220.
При плануванні робочої пози враховується, що робоча поза «сидячи» використовується при виконанні робіт із зусиллями до 5 кг, робоча поза «сидячи-стоячи» - при зусиллях від 5 до 10 кг, робоча поза «стоячи» - при вазі предмета праці понад 10 кг. Оптимальний кілометраж, прохідний протягом робочого дня становить 10км.
При розміщенні засобів інформації і органів управління мають враховуватися принципи: частоти, важливості, технологічності, спряженості.
Принцип частоти - в оптимальній зоні видимості розташовуються робочі органи управління устаткуванням, до яких працівник звертається найчастіше.
Принцип важливості - в оптимальній зоні розташовуються найбільш важливі органи управління обладнанням.
Принцип технологічності полягає в розміщенні органів управління обладнанням по ходу техпроцесу.
Дотримання принципу спряженості передбачає розташування взаємопов'язаних органів управління в безпосередній близькості.
18. Сутність, завдання і значення ноп
Вперше визначення наукової організації праці (НОП) дала Друга Всесоюзна конференція з НОП у 1924 році: "НОП треба розуміти, як процес внесення в існуючу організацію праці добутих наукою та практикою вдосконалень, що підвищують загальну продуктивність праці".
Наукова організація праці - це така її організація, яка базується на досягненнях науки та передовому досвіді, систематично впроваджуваних у виробництво, що дозволяє найкращим способом поєднати техніку і людей у єдиному виробничому процесі, забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, безперервне підвищення продуктивності праці, сприяє збереженню здоров'я людини і поступовому перетворенню праці в першу життєву потребу людини.
Розрізняють поняття "суспільна організація праці" та "організація праці".
Організація праці на рівні підприємства - це приведення трудової діяльності людей до системи, що забезпечує досягнення максимально можливого корисного ефекту з урахуванням конкретних умов цієї діяльності та рівня відповідальності.
Наукова організація праці вирішує три основні взаємопов'язані завдання: економічне; психофізіологічне; соціальне.
Економічне передбачає, що широке впровадження НОП повинно, з одного боку, сприяти найбільш повному використанню техніки, матеріалів, сировини, енергетичних ресурсів, тобто витрат попередньої уречевленої праці, з іншого - забезпечувати підвищення ефективності живої праці.
Психофізіологічне завдання полягає у створенні найбільш сприятливих виробничих умов, які забезпечують збереження в процесі праці здоров'я та працездатності людини - головної виробничої сили суспільства.
Соціальне завдання спрямоване на виховання в процесі праці людини, для якої творча праця, яка справедливо оплачується, є першою життєвою потребою і самореалізацією; вона задовольняє як первинні, так і вторинні мотиваційні потреби людини.
