52. Практичні методи навчання. Основні види та вимоги до застосування.

Відіграють вирішальну роль у формуванні практичних навичок та умінь застосування знань.

Розрізняють:

1.Метод вправ.

2.Лабораторні роботи. Це проведення учнями за завданнями учителя дослідів із використанням приладів, інструментів. Це один із видів дослідницької самостійної роботи.. Є обов»язковими.

3.Практичні роботи.

Вправи – це цілеспрямоване багаторазове повторення учнями певних дій та операцій з метою формування навиків і умінь..

Поділяють:

А) за характером навчальної діяльності

• усні (сприяють розвитку логічного мислення, пам»яті, мови, уваги).

• письмові (використовуються для закріплення знань і вироблення умінь їх застосування

• графічні (складання таблиць, діаграм, графіків, карт)

• технічні (мають виробничо-трудову спрямованість).

Б) на основі навчальної мети.

- вступні (учитель поєднує пояснення з показом виконання дій, а учні повторюють за вчителем

- пробні ( застосовують тоді, коли новий матеріал засвоєний учнями неміцно(

- тренувальні (вирізняються більшим ступенем самостійності)

- творчі (застосування ЗУНів у нових ситуаціях)

- контрольні.

Основні вимоги:

1. Свідомий підхід учнів до виконання.

2. Дотримання дидактичної послідовності: спочатку вправи на заучування і запам»ятовування матеріалу, потім на відтворення і далі на самостійний перенос вивченого у нестандартні ситуації і – на творче застосування.

3. достатня кількість вправ.

53. Індуктивні та дедуктивні методи навчання

1. Індуктивні (індукція від лат. Зведення, узагальнення) – шлях розв»язання, вивчення від часткового до загального.

Учитель пояснює факти, наводить конкретні приклади, демонструє наочні посібники, задає вправи, підводячи поступово учнів до узагальнення, виведення правил, нових понять.

Учні спочатку засвоюють часткові факти, потім роблять висновки, узагальнюють матеріал.

2. Дедуктивні (від лат. виведення) . – від загального до часткового.

Учитель спочатку повідомляє загальне положення, закон, формулу, а згодом – підкріплює їх конкретними прикладами.

Учні сприймають загальні положення, закони, а потім засвоюють висновки, придумують приклади.

54. СУТНІСТЬ ПРОБЛЕМНОГО МЕТОДУ НАВЧАННЯ. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМНОГО ЗАВДАННЯ.

Витоки: Сократ, Руссо, Дістервег, Ушинський та ін.

Суть: забезпечення активного ставлення учнів до оволодіння знаннями, інтенсивний розвиток їхньої самостійної пізнавальної діяльності, індивідуальних творчих здібностей.

Ознака: учитель не подає знання у готовому вигляді , а ставить перед учнями проблемне завдання. Проблема сама прокладає шлях до нових знань і способів дії.

Ядро проблемного навчання - проблемні ситуації.

Етапи вирішення проблемного завдання:

І.Усвідомлення проблеми, розкриття протиріччя

2. Формулювання гіпотези

2. Доказ гіпотези

2. Висновок

55. Метод ситуаційного навчання (кейс-метод).

За певними правилами виробляється модель конкретної ситуації, яка має місце в реальній професійній практиці. Має вигляд тексту обсягом 10-15 сторінок, який і називається «кейсом». Студенти попередньо вивчають його, залучаючи матеріали оглядових лекцій, інші різноманітні джерела інформації. Потім зміст кейсу детально обговорюється на практичних заняттях та диспутах, де викладач виконує роль диспетчера процесу співтворчості – генерує запитання, підтримує дискусію.

Батьківщиною цього методу є Гарвардська школа бізнесу (точніше – Школа ділового адміністрування Гарвардського університету, м.Бостон¸США). Щорічно викладачами розробляється до 600 кейсів.

Переваги:

• Мета навчання при цій технології відрізняється від класичної схеми – дати єдино правильні, раз і назавжди визначені знання, вміння, навички. Студенти разом із викладачем розв»язують пізнавальну проблему, яка має декілька варіантів вирішення, кожен з яких претендує на істину;

• Кейс-методу, на відміну від традиційних технологій, властивий демократичний характер процесу одержання знань. Студент є рівноправний із іншими учасниками обговорення проблеми. Головним у навчанні є не оволодіння готовими знаннями, а їх вироблення в процесі співтворчості студента і викладача.

• Результатом застосування кейс-методу є не лише знання, а й формування практичних навичок, розвиток системи цінностей студентів, життєвих установок, почуття впевненості в собі…

Методика роботи з кейсом

• Уважно прочитати кейс, ознайомитися із ситуацією

• Узагальнити і проаналізувати інформацію, виявити проблему

• Розвинути гіпотези

• Сформулювати альтернативні рішення, скласти перелік переваг і недоліків кожної із альтернатив, рекомендувати альтернативне рішення, якому надається перевага, обгрунтувати ці переваги.