- •Тема 2.10. Технології перероблення сільськогосподарської продукції та харчової промисловості
- •2.10.3. Технологія виробництва цукру План
- •1. Виробництво цукру та цукрозамінників
- •2. Основні характеристики сировини для виробництва цукру
- •3. Типова технологічна схема виробництва цукру із буряків
- •3.1. Підготовка буряків до виділення соку
- •3.2. Отримання дифузійного соку
- •3.4. Уварювання сиропу і відтоків до утфеля, кристалізація цукру
- •3.6. Центрифугування утфеля, пробілка і висушування цукру-піску
- •4. Особливості переробки тростинного цукру-сирцю
- •5. Виготовлення цукру-рафінаду
- •6. Основні відходи виробництва цукру із буряків, сфери їх утилізації і використання
- •Тема 2.10. Технології харчової промисловості і переробки сільськогосподарської продукції
- •1. Склад і харчова Цінність м'яса і субпродуктів
- •Тема 2.10. Технології харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції
- •2.4. Основні компоненти зрілої спиртової бражки
- •Тема 2.11. Транспорт і зв'язок
- •1. Призначення транспорту. Вили транспорту та транспортних перевезень
- •2. Особливості різних видів транспорту
- •2.2. Автомобільний транспорт
- •2.3. Морський транспорт
- •2.4. Річковий транспорт
- •2.5. Повітряний транспорт
- •2.6. Трубопровідний транспорт
- •3. Напрямки розвитку транспортної енергетики
- •4. Зв'язок, основні види зв'язку та їх особливості
- •Тема 2.11. Транспорт і зв'язок
- •Тема 2.12. Основи технологій виробництв компонентів електронного устаткування
- •2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •3. Технології виробництв напівпровідникових інтегральних мікросхем
- •Тема 2.13. Торгівля
- •1. Класифікація торгівлі, форми торгівлі
- •2. Порядок заняття торговельною діяльністю
- •4. Правила пролажу продовольчих товарів
- •5. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування
- •6. Зовнішня та міжнародна торгівля
- •7. Напрямки розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі
- •Тема 2.14. Житлово-комунальне господарство
- •1. Структура житлово-комунального господарства
- •Тема 2.15. Основні тенденції в технології переробки відходів
- •1. Утворення та переробка промислових і побутових відходів в Україні
- •3. Переробка промислових відходів
- •4. Переробка побутових відходів
- •5. Основні напрямки вирішення проблеми відходів
- •Орієнтовний тематичний план (216 год.)
4. Особливості переробки тростинного цукру-сирцю
Тростинний цукор-сирець складається із двох компонентів: кристалів цукру і покриваючого їх міжкристалічного розчину, що містить основну кількість нецукрів, що відрізняються від нецукрів буряків. У зв'язку з поверхнево-кристальною локалізацією нецукрів, афінація є одним із найважливіших процесів рафінування тростинного цукру-сирцю, що дозволяє, обминаючи дефекоса-турацію, значну частину нецукрів виводити в мелясу і отримувати афінований цукор чистотою 98,5—99,0 %.
За рубежем тростинний цукор-сирець переробляють на цукор-пісок і цукор-рафінад на спеціалізованих заводах за 5—7 кристалізаційними схемами, використовуючи обладнання для афінації та дефекосатурації клеровки, яку проводять при низькій лужності та синхронній подачі в сатуратор вапна і сатураційного газу.
Реалізація 5—7 кристалізаційної схеми на бурякоцукровому заводі з типовою 2—3 кристалізаційною схемою неможлива. Тому тростинний цукор-сирець на вітчизняних заводах переробляють, застосовуючи 3-кристалізаційну схему з повним розкладанням інвертного цукру в клеровці і витратами на очищення 6—7 % вапна від маси цукру-сирцю. Значна частина продуктів розпаду, що утворюються при енергійній дії вапна на інвертний цукор, адсорбується на карбонаті кальцію, що дає можливість підтримувати забарвленість клеровки в необхідних межах і отримувати стандартний цукор-пісок.
Але при цьому, крім безповоротних втрат інвертного цукру, збільшується вміст цукрози в мелясі, оскільки інвертний цукор, що присутній в мелясі, знижує розчинність в ньому цукрози. Тому, чим вища концентрація інвертного цукру в мелясі, тим нижчим буде вміст цукрози в ньому і менша чистота.
5. Виготовлення цукру-рафінаду
Основна мета цукрорафінадного виробництва — отримання високоякісного кристалічного продукту з вмістом чистої цукрози не менше 99,9 %. Цукор-рафінад виготовляють у вигляді цукру-піску (біля 17 % всього випуску) та кускового цукру-рафінаду (пресований, колотий, пресований із властивостями литого, швидкорозчинний і литий колотий). Пресований цукор-рафінад випускають окремими кусочками, литий колотий — у вигляді кусків дрібної форми розміром 40—70 мм. Литий цукор-рафінад випускають в обмеженій кількості внаслідок трудоємності його виробництва.
Основний процес рафінування — відділення цукрози від нецук-рів шляхом багатократної її перекристалізації та адсорбційного очищення сиропів. При виробленні цукру-рафінаду розрізняють дві групи продуктів: рафінадну (2—3 ступені) і продуктову (3—4 ступені). Цукор-рафінад отримують лише в перших 2—3 циклах, наступні цикли використовують для обезцукрювання відтоків і повернення отриманого жовтого цукру на адсорбційне очищення та кристалізацію в рафінадних циклах, тобто у виробництві рафінаду застосовують багатократну кристалізацію і кожній кристалізації передує механічне і адсорбційне очищення сиропів. Внаслідок циклічної повторюваності технологічних операцій цукроза цукру-піску перетворюється на цукор-рафінад, а нецукри з незначною частиною (0,6—0,9 %) цукрози концентруються в рафінадній патоці.
Технологічна схема виробництва пресованого цукру-рафінаду включає такі стадії: зважування і просівання цукру-піску; приготування рафінадного сиропу та клерсу; видалення з сиропу механічних домішок; адсорбційна очистка сиропу; згущення сиропу до утворення кристалів; кристалізація; центрифугування і пробілювання кристалів, отримання рафінадної кашки; пресування рафінадної кашки; сушка і охолодження брикетів, фасування і пакування цукру-рафінаду; складування і зберігання/
Клерс — це вид сиропу, приготовленого із кращих за якістю цукру-піску та відходів цукру-рафінаду. Знебарвлення сиропів періодичним або безперервним способом здійснюють, використовуючи активовані гранульовані вугільні сорбенти типу АГС-4, при 75— 80 °С. Для підфарбування рафінаду в утфель вводять ультрамарин (75 г на 10 т).
На пресування подають кашку з температурою 60—65 °С, вологістю 2,4—2,6 % і розмірами кристалів 0,5—1,5 мм. Пресують брикети в пресах карусельного типу. Тривалість висушування брикетів 8—10 годин.
