4. Особливості переробки тростинного цукру-сирцю

Тростинний цукор-сирець складається із двох компонентів: кристалів цукру і покриваючого їх міжкристалічного розчину, що містить основну кількість нецукрів, що відрізняються від нецукрів буряків. У зв'язку з поверхнево-кристальною локалізацією нецукрів, афінація є одним із найважливіших процесів рафінування тростинного цукру-сирцю, що дозволяє, обминаючи дефекоса-турацію, значну частину нецукрів виводити в мелясу і отримувати афінований цукор чистотою 98,5—99,0 %.

За рубежем тростинний цукор-сирець переробляють на цукор-пісок і цукор-рафінад на спеціалізованих заводах за 5—7 кристалізаційними схемами, використовуючи обладнання для афінації та дефекосатурації клеровки, яку проводять при низькій лужності та синхронній подачі в сатуратор вапна і сатураційного газу.

Реалізація 5—7 кристалізаційної схеми на бурякоцукровому заводі з типовою 2—3 кристалізаційною схемою неможлива. Тому тростинний цукор-сирець на вітчизняних заводах переробляють, застосовуючи 3-кристалізаційну схему з повним розкладанням інвертного цукру в клеровці і витратами на очищення 6—7 % вапна від маси цукру-сирцю. Значна частина продуктів розпаду, що утворюються при енергійній дії вапна на інвертний цукор, адсорбується на карбонаті кальцію, що дає можливість підтримувати забарвленість клеровки в необхідних межах і отримувати стандартний цукор-пісок.

Але при цьому, крім безповоротних втрат інвертного цукру, збільшується вміст цукрози в мелясі, оскільки інвертний цукор, що присутній в мелясі, знижує розчинність в ньому цукрози. Тому, чим вища концентрація інвертного цукру в мелясі, тим нижчим буде вміст цукрози в ньому і менша чистота.

5. Виготовлення цукру-рафінаду

Основна мета цукрорафінадного виробництва — отримання високоякісного кристалічного продукту з вмістом чистої цукрози не менше 99,9 %. Цукор-рафінад виготовляють у вигляді цукру-піску (біля 17 % всього випуску) та кускового цукру-рафінаду (пресований, колотий, пресований із властивостями литого, швидкорозчинний і литий колотий). Пресований цукор-рафінад випускають окремими кусочками, литий колотий — у вигляді кусків дрібної форми розміром 40—70 мм. Литий цукор-рафінад випускають в обмеженій кількості внаслідок трудоємності його виробництва.

Основний процес рафінування — відділення цукрози від нецук-рів шляхом багатократної її перекристалізації та адсорбційного очищення сиропів. При виробленні цукру-рафінаду розрізняють дві групи продуктів: рафінадну (2—3 ступені) і продуктову (3—4 ступені). Цукор-рафінад отримують лише в перших 2—3 циклах, наступні цикли використовують для обезцукрювання відтоків і повернення отриманого жовтого цукру на адсорбційне очищення та кристалізацію в рафінадних циклах, тобто у виробництві рафінаду застосовують багатократну кристалізацію і кожній кристалізації передує механічне і адсорбційне очищення сиропів. Внаслідок циклічної повторюваності технологічних операцій цукроза цукру-піску перетворюється на цукор-рафінад, а нецукри з незначною частиною (0,6—0,9 %) цукрози концентруються в рафінадній патоці.

Технологічна схема виробництва пресованого цукру-рафінаду включає такі стадії: зважування і просівання цукру-піску; приготування рафінадного сиропу та клерсу; видалення з сиропу механічних домішок; адсорбційна очистка сиропу; згущення сиропу до утворення кристалів; кристалізація; центрифугування і пробілювання кристалів, отримання рафінадної кашки; пресування рафінадної кашки; сушка і охолодження брикетів, фасування і пакування цукру-рафінаду; складування і зберігання/

Клерс — це вид сиропу, приготовленого із кращих за якістю цукру-піску та відходів цукру-рафінаду. Знебарвлення сиропів періодичним або безперервним способом здійснюють, використовуючи активовані гранульовані вугільні сорбенти типу АГС-4, при 75— 80 °С. Для підфарбування рафінаду в утфель вводять ультрамарин (75 г на 10 т).

На пресування подають кашку з температурою 60—65 °С, вологістю 2,4—2,6 % і розмірами кристалів 0,5—1,5 мм. Пресують брикети в пресах карусельного типу. Тривалість висушування брикетів 8—10 годин.