12. Визначити необхідну кількість хлору для хлорування води за хлорпотребою.

У 4 хімічні склянки з досліджуваною водою вносять 0.10, 0.15, 0.20 і 0.25 мл 1% розчину хлорного вапна, перемішують і залишають на 30 хв. Потім до кожної склянки додають по 5 мл 10% розчину йодистого калію, 5 мл розчину соляної кислоти і1 мл 0,5% розчину крохмалю. Про присутність залишкового хлору в досліджуваній воді свідчить поява голубого забарвлення. Для визначення кількості залишкового хлору досліджувану воду титрують 0.01н. розчином гіпосульфіту натрію до зникнення забарвлення. Хлорпотреба досліджуваної води дорівнює тій дозі хлору, після додавання якої до досліджуваної води кількість залишкового хлору становить 0.3-0.5 мг\л. Якщо в жодній зі склянок залишкового хлору не вияслено або у всіх склянках його вміст перевищує 0ю5 мг\л, кількість розчину хлорного вапна, необхідного для хлорування, відповідно збільшують або зменшують.

13. Оцінити санітарний стан води за даними лабораторного аналізу.

Є 7 етапів оцінки санітарного стану води: перший – встановлення типу вимог до якості види(вимоги до якості водопровідної, джерельної води, джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, вимоги до гарячої води); другий – зробити висновок про якість питної водопровідної чи колодязної води, оцінити якість і ефективність водопідготовки на спорудах водопровідної станції; третій – програма та об’єм лабораторних досліджень; четвертий – перевіряють повноту поданих матеріалів і терміни виконання досліджень; п’ятий – аналізують дані санітарного обстеження і роблять попередні висновки(чи можна підозрювати, що вона є забрудненою); шостий – аналізують дані лабораторного дослідження води за кожною групою показників у послідовності фізико-органолептичні, хіміко-органолептичні, нешкідливості за хімічним складом, санітарно-мікробіологічні та санітарно-хімічні показники; сьомий – лікар робить загальний висновок про якість води відповідно до завдання.

14. Оцінити якість знезараження води методом хлорування за хлорпотребою.

. Хлорпотреба досліджуваної води дорівнює тій дозі хлору, після додавання якої до досліджуваної води кількість залишкового хлору становить 0.3-0.5 мг\л. Якщо в жодній зі склянок залишкового хлору не вияслено або у всіх склянках його вміст перевищує 0ю5 мг\л, кількість розчину хлорного вапна, необхідного для хлорування, відповідно збільшують або зменшують.

15. Оцінити якість знезараження водогінної мережі.

Оцінюємо за визначеними фізико- та хіміко-органолептичними властивостями, а також за показниками епідемічної безпеки питної води, показниками радіаційної безпеки питної води, показниками фізіологічної повноцінності мінерального складу, токсикологічними показниками нешкідливості хімічного складу питної води.

16. Відібрати пробу грунту для фізико-хімічного аналізу.

Для фізико-хімічного аналізу проби ґрунту можна відбирати з ділянки площею 25 см2 за способом «конверта» або по діагоналі. Ґрунт забирають на глибині не більше 25 см лопатами або свердлами різної конструкцією. Проби з поверхні ґрунту і з невеликої глибини забирають знезараженими лопатками та ложечками. Відібрані за сухої погоди з різних шарів ґрунту проби вміщують у чисті скляні банки з притертими корками, брезентові або поліетиленові пакети. На кожну пробу приклеюють етикетку, зазначивши місце і час відбору. Далі складають супровідний документ, у якому вказують місце, час відбору проб, глибину, метеорологічні умови в момент відбору, прізвище та посаду особи, яка здійснила відбір, а також місце відправлення і показники, які визначаються. Для санітарного аналізу потрібно 1-2 кг ґрунту.