17. Відібрати пробу грунту для гельмінтологічного аналізу.

Відбирають на ділянці площею 50 м2 з поверхневого шару і на глибині 2-10 см. Десять проб масою не менше 100г кожна забирають по діагоналі з двох горизонтів, потім їх змішують і отримують середні проби масою не більше 1 кг для кожного горизонту. З кожної середньої проби беруть для дослідження 200-300г ґрунту. Дослідження слів проводити в найкоротший строк. Якщо це неможливо, проби треба обробити 3% розчином формаліну на фізіологічному розчині або 3% розчином соляної кислоти. Проби потрібно зберігати при температурі 18-24% у відкритому посуді.

18. Відібрати пробу грунту для бактеріологічного аналізу.

Проби ґрунту забирають стерильними інструментами і в стерильний посуд. Глибина відбору проб залежить від передбачуваного забруднення. Дослідження повинні проводитися одразу ж після відбору проб. Якщо негайне бактеріологічне дослідження неможливе, допускається зберігати проби при температурі 4-5С не більше 24год.

19. Оцінити якість грунту за механічними та фізичними властивостями.

Розміри зерен ґрунту визначають за допомогою набору сит Кнопа з отворами 7, 4, 2 , 1 і 0.3мм, причому чита входять одне в одне таким чином, що зверху розміщується сито з великими отворами, знизу – з дрібними. Наважку повітряно-сухохо ґрунту обережно просіюють, зважують окремо порції з кожного сита й обчислюють процентний склад зерен різних розмірів, беручи до уваги початкову масу ґрунту. Класифікують розміри зерен за відповідними таблицями. Характер частинок ґрунту зумовлюють волого проникність, волого місткість, капілярність, повітряний і тепловий режими. Зі збільшенням розміру частинок ґрунту ступінь проникності для повітря збільшується. Зі збільшенням поруватості ґрунту підвищується здатність його до капілярного піднімання води. Висока капілярна здатність ґрунтів призводить до їх постійного зволоження з подальшим потенційним заболоченням.

20. Оцінити якість грунту за комплексом показників санітарного стану ґрунту.

Алгоритм оцінювання коті ґрунту полягаю у попередньому визначенні мети і завдання(при відведенні земельних ділянок під нові населені пункти необхідно дати гігієнічну оцінку санітарного стану природного ґрунту, при несприятливій епідемічній ситуації необхідно визначитись, чи не є ґрунт фактором розповсюдження патогенних МО), залежно від визначених задач встановлюють необхідний обсяг досліджень, проводять перевірку повноти представлених матеріалів, контролюють наявність даних санітарного обстеження, оцінюють схеми відбору проб ґрунту, способи їх підготовки та аналізу, умови зберігання проб; аналізують дані санітарного обстеження, проводять оцінку результатів лабораторного аналізу ґрунту за всіма показниками, що передбачені програмою досліджень, формулюють загальний висновок про санітарний стан ґрунту, ступінь його забруднення та небезпечності для здоров’я населення.

21. Визначити капілярність грунту.

Скляну трубку заввишки30-40см, діаметром 2 см, дно якої закрите полотном, наповнюють повітряно-сухим ґрунтом ущерть, закріплюють у штативі, а нижній її кінець занурюють на 0.5 см у воду. Фіксують рівень піднімання води у трубці(см) через кожні 30 хв. Швидкість, з якою вода проникає у ґрунт, характеризує його капілярність.

22. Визначити гігроскопічність грунту.

23. Визначити водоємність грунту.

24. Визначити водопроникність грунту.

У скляну трубку заввишки 35 см, діаметром 3-4см, що має дві мітки на висоті 20 і 24 см, насипають ґрунт, рівномірно розподіляючи його до мітки 20 см. Трубку з ґрунтом закріплюють у штативі. Далі в трубку наливають воду до мітки24 см і, і в міру того як вона просочується в ґрунт, доливають нові порції для підтримання її рівня. Час з моменту доливання води в трубку до появи першої краплі, що пройшла крізь шар ґрунту, визначає водопроникність ґрунту.