- •Поняття адміністративного процесу, його структура та характерні риси
- •Суб'єкти адміністративного процесу.
- •Структура адміністративного процессу. Адміністративний процес і адміністративні провадження. Співвідношення понять.
- •Поняття адміністративних процедур. Особливості
- •6. Сутність та види адміністративних процедурних проваджень.
- •Поняття, предмет, метод, завдання адміністративно-процесуального права.
- •Місце адміністративно-процесуального права в системі адм. Права України.
- •11.Адміністративно-процесуальні норми. Особливості,види,структура.
- •10.Загальні принципи ап Права
- •2) Міжгалузеві принципи:
- •Особливості.
- •Структура.
- •13. Процесуальні гарантії прав громадян при здійсненні адміінстаративні процедур
- •14. Провадження у справах про заяви, пропозиції та скарги громадян
- •15.Провадження щодо забезпечення доступу до публічної інформації
- •16. Провадження у справах щодо реалізації державного контролю
- •17. Дисциплынарні адміністративні провадження
- •18. Провадження щодо видання актів публічної адміністрації
- •19. Поняття, завдання та принципи легалізаційних проваджень-почитать закон
- •20. Види реєстраційних проваджень
- •21. Провадження щодо юр. Та фіз. Осіб- підприємців
- •Зберігання реєстраційних справ
- •Документи, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи:
- •22. Провадження щодо реєстрації обэднань громадян, релігійних організацій
- •23. Провадження щодо реєстрації нормативних актів міністерств та відомств.
- •24. Завдання, загальні засади та риси провадження щодо реєстрації громадян за місцем проживання
- •25. Поняття, завдання та особливості дозвільних проваджень
- •26. Загальні принципи дозвільних проваджень
- •27. Види дозвільних проваджень
- •28. Провадження про ліцензування деяких видів господарської діяльності
- •29. Провадження про патентування деяких видів підприємницької діяльності
- •Хто повинен його придбавати?
- •Хто звільнений від обов’язку прибдавати торговий патент?
- •Види торгових патентів Звичайний торговий патент
- •Пільговий патент
- •Торговий патент на здійснення діяльності у сфері розваг
- •Місце сплати збору
- •Як отримати торговий патент?
- •Порядок використання торгового патенту
- •Відповідальність за порушення порядку отримання та використання торгових патентів
- •30. Дозвільна система в сфері підприємницької діяльності. Порядок отримання дозволів
- •31. Дозвільна система мвс у. Дозвільні провадження
- •33.Систематизація та уніфікація законодавчих вимог до дозвільних проваджень.
- •34. Адміністративна юстиція як інститут судового захисту. Завдання адміністративного судочинства
- •35. Види правових спорів, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства
- •43. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення адміністративного суду як принцип адміністративного судочинства
- •44. Обов’язковість судових рішень як принцип адміністративного судочинства. Гарантії та особливості реалізації.
- •45. Система адміністративних судів
- •46. Підсудність адміністративних справ
- •47. Фіксування адміністративного процесу за кас України
- •48. Докази в адміністративній судовій справі
- •49. Судові витрати
- •51. Поняття та види підсудності адміністративних справ.
- •52.Поняття та види учасників адміністративного судочинства.
- •53. Адміністративна процесуальна правосуб’єктність
- •54. Процесуальні права та обов'язки осіб, які приймають участь в адміністративному процесі.
- •55. Гарантії реалізації прав учасників адміністративного судочинства
- •56. Поняття адміністративного позову. Поняття вимоги до нього наслідки їх недодержання
- •57. Право звернення з адміністративним позовом.
- •58. Способи забезпечення адміністративного позову. Порядок їх застосування
- •59. Порядок та умови надання правової допомоги в адміністративних справах
- •60. Поняття та види стадій в адміністративних судах
- •61. Звернення з адміністративним позовом і відкриття провадження в адміністративній справі
- •62.Залишення позовної заяви без руху.
- •63. Відмова у відкритті провадження в адміністративній судовій справі . Підстави та наслідки.
- •64. Судовий розгляд і ухвала рішення
- •65. Залишення, закриття провадження по справі.
- •66.Судові рішення, види
- •67. Перегляд судових рішень в апеляційній інстанції
- •68.Перегляд судових рішень в касаційній інстанції
- •69. Перегляд судових рішень всу
- •2) Встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом (пункт 2 частини першої статті 237 кас).
- •70. Перегляд Судового рішення за ново виявленими обставинами
- •71. Спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
- •72.Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
- •73. Компетенційні спори,та спори що виникають з Адміністративних договорів
- •74. Спори за Адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб
- •75.Виборчі спори
53. Адміністративна процесуальна правосуб’єктність
1. Здатність мати процесуальні права та обов’язки в
адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
2. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні
процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
3. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні
процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
54. Процесуальні права та обов'язки осіб, які приймають участь в адміністративному процесі.
Для повноцінного захисту в суді своїх прав, свобод та інтересів особи, які беруть участь у справі, мають комплекс процесуальних прав. Відповідно до принципу змагальності коментована стаття визначає перелік змагальних прав, які є загальними і рівними для всіх осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 49 КАСУ особи, що беруть участь у справі мають наступні права: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими КАСУ. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
Ці права пов'язані також із певними обов'язками. особи, які беруть участь у справі, мають також процесуальні обов'язки (наприклад, прибути у судове засідання, якщо суд визнав обов'язковою участь сторони чи третьої особи відповідно до статті 120 КАСУ; повідомляти суд про зміну своєї адреси, про неможливість прибуття у судове засідання відповідно до статті 40 КАСУ; дотримуватися процесуальних строків; дотримуватися правил поведінки у суді відповідно до статті 134 КАСУ). Вимога добросовісності стосується також виконання цих обов'язків. Про ці обов'язки має бути зазначено у пам'ятці про процесуальні права і обов'язки, яку суд надсилає кожній особі, яка бере участь у справі, відкривши провадження у справі (див. частину п'яту статті 107 КАСУ).
Процесуальне положення секретаря судового засідання.
Секретар судового засідання:
1) здійснює судові виклики і повідомлення;
2) перевіряє наявність та з’ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;
3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами;
4) веде журнал судового засідання;
5) оформляє матеріали адміністративної справи;
6) виконує інші доручення головуючого у справі. (ст. 63 КАСУ)
Процесуальне положення судового розпорядника.
До участі в адміністративному процесі головуючим у судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник.
Судовий розпорядник:
1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників адміністративного процесу;
2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;
3) слідкує за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;
4) приймає від учасників адміністративного процесу та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;
5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;
6) запрошує до зали судового засідання свідків та виконує розпорядження головуючого про приведення їх до присяги;
7) виконує інші розпорядження головуючого, пов’язані із забезпеченням умов, необхідних для розгляду адміністративної справи.
Вимоги судового розпорядника, пов’язані із виконанням обов’язків, встановлених цією статтею, є обов’язковими для осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та інших осіб, присутніх у залі судового засідання. У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.
Процесуальні права та обов'язки свідка.
Як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з’ясувати у справі.
Не можуть бути допитані як свідки:
1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі та не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати з цього приводу показання;
2) представники в судовому процесі, захисники у кримінальних справах — про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;
3) священнослужителі — про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
4) професійні судді, народні засідателі та присяжні — про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення;
5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
Фізична особа має право відмовитися від давання показань щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб).
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинна зазначити його ім’я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Свідок зобов’язаний прибути до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.
У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов’язаний завчасно повідомити про це суд.
Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.
За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність. (ст. 65 КАСУ
Експерт в адміністративному судовому процесі: права, обов'язки та відповідальність.
Експертом є особа, яка має необхідні знання та якій в порядку, встановленому цим Кодексом, доручається дати висновок з питань, що виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи, шляхом дослідження матеріальних об’єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини у справі.
Експерт зобов’язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок щодо поставлених йому питань, у разі необхідності — прибути за викликом суду, дати висновок або роз’яснити його в судовому засіданні.
Під час проведення дослідження експерт повинен забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має одержати на це відповідний дозвіл суду, який оформлюється ухвалою.
Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи; спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, а також з іншими учасниками адміністративного процесу, за винятком дій, пов’язаних з проведенням експертизи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи.
Експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за заданими питаннями.
Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи експерт зобов’язаний негайно подати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.
Експерт має право:
1) знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків;
3) викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були задані питання;
4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об’єктів дослідження;
5) задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;
6) користуватися іншими правами, встановленими Законом України “Про судову експертизу”.
Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.
Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо подані йому матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків у суді експерт несе кримінальну відповідальність.
. Процесуальне положення спеціаліста.
1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
2. Спеціаліст може бути залучений до участі в адміністративному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта.
3. Спеціаліст зобов’язаний прибути за викликом суду, відповідати на задані судом питання, давати усні консультації та письмові роз’яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби — надавати суду технічну допомогу.
4. Допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань.
5. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі в адміністративному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.
Перекладач в адміністративному судовому процесі: права, обов'язки та відповідальність.
1. Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
2. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням особи, яка бере участь у справі, або призначається з ініціативи суду. Суд забезпечує особі перекладача, якщо дійде висновку, що особа внаслідок неспроможності оплатити послуги перекладача буде позбавлена судового захисту.
3. Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право задавати питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.
4. Перекладач зобов’язаний з’являтися за викликом до суду, здійснювати повний і правильний переклад, своїм підписом посвідчувати правильність перекладу в процесуальних документах, що вручаються особам, які беруть участь у справі, в перекладі мовою, якою вони володіють.
5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладач несе кримінальну відповідальність.
