20. Економічна система сучасного капіталізму.

Сутність; механізм функціонування; роль монополій та олігополійСучасна економічна система – це «змішана» система вільного підприємства, економічний контроль в якій забезпечується з боку як суспільства, так приватних інститутів.Розрізняють три основних види змішаної економіки: 1)консервативний, 2) ліберальний, 3)соціал-реформаторський. Кожен з них має певні відміності. Так, консервативний варіант змішаної економіки виступає за обмежене втручання держави в макроекономічні процеси з метою створення умов для розвитку приватного сектору і ринкових важелів саморегулювання. Ліберальний варіант передбачає проведення важливих інституціональних і соціальних реформ, впровадження системи національного планування, здійснення поступової соціалізації капіталістичної економіки. Соціал-реформаторський варіант змішаної економіки обстоює необхідність оптимального поєднання децентралізму і централізму,планування і ринку, інд. і колективних форм власності для поступової трансформації капіталізму в систему демократичного соціалізму. Змішана економічна система – це насамперед ринкова економіка, яка функціонує на основі взаємодії двох механізмів господарювання: стихійного саморегулювання і свідомого регулювання. Необхідно звернути увагу на об’єктивність еволюцій господарського механізму від «чистого» саморегулювання до поступового розширення свідомого регулювання від первиної ланки планування (на рівні підприємства, фірми, національної та міжнародної корпорації) до держ. регулювання на рівні національної економіки. Матеріальної основою еволюції господарського механізму е зростання суспільної форми продуктивних сил в умовах НТП і НТР на основі поглиблення поділу праці,спеціалізації та кооперації виробництва. Це об’єктивно потребує нових форм організації та управління виробництвом, його регулювання і планування на макрорівні.

У сучасних умовах класичні монополії зустрічаються рідко. Проте олігополії зустрічаються дуже часто. Так, процент обсягу продукції галузі, який припадає на чотири найбільших фірми в галузях промисловості США: автомобілі-90; домашні холодильники-85; домашні пральні машини-93; літаки-72; телефони-63.Якщо чотири найбільших підприємства контролюють 40% загального обсягу ринку і більше, то галузь вважається олігопольною, але це юридично, а фактично така галузь є монополізованою, бо, як відомо, якщо в галузі лише декілька потужних корпорацій, то вони координують свої зусилля таким чином, щоб діяли умови, подібні до картельних умов.Ще у 80-тті роки ХХ ст. розпочалося масове вторгнення автомобіле-будівних фірм у сферу високих технологій. Американська фірма «Дженірал Моторз» за п’ять років скупила більше 10 великих компаній і завдяки цьому проникла в галузі аерокосмічної промисловості, робототехніки, штучного інтелекту та інше. За рахунок прибутків, отриманих завдяки монополії, можна купити вплив у високих урядових колах, - якщо не шляхом хабарів, то за допомогою великих внесків у виборчі компанії

21. Закон вартості

Закон вартості — особливий економічний закон, який виражає внутрішньо необ­хідні, суттєві й сталі зв'язки між суспільне необхідною працею і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції. У найбільш загальній формі закон вартості означає обмін еквівалентів, тобто обмін товарів та послуг між виробниками та їх купівлю на ринку відповідно до суспіль­не необхідних витрат на їх виготовлення. Ціни за якими товаровиробники реалізують свою продукцію на ринку, відповідають суспільно необхідним затратам праці. Товаровиробники, які здійснюють виробництво більш досконалими засобами виробництва. Тому при реалізації продукції вони збагачуються. Закон вартості виконує найважливіші суспільні функції:1.Ф-ція стихійногго регулятора виробництва. Якщо товар виробляється більше ніж попит на них, то ціна буде падати і це буде служити стимулом для скорочення їх виробництва, та навпаки. 2.Є стихійним стимулятором технічного прогресу. У конкурентній боротьбі перемагають і забезпечують собі високий дохід ті виробники, у яких індивідуальні витрати нище суспільних необхідних витрат.

22. Закон тенденції норми прибутку до зниження та протидіючі фактори. Прагнучи одержати як можна більший прибуток і витримати гостру конкуренцію, підприємці вдосконалюють техніку, підвищують продуктивність праці, зменшують індивід. витрати виробн. Об’єктивним слідством цього є ріст органічної будови капіталу. Це значить, що зменшується частка змінного капіталу, а отже, частка неоплаченої праці. Як слідство цього, падає норма прибутку. Об’єктивно діє «Закон тенденції норми прибутку до зниження». Тобто, із прогресом техніки у сусп. норма прибутку знижується.

Протидіючі фактори:

підвищення норми додаткової вартості

зниження зар. плати нижче вартості роб. сили

здешевлення елементів постійного капіталу

відносне перенаселення та зниження ціни на роб. силу

збільшення акціонерного капіталу

Висновок: подолати цю тенденцію можливо лише за умови, що норма прибутку перестає бути головною метою підприємства.

23 Земельна рента та її форми. Рента і орендна плата Рента – форма реалізації земельної власності.

Cпецифіка:

Капіталізм у с/г зберігає багато феодальних пережитків

Основний засіб виробництва земля, яка перебуває у приватній власності, тому існує монополія приватної власності на землю

Тільки частина власників землі веде на них госп. діяльність

Орендарі використовують землю, для одержання прибутку, земля по якості не однорідна

Капіталістична рента відрізняється від феодальної наступним:

Відмінності:

Феодальна рента виражає відносини двух класів, феодалів і кріпаків

Феодальна базувалась на позаекономічному примусі, а капіталістична на економічному

Феодальна містила в собі весь додатковий продукт, а іноді і частину необхідного продукту, а капіталістична включає лише частину додаткового прибутку

Феодальна рента була зв’язана в основному з натуральним виробництвом, а капіталістична – з товарним

ОРЕНДНА ПЛАТА грошова оплата права користування орендованим майном

Арендна плата= земельна рента+амортизаційний фонд.