24. Конкуренція та її функції, моделі ринків.

Конкуреція-економічна боротьба, суперництво між суб’єктами ринкового господарювання за ліпші умови виробництва, купівлі та продажу товарів та послуг.

Фун-ції конкуренції :

1.Стимулююча-полягає у тому, що конкуренція сприяє заохоченню тих, хто раціональніше використовує фактори вир-ва для найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновітніші досягнення науки і техніки, оргаїзацію праці і управління.

2.Сануюча ф-ція

3.Розподільча ф-ція ( розподіл факторів вир-ва, доходів і продукції)

Моделі ринку за формами конкуренції

Чиста конкуренція

Монополістична

Олігополія

Чиста монополія

25. Кругооборот капіталу і його три стадії. Функціональні форми капіталу.  Капітал – це рух, без якого зростання капыталу неможливе.

Кругооборот капіталу – рух капіталу, який здійснюється по колу.

На I cтадії свого руху що охоплює сферу обігу, капітал із грошової форми перетворюється в продуктивну на цьому процес обігу змінюється на процес вир-тва, у результаті якого створюют. нові товари, вар-сть яких включ. дод.вар-сть.

II стадія руху кап. охоплює сферу вир-тва і продуктивна форма капіталу змінюється в товарну. Потім підприємство знову повертається у сферу обігу для реалізації товарів і одержання дод.вар-сті.

III стадія руху кап. Охоплює сферу обігу, товарна форма обігу змінюється у продуктивну.

Г – Т … В …Т’- Г ‘

На I і IIIст. руху кап. Відбувалася лише зміна форми кап. або формальна метаморфоза кап.

На II ст., що охоплює сферу вир-тва відбувається зростання вар-сті, тобто реальна метаморфоза кап.(формальна).

Усі 3 форми кап. виконують певні екон. ф-ії:

Екон. ф-ія грошового кап.(Г) – придбання товарів, що мають особливе цільове призначення, тобто створення дод.вар-сті.

Екон. ф-ія продуктивного кап. (В) – створення до.вар-сті, створюються нові товари, вар-сть яких більше авансованого кап. с початку.

Екон. ф-ія товарного кап. (Т) – реалізація нової вар-сті, у тому числі і дод. Вар-сті кап., що має таку форму кругообороту що називається промисловим капіталом.

Кругооборот здійснюється нормально лише , якщо його різні стадії без затримки переходять одна в одну. А це можливо. Якщо кап. перебуватиме на всіх трьох стадіях і у всіх трьох формах.

26. Кредит: сутність, функції і форми

Сутність.Кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитором та позичальником з приводу перерозподілу вартості на умовах повернення і з виплатою процента. Сторони, які беруть участь у цих економічних відносинах, називаються їхніми суб’єктами, а ті грошові чи товарно-матеріальні цінності, затрати чи виконані роботи та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об’єктом кредиту.

Найбільш поширеними є кредитні відносини між банками, з одного боку, та підприємствами - з іншого. За умов ринкової економіки активну роль виконують не тільки банки, а й підприємства, які надають банкам кошти у тимчасове користування і отримують за це плату у вигляді процента.

Нині широкого розвитку набувають кредитні відносини між підприємствами та господарськими товариствами, що, насамперед, пов’язано з введенням комерційного кредиту і вексельних розрахунків.

Кредитні відносини між банками і державою виникають тоді, коли, наприклад, комерційні банки купують облігації внутрішньої державної позики, а також коли при розміщенні державних облігацій Міністерство фінансів може укласти з центральним банком окрему угоду щодо купівлі останнім цих облігацій.

Набувають подальшого розвитку кредитні відносини між банками та населенням. Населення кредитує банки через вклади в них, купівлю ощадних сертифікатів тощо. Водночас банки надають населенню споживчі кредити, серед яких чільне місце відводиться кредитам на витрати по поліпшенню :житлових умов та створенню підсобного домашнього господарства, а також на невідкладні потреби.

Кредитні відносини між підприємствами та населенням набувають дедалі важливішого значення. Відповідно до чинного законодавства кредитуванням громадян як видом діяльності можуть займатися не тільки банки, а інші організації: ломбарди, кредитні спілки, фонди творчих спілок тощо.

Зовнішньоекономічні кредитні відносини, коли суб’єктами кредитної угоди виступають держави, банки та окремі господарські товариства, регулюються як нормами права держав, що в них вступають, так і нормами міжнародного права.

Сутність кредиту проявляється в його функціях. В ринковій економіці кредит виконує такі функції: 1.Перерозподіл вартості у процесі відтворення. 2.Заміщення готівки в платіжному обігу. 3.Контроль за цільовим використанням коштів.

1.Перерозподільча функція кредиту полягає в тому, що тимчасово вільні кошти одних підприємств, організацій та населення перерозподіляються на поворотній основі між підприємствами, у яких не вистачає власних коштів для здійснення нормального процесу виробництва. 2.Функція заміщення полягає в заміщенні кредитом готівки в платіжному обороті, тобто в тому, що з допомогою кредиту створюється можливість підприємствам здійснювати розрахунки між собою в процесі купівлі-продажу і з фінансово-банківськими установами не готівкою, а шляхом перерахування в безготівковому порядку суми платежу з рахунку платника на рахунок одержувача грошей. Заміна готівки в платіжному обороті кредитом дозволяє скоротити витрати держави на виробництво та обіг грошей, прискорити розрахунки між платниками та одержувачами грошей, а також оборотність коштів. 3.Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесі перерозподілу кредитних коштів забезпечується банківський контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням.

В сучасних умовах господарювання за суб’єктами кредитних відносин розрізняють наступні види кредитів: а)банківський; б)міжгосподарський, який включає комерційний кредит, дебіторсько-кредиторська заборгованість, аванси покупців, тимчасову фінансову допомогу, лізинг, облігаційні позики господарських суб’єктів, розміщені серед юридичних осіб і деякі інші; в)податковий кредит; г)державний кредит; д) міжнародний або зовнішньоекономічний кредит. 

Міжгосподарський кредит — це форма перерозподілу вартості між функціонуючими господарськими суб’єктами за договірними умовами. Обсяг цього кредиту визначається, по-перше, розмірами резервних капіталів, які є у розпорядженні господарських суб’єктів кредиторів, і, по-друге, регулярністю надходження грошових коштів за рахунок реалізації товарів та можливістю перетворення наданого міжгосподарського кредиту в банківський. Міжгосподарський кредит може мати такі форми: Комерційний кредит — форма руху промислового капіталу і спосіб перетворення товарного капіталу у грошовий шляхом продажу товарів з відстроченням платежу та поверненням боргу грошима. Комерційний кредит є різновидом грошового кредиту. З одного боку він прискорює реалізацію товарів продавцем, а з другого — він надає можливість покупцю користуватися товаром до отримання коштів відреалізації товарів. Розвиток комерційного кредиту має свої закономірності. Із зростанням обсягів виробництва продукції цей кредит розширюється, а зі зменшенням — звужується.

 Банківський кредит має місце тоді, коли однією із сторін кредитної угоди виступає банк. В сучасних умовах господарювання банківський кредит є провідною формою кредиту. Об’єктом банківського кредиту виступає грошовий капітал, який відокремився від промислового капіталу. Тому він надається лише у грошовій формі. Кредитні відносини, що виникають із застосуванням банківського кредиту, поділяються на дві великі групи. 1. Отримання самим банком грошових коштів на кредитних умовах з метою формування своїх ресурсів, які він має намір вкладати у різні активи. 2. Кредити, які надає банк своїм клієнтам, можна класифікувати за такими ознаки: а) за призначенням:

— на виробничі цілі;— споживчий кредит;

б) за термінами користування: – короткострокові;– середньострокові;– довгострокові; в) за забезпеченням: – забезпечені заставою;– гарантовані;– іншими забезпеченнями ;– незабезпечені; г) за ступенем ризику: – стандартні; – нестандартні; – сумнівні; – незабезпечені; – безнадійні; д) за методом надання: – одноразові; – перманентні;– гарантійні; е) за схемою надання: – за кредитною лінією; – револьверні;– контокорентні;– овердрафт; є) за строками погашення: – водночас;– на виплату;– за вимогою кредитора або за заявою позичальника;– по закінченні обумовленого періоду; ж) за характером і способом сплати відсотків: – з фіксованою відсотковою ставкою: – з плаваючою відсотковою ставкою; – сплата відсотків в міру використання кредитних коштів; – сплата відсотків одночасно з отриманням кредитних коштів.