57. Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.

Перехід до аналізу довготермінового періоду потребує переходу від аналізу поведінки окремої фірми до з'ясування взаємодії всіх фірм у процесі утворення ринкової пропозиції та формування ринкової ціни. Це передбачає введення деяких нових припущень:

1. Пристосування галузі до потреб ринку у довготерміновому періоді відбувається шляхом залучення в галузь нових виробників чи виходу їх із галузі.

2. Усі фірми у галузі мають однакові або дуже близькі криві витрат, що дає можливість говорити про середню, типову фірму.

У довготер­міновому періоді розпочнеться відтік фірм з цієї галузі у ті, де е можливість отримати хоча б нормальний прибуток. Зменшення кількості виробників зменшить ринкову пропозицію, що призведе до встановлення нового рівня цін. Отже, масовий відтік фірм з галузі ліквідує збитки.

Такі припливи та відливи капіталу в галузь призведуть до встановлення врешті-решт ціни, що буде забезпечувати лише відшкодування мінімальних середніх витрат виробництва, тобто типова фірма отримуватиме нормальний прибуток, але не зможе мати економічний.

Р = АТС або МК = Р = МС = АТС

Це дає змогу сформулювати загальний висновок відносно досягнення фірмою рівноваги у довготерміновому періоді: після того, як усі довготермінові пристосування завершені, тобто коли досягнута довготермінова рівновага, ціна продукту буде повністю відповідати точці мінімуму середніх сукупних витрат фірми, і виробництво припаде на цю саму точку.

58. Переваги та недоліки ринку досконалої конкуренції

Аналізуючи ефективність конкурентного ринку, виділяють:

1) ефективність виробництва (виробництво продукту при найменших витратах);

2) ефективність розподілу ресурсів (між галузями та окремими виробниками, щоб максимізувати задоволення потреб).

Ефективність виробництва конкурентного ринку ре­алізується в тому, що ціна встановлюється на рівні мінімальних се­редніх витрат, а це означає, що споживачі одержують необхідні їм то-' вари за найнижчими з усіх можливих цін.

Ефективність розподілу ресурсів видно з того, що конкурент­на фірма залучає ресурси лише до тієї точки, в якій ціна зрівнюється з граничними витратами, а це означає, що ресурси розподілено най­ефективніше.

Але ринок досконалої конкуренції має і недоліки:

1. адже конкурентна фірма виробляє лише те, що у неї купу­ють. Фірма не стане виробляти громадські товари, за які не має мож­ливості отримати відшкодування від споживача. Тому ринковий ме­ханізм у сучасній економіці доповнюється державним регулюван­ням;

2. орієнтація конкурентної фірми на максимізацію прибутку часто призводить до конфлікту між поточними і перспективними цілями (ефект Робін Гуда).

Однак навіть з перерахованими недоліками ринок досконалої конкуренції є найефективнішою моделлю ринку.

59. Характеристики ринку чистої монополії:

1. На ринку діє тільки один виробник певної продукції. Тому для чистого монополіста еквівалентні поняття "ринкова пропозиція" та "пропозиція окремої фірми", а також відсутній поділ на попит для окремої фірми і ринковий попит.

2. Товар, що виробляється монополістом, не має близьких замінників. Це твердження дещо абстрактне, але для спрощення си­туації будемо вважати, що у споживача є лише два варіанти: або вза­галі відмовитись від споживання певного товару, або придбати його в монополіста.

3. Ціну на свій товар монополіст встановлює сам. Для моно­поліста попит збігається з ринковим і його можна розглядати як зада­ний, тому він встановлює ціну, маневруючи пропозицією: збільшен­ня пропозиції знижує ціну, а зменшення пропозиції призводить до зростання цін.

4. Заблокований вступ у дану галузь для інших виробників. Бар'єрами для вступу в галузь можуть бути:

а)масштаби виробництва (монополія — це велике підпри­ємство, і для створення їй гідної конкуренції потрібно вкласти значні кошти);

б)легальні бар'єри (патент — виключне право на вироб­ництво якогось продукту чи використання технології, ліцензія —право на заняття певним видом діяльності);

в)власність на найважливіші види ресурсів (коли обме­женість ресурсів абсолютна, й у них немає близького замінника);

г)недобросовісна конкуренція (тиск на постачальників сиро­вини, цінова війна з метою банкрутства конкурента, підкуп чинов­ників і т. д.).

Монополізація ринку може досягатися:

Розширенням фірми за рахунок капіталізації прибутку, банкрутством конкурентів, їх поглинанням до досягнення фірмою повного панування в галузі.

Об'єднанням капіталів на добровільних засадах. Форми монополістичних об'єднань:

а)картель — це досягнення угоди про розподіл ринків збуту, квот та цін виробництва при умові збереження всіма учасниками ко­мерційної та виробничої самостійності;

б)синдикат — це створення учасниками, що зберігають вироб­ничу самостійність, спільного спеціалізованого підрозділу, що здійснює постачально-збутові операції для всіх членів об'єднання;

в)трест — це об'єднання підприємств однієї галузі, що втра­чають і комерційну і виробничу самостійність.

Форми монополістичних об'єднань:

а) картель — це досягнення угоди про розподіл ринків збуту, квот та цін виробництва при умові збереження всіма учасниками комерційної та виробничої самостійності;

б) синдикат — це створення учасниками, що зберігають виробничу самостійність, спільного спеціалізованого підрозділу, що здійснює постачально-збутові операції для всіх членів об'єднання;

в) трест — це об'єднання підприємств однієї галузі, що втрачають і комерційну і виробничу самостійність.