84. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції.

Вибір у часі – це жертвування частиною сьогоднішнього споживання для виграшу в майбутньому. Для більшості людей за інших незмінних умов факторів негайне споживання блага більш привабливе, ніж очікування цього самого блага у близькому чи далекому майбутньому. Зменшення споживаня нині вимагає більшо компенсації у майбутньому.

Оскільки MRS^T_XY=∆y/∆x, a |∆y|>|∆x|, то | MRS^T_XY |>1

Тобто гранична норма заміщення теперішньо7о споживання на майбутнє(за модулем) завжди більше одиниці.Підприємства, намагаючись максимізувати прибуток, інвестують тоді, коли доходи на інвестиції вищі від ринкової процентної ставки. Якщо процентна ставка вища від норми прибутку на інвестиції, то підприємство не інвестуватиме. В ідеальних конкурентних умовах рівновага досягається тоді, коли конкуренція серед підприємств збиває дохід на інвестиції до рівня ринкової ставки процента.

Графічний аналіз доходу на капітал у найпростішому випадку можна проілюструвати за допомогою

Попит на капітал є похідним і виводиться з граничної продуктив­ності капіталу. Крива попиту D на рис. 16.1 має низхідний характер. Інвестиції у попередньому періоді створили деяку величину капіталу, показану вертикальною лінією пропозиції S. У точці Е, де перетинаються лінії попиту і пропозиції, величина капіталу відповідає потребам підприємств.

Однак рівновага у точці Е спостерігається тільки у короткостроковому періоді, тому що за такої високої (10%) процентної ставки домашні господарства продовжуватимуть заощаджувати. На рис. 16.2 подано ілюстрацію того, як процентні ставки визначаються у довгостроковому періоді. Нагромадження капіталу продовжується, тому лінія пропозиції є не вертикальною, а висхідною. Тривала рівновага у точці Е^* спостерігається тоді, коли величина фінансових активів, якою люди хочуть володіти у довгостроковому періоді, відповідає величині капіталу, яку підприємства хочуть мати за даної процентної ставки.

85. Аналіз інвестиційних рішень Поняття дисконтованої величини.

Діяльність будь-якого виробника пов’язана необхідністю здійснювати капіталовкладення, або інвестиції – витрати грошових засобів в даний момент з розрахунком отримати доход в майбутньому.

Прийняття підприємцем рішення про придбання капітальних ресурсів грунтується на порівнянні очікуваного доходу, який він отримає від використання даного капітального товару, і витрат на його придбання та експлуатацію.

Капітальні блага можуть приносити дохід протягом деякого періоду. Поточна, або дисконтована, вартість довгострокового активу обчислюється так: визначається, скільки потрібно вкласти грошей сьогодні за наявної процентної ставки, щоб отримати майбутній дохід від цього активу. Для безстрокового (довічного) володіння, наприклад, таким активом, як земля, що приносить N грош. од. доходу кожного року від цього моменту аж до вічності, поточна вартість землі PV обчислюватиметься за формулою PV = N / i, де і — ринкова процентна ставка, %.

У більш загальному випадку поточна вартість будь-якого активу, що приносить дохід, який з часом змінюється, обчислюється як дисконтована вартість кожної частини потоку доходів.

Якщо сума майбутнього доходу FV через n років відома, величина коштів, які потрібно вкласти сьогодні, розраховується за формулою PV = FV_n / (1 + i)ⁿ. У цьому випадку і є ставкою дисконту, величина якої може бути прийнята як процентна банківська ставка. У випадку використання позичкових коштів потрібно порівнювати внутрішню норму окупності r і процентну ставку і.

Підприємства, намагаючись максимізувати прибуток, інвестують тоді, коли доходи на інвестиції вищі від ринкової процентної ставки. Якщо процентна ставка вища від норми прибутку на інвестиції, то підприємство не інвестуватиме.

Інвестування – процес відтворення або доповнення основного капіталу; відображає потік нового капіталу у певному році.

Дисконтування – приведення ек.показників, наприклад, грошового потоку, майбутніх років до сьогоднішньої (поточної) вартості.