- •Визначення економетрії як науки, її природа. Приклади використання економетричних моделей для розв’язування економічних задач.
- •Роль економетричних досліджень в економіці.
- •3. Предмет, цілі, задачі курсу — Економетрика.
- •4.Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами.
- •Основні типи економетричних моделей. Змінні та рівняння в економетричних моделях.
- •6. Етапи економетричного моделювання економічних процесів та явищ.
- •7. Загальний вигляд лінійної економетричної моделі та етапи її побудови
- •8. Специфікація економетричної моделі
- •13. Перевірка значущості оцінок параметрів економетр моделі, статистичні критерії.
- •14. Перевірка статистичної значущості економ моделі в цілому, статистичні критерії.
- •12. Поняття адекватності і точності економетричної моделі
- •15. Дисперсійний аналіз лінійної регресії.
- •16. Інтервальний прогноз залежної змінної на основі економетричної моделі. Стандартні помилки та надійність прогнозу
- •17. Проста лінійна регресія. Структура моделі та основні припущення при її побудові
- •18. Коефіцієнт детермінації.
- •26. Моделі, які зводяться до моделі простої (множинної мне кажется тут опечатка) лінійної регресії. Приклади застосування простої лінійної регресії.
- •27. Множинна лінійна регресія. Структура моделі та основні припущення при її побудові. Оцінка моделі.
- •28. Моделі, які зводяться до моделі множинної лінійної регресії.
- •29. Виділення сезонних коливань
- •30. Економетрична лінійна модель на основі нормалізованих даних
- •31. Регресійні залежності довільного типу
- •32.Модель Коба-Дугласа та її оцінка
- •33. Інтерпретація коефіцієнтів регресії. Порівняння факторів за ступенем їх впливу. Економічний зміст коефіцієнтів регресії.
- •34. Поняття мультиколінеарності, її природа.
- •35. Методи визначення мультиколінеатності та способи її усунення.
- •Засоби усунення мультиколінеарності. Метод головних компонентів
- •36. Поняття гомо- й гетероскедастичності, природа гетероскедастичності.
- •37. Метод перевірки гетероскедастичності на основі тесту Голдфелда-Квондта
- •3. Незалежність збурень:
- •4. Незалежність збурень та регресорів:
- •42. Методи визначення автокореляції
- •43. Критерій Дарбіна Уотсона
- •44. Метод Дарбіна
- •45. Узагальнений метод найменших квадратів у випадку відомої кореляційної матриці збурень.
- •46. Авторегресія першого порядку
- •47.Оцінювання моделі з автокорельованими збуреннями у випадку невідомої кореляційної матриці збурень.
- •48. Системи одночасних структурних рівнянь. Перехід до зведеної форми, їх взаємозв’язок.
- •49.Приклади систем одночасних рівнянь на макрорівні.
- •50. Поняття ідентифікації. Строго ідентифікована, неідентифікована і надідентифікована системи рівнянь
- •51. Проблеми оцінювання параметрів системи, загальна характеристика методів.
- •52.Непрямий метод найменших квадратів оцінювання параметрів строго ідентифікованих рівнянь системи.
- •53. Розрахунок параметрів системи економетричних рівнянь попиту і пропозиції непрямим мнк.
- •Для систем таких рівнянь потрібно застосовувати спеціальні методи оцінювання, оскільки в них регрес ори корельовано зі збуреннями.
- •54. Двоетапний мнк. Алгоритм.
- •55. Порядок аналізу часових рядів. Адитивна та мультиплікативна моделі
- •56. Лаговий оператор.
- •57. Міри точності прогнозів
- •58. Стаціонарність часових рядів
- •59. Метод усереднення
- •60. Метод експоненціального згладжування: звичайне, подвійне, потрійне
Роль економетричних досліджень в економіці.
Роль економетричного дослідження визначається тими задачами, які може розв’язувати економетрія. Найважливішою задачею є оцінювання параметрів і перевірка значущості економетричної моделі. Етапи економетричного дослідження:
Формування економічної концепції чи гіпотези
Збір упорядкованої інформації та необхідних даних
Розрахунок моделі та перевірка її адекватності
Аналіз моделі, розробка прогнозів, перевірка економетричних тестів
Структуру економетричних досліджень:
В сучасних умовах роль економетричних досліджень є значною. Відбувається розробка нових методів оцінювання параметрів моделей з урахуванням особливостей вихідної економічної інформації, а також розширення економічних досліджень на основі економетричних методів. Пояснення та аналіз актуальних економічних процесів та проблем невід’ємно пов’язано із використанням математичних методів. Саме вони забезпечують найбільш чітку та повну характеристику стану економіки й допомагають прийняти необхідні рішення для підвищення ефективності функціонування господарства країни.
3. Предмет, цілі, задачі курсу — Економетрика.
Економетрика – наука, яка вивчає конкретні кількісні та якісні взаємозв’язки економічних процесів за допомогою математичних та статистичних методів та моделей. Мета економетрики – здійснювати емпіричну перевірку положень економічної теорії, підтверджуючи чи відхиляючи останні.
Предметом економетрики є кількісне вираження взаємозв'язків і залежностей економічних явищ і процесів, закономірностей економіки.
Завдання курсу полягають у наступному:
• опанування методів побудови та оцінювання економетричних моделей;
• набуття практичних навичок кількісного вимірювання взаємозв'язків між економічними показниками;
• визначення критеріїв для перевірки гіпотези щодо якостей економічних показників та форм їх зв'язку;
• поглиблення теоретичних знань в галузі математичного моделювання економічних процесів та явищ;
• використання результатів економетричного аналізу для прогнозування
та прийняття обґрунтованих економічних рішень
Прикладные цели эконометрики
вывод экономических законов;
формулировка экономических моделей, основываясь на экономической теории и эмпирических данных;
оценка неизвестных величин (параметров) в этих моделях;
прогнозирование и оценка точности прогноза;
выработка рекомендаций по экономической политике.
4.Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами.
Економетрія — одна з основних дисциплін у підготовці бакалаврів з економічних спеціальностей. Вона будується на основі математичних та економічних знань. За допомогою економетрії можуть бути відхилені економічні гіпотези. У крайньому разі можна показати неможливість застосувати їх у даних конкретних умовах. Хоча засоби економетрії не дають змоги доводити теоретичні твердження, з допомогою її засобів можна показати, що те чи інше твердження не суперечить даним спостережень. Крім того, математика може надати економетрії більшої глибини, забезпечуючи кількісними значеннями параметрів рівнянь, особливо коли вони мають вирішальний вплив на характер взаємозв’язків. Економетричні моделі можуть використовуватися для прогнозування або оцінювання впливу прийнятих рішень чи урядових постанов відносно зміни цін, податків тощо на стан справ будь-якої фірми.
Для засвоєння курсу потрібна добра математична підготовка, особливо з матричної алгебри, диференціального числення. Однаковою мірою слід володіти методами математичної статистики. Важливо також знати економічні категорії і поняття.
Економетрія — це предмет не для першокурсників. Проте для того щоб ознайомитися з проблемами, які вивчає економетрія і з якими стикаються ті, хто використовує економетричні методи, немає потреби бути спеціалістом з усіх розділів з математики та економіки.
Эконометрика (или эконометрия) входит в обширное семейство дисциплин, посвященных измерениям и применению статистических методов в различных областях науки и практики. Эконометрика — это не тоже самое, что экономическая статистика. Она не идентична и экономической теории, хотя значительная часть этой теории носит количественный характер. Экономическая теория — дисциплина экономической науки. Представляет собой теоретическое и философское основание экономической науки. Состоит из множества школ и направлений. Экономическая теория не стоит на месте и её развитием в исторической ретроспективе занимается история экономических учений. Основная задача экономической теории — дать объяснения происходящих событий в экономической жизни с помощью моделей действительности, отразить в себе реальную экономику.
Экономическая теория состоит из ряда разделов: методологии экономической науки, микроэкономики, макроэкономики, международной экономики, эконометрики, теории игр.
В современной экономической теории можно выделить ряд научных школ и направлений: неокейнсианство, монетаризм, новую институциональную экономическую теорию, нейроэкономику, австрийскую школу, новую политическую экономию, экономику и право.
