- •Глава 1
- •§ 1. Поняття, предмет і завдання криміналістики
- •§ 2. Система криміналістики
- •1. Методологічні основи криміналістики
- •3. Криміналістична тактика
- •§ 3. Закони розвитку науки криміналістики
- •Глава 2 криміналістика в системі наук
- •§ 1. Криміналістика в системі юридичних наук
- •§ 2. Зв'язок криміналістики з іншими науками
- •§ 1. Поняття методологічних засад криміналістики
- •§ 2. Класифікація методів науки криміналістики
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття, наукові основи і види криміналістичної ідентифікації
- •§ 2. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •§ 3. Наукові основи встановлення групової належності
- •§ 4. Методика групофікації та ідентифікації
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття діяльності та її види
- •§ 2. Злочин як суспільне небезпечне діяння
- •§ 3. Структура злочинної діяльності і криміналістична характеристика її елементів
- •Глава 6 /
- •§ 1. Механізм відображення слідів учинення злочину
- •§ 2. Криміналістична характеристика видів взаємодії у структурі механізму вчинення злочину
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття, завдання і джерела криміналістичної техніки та технологи
- •§ 2. Система розділу криміналістики (криміналістична техніка)
- •§ 3. Засоби криміналістичної техніки
- •§ 4. Методи криміналістичної техніки
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття і значення судової фотографії, кінематографії, звукозапису і відеозапису
- •§ 2. Поняття судово-дослідницької фотографії
- •§ 3. Застосування фотографії
- •§ 4. Криміналістична голографія
- •Глава 9 вчення про сліди (трасологія)
- •§ 1. Загальні положення криміналістичної трасології
- •§ 2. Криміналістична характеристика слідів рук
- •§ 3. Криміналістична характеристика слідів ніг
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів засобів учинення злочину
- •§ 5. Криміналістична характеристика слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини
- •Глава 10
- •§ 1. Поняття і предмет дослідження судової балістики
- •§ 2. Поняття і характеристика вогнепальної зброї та її класифікація
- •§ 3. Основні відомості про ручну вогнепальну зброю і боєприпаси до неї
- •§ 4. Криміналістична характеристика слідів вогнепальної зброї та механізм їх утворення
- •§ 5. Криміналістична характеристика гладкоствольної зброї спеціального призначення1
- •§ 6. Поняття предмета судово-балістичної експертизи
- •§ 7. Ідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •§ 8. Неідентифікаційні судово-балістичні експертизи
- •2. До цивільної
- •§ 9. Вирішення ситуаційних завдань у судово-балістичній експертизі
- •Глава 11 техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 1. Поняття, завдання і види техніко-криміналістичного дослідження документів
- •§ 2. Криміналістичне дослідження машинописних документів
- •Глава 12 криміналістичне дослідження паперових грошей
- •§ 1. Поняття і криміналістична характеристика паперових грошей
- •§ 2. Криміналістичне дослідження способів підробки паперових грошей
- •§ 3. Наукові засади техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей
- •Глава 13 криміналістичне дослідження пластикових карток
- •§ 1. Поняття та криміналістична характеристика пластикових карток
- •§ 2. Правові основи механізму отримання та використання пластикових карток
- •§ 3. Основні способи шахрайства з використанням пластикових карток
- •§ 4. Наукові основи криміналістичного дослідження пластикових карток
- •§ 5. Профілактика шахрайства з використанням пластикових платіжних засобів
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття і наукові основи судового почеркознавства
- •§ 2. Характеристика основних методів дослідження почерку
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття і класифікація ознак зовнішності людини
- •§ 2. Криміналістичне документування ознак зовнішності людини методом словесного портрета
- •§ 3. Криміналістична характеристика і методика діагностики татуювання
- •§ 4. Сучасні засоби і технології документації ознак зовнішності людини в криміналістиці
- •§ 5. Криміналістичні види ідентифікації людини за ознаками зовнішності в кримінальному процесі
- •Глава 16 криміналістичний облік та реєстрація
- •§ 1. Поняття і зміст криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 2. Загальна характеристика об'єктів криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 3. Сучасні види криміналістичного обліку та реєстрації
- •§ 4. Пріоритетні напрямки розробки сучасної системи
- •Глава 17 загальні положення криміналістичної тактики
- •§ 1. Предмет, поняття, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики
- •§ 2. Поняття і характеристика слідчих дій
- •§ 3. Поняття і класифікація слідчих ситуацій
- •Глава 18 організація і планування розслідування
- •§ 1. Поняття, завдання і зміст організації розслідування
- •§ 2. Поняття і основні етапи планування розслідування
- •§ 3. Координація і взаємодія - важливе завдання організаційної функції управління в слідчій тактиці
- •§ 4. Наукові засади взаємодії між слідчими
- •Глава 19
- •§ 1. Поняття і класифікація тактичних прийомів
- •§ 2. Поняття і види тактичних комбінацій
- •§ 3. Поняття, елементи і основні засади проведення тактичних операцій
- •Глава 20 тактика огляду місця події
- •§ 1. Поняття, завдання та принципи слідчого огляду місця події
- •§ 2. Основні етапи слідчого огляду місця події
- •§ 3. Слідчий огляд як метод криміналістичного дослідження матеріальних джерел інформації
- •§ 4. Процесуально-криміналістичне документування результатів слідчого огляду місця події
- •Глава 21
- •§ 1. Поняття, види і характеристика
- •§ 2. Підготовка і основні засади тактики проведення відтворення обстановки й обставин події
- •§ 1. Поняття, завдання та види обшуку
- •Глава 22 тактика проведення обшуку і виїмки
- •§ 2. Наукові основи підготовки до проведення обшуку
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення обшуку
- •§ 4. Процесуальні основи виїмки та тактики її проведення
- •§ 5. Процесуально-криміналістичне документування результатів обшуку та виїмки
- •Глава 23 тактика проведення допиту
- •§ 1. Поняття, значення, види і завдання допиту
- •§ 2. Тактичні основи підготовки до проведення допиту
- •§ 3. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту
- •§ 4. Спеціальні тактичні особливості проведення окремих видів допиту
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •§ 5. Тактика проведення очної ставки. Перехресний допит
- •§ 6. Процесуально-криміналістичне документування результатів допиту та очної ставки
- •Глава 24 тактика пред'явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття, види і завдання тактики пред'явлення для впізнання
- •§ 2. Тактичні прийоми пред'явлення для впізнання
- •Глава 25 судова експертологія і судова експертиза
- •§ 1. Поняття судової експертології і судової експертизи
- •§ 2. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертизи в Україні
- •§ 3. Правові основи тактики
- •Глава 26
- •§ 1. Поняття, сутність і джерела криміналістичної методики
- •§ 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики
- •Глава 27
- •§ 1. Історія розвитку і становлення
- •§ 2. Сутність та наукові основи визначення поняття «Криміналістична характеристика злочинів»
- •§ 3. Структура і класифікація криміналістичних характеристик злочинів
- •§ 4. Основні типові елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 5. Функції криміналістичної характеристики злочинів
- •§ 6. Джерела інформації та методи,
- •§ 7. Алгоритм розробки і формування
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття, умови та загальні положення методики розкриття та розслідування злочинів «по свіжих слідах»
- •§ 2. Правові, організаційні
- •§ 3. Особливості застосування
- •§ 4. Використання сучасних засобів
- •Глава 29
- •§ 1. Поняття завдання, форми і методи криміналістичної профілактики
- •§ 2. Правові основи і принципи участі громадськості у розслідуванні злочинів
- •§ 3. Основні форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 4. Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів, учинених проти життя, здоров'я, волі, честі і гідності особи
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрями розслідування
- •Глава 31
- •§ 1. Криміналістична класифікація злочинів у сфері економіки
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів у сфері економіки
- •§ 3. Типові слідчі ситуації і напрямки розслідування злочинів у сфері економіки
- •§ 4. Використання економіко-правового аналізу
- •Глава 32
- •§ 1. Класифікація злочинів, учинених проти
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 3. Типові слідчі ситуації
- •Глава 33
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика злочинів,
- •§ 2. Криміналістична класифікація злочинів у галузі інформаційних технологій
- •1. Втручання та перехоплення
- •2. Зміна комп'ютерних даних
- •3. Комп'ютерне шахрайство
- •4. Несанкціоноване копіювання
- •5. Комп'ютерний саботаж
- •6. Інші злочини, пов'язані з комп'ютерами
- •§ 3. Кримінально-процесуальна
- •§ 4. Криміналістична характеристика злочинів,
- •§ 5. Загроза інтересам підприємств, відомств і організацій
- •§ 6. Особливості пошуку, вилучення та зберігання
- •§ 7. Організаційні засади і методика розслідування злочинів у галузі інформаційних технологій
- •Глава 34
- •§ 1. Аналіз поняття «злочинність» та «організована злочинність»
- •§ 2. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених організованими злочинними утвореннями
- •§ 3. Криміналістична характеристика організованих
- •§ 4. Способи вчинення
- •1. Міжнародний тероризм
- •2. Вчинення серій загальнокримінальних злочинів
- •3. Легалізація злочинних доходів
- •4. Комп'ютерні кримінальні операції з грошима на рахунках вітчизняних і закордонних банків. Проникнення в бази даних конфіденційної інформації
- •5. Підробка грошей і документів
- •6. Міжнародні економічні шахрайства
- •7. Ухилення від сплати податків
- •8. Протидія розслідуванню злочинів
- •9. Вимагання, вчинене транснаціональними злочинними угрупованнями
- •Глава 35
- •§ 1. Поняття і сутність злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики
- •Глава 36
- •§ 1. Характеристика міжнародного тероризму
- •§ 2. Основні види терористичних актів: історія і сьогодення
- •§ 3. Особливості методики розслідування терористичних актів1
§ 8. Неідентифікаційні судово-балістичні експертизи
Неідентифікаційні судово-балістичні експертизи вирішують такі завдання:
- класифікаційні;
- діагностичні;
- ситуаційні.
До класифікаційних завдань відносяться питання, пов'язані з дослідженням об'єктів з ціллю встановлення їх належності до визначеного виду, марку, моделі, системи вогнепальної зброї та бойових припасів.
Необхідно зазначити, що вилучений в обвинувачуваного або підозрюваного предмет виступає вогнепальною зброєю чи бойовим припасом до неї, у таких випадках:
- коли особа притягується до кримінальної відповідальності по ст. 263, 265 КК України (носіння, збереження, виготовлення або збут вогнепальної зброї та бойових припасів) і за розкрадання вогнепальної зброї та бойових припасів ст. 262 КК України;
- якщо наявність або використання вогнепальної зброї, припасів служить елементом складу злочину й істотно впливає на правильну кваліфікацію злочину, наприклад, за ст. 201 КК України (контрабанда), за ст. ст. 186 і 187 (грабіж і розбій) КК України.
Судово-балістичні експертизи даного виду вирішують такі питання:
- чи вилучений у підозрюваного предмет, є вогнепальною зброєю?
- якщо так, то яка її марка, калібр, модель?
- якщо зброя заводська, які на ній маркувальні знаки і як вони характеризують зброю?
-які балістичні якості зброї, зокрема пробивна дія і дальність польоту снаряда (кулі, картечі, дробу)?
- чи є предмети, вилучені у підозрюваного, бойовими припасами до вогнепальної зброї?
- для зброї якої марки, калібру і моделі призначені представлені бойові припаси?
Під час огляду ставляться і дозволяються такі конкретні питання:
- які патрони призначаються для даної зброї і які в ній можуть бути використані?
- чи можливі з даної зброї постріли визначеними патронами? Можливі такі додаткові питання (якщо зброя саморобна):
- до якого різновиду відноситься досліджувана саморобна зброя?
170
- яким способом і під яку марку, калібр, модель, виготовлений предмет, вилучений у підозрюваного?
-наскільки кваліфіковано (знання матеріальної частини зброї, технічні навики при виготовленні, які застосовані матеріали, інструменти, верстати і т. д.) виготовлена зброя?
-які частини зброї заводського виготовлення для виробництва саморобної зброї використані?
Вогнепальною зброєю - є така зброя, в якій для метання вражаючого елемента (снаряда), використовується енергія пороху або інших його замінників, що відповідає трьом критеріям: вогнепальність, надійність, а також конструкційними ознаками якої є наявність: ствола, замикаючого і стріляючого механізмів.
Вогнепальна зброя з часу її появи багаторазово змінювалася й удосконалювалась, але принцип самої дії залишається незмінним (див. мал. 44) - поразка цілі досягається снарядом, який посилається на відстань силою тиску газів, що утворилися під час горіння пороху або його замінників, тобто ця зброя є метальною. Вона може бути різною за способом заряджання, виготовлення, за кількістю використовуваних снарядів (патронів), конструкції, ступеня автоматизації і т. д., але має такі істотні ознаки, що характеризують її саме як вогнепальну зброю, незалежно від простоти і навіть примітивності її будови, або навпаки - досконалості і складності:
1) загальні (властиві будь-якій зброї") - призначення знаряддя для нападу або активної оборони (захисту) і поразки цілі шляхом її руйнації, або нанесення серйозних тілесних ушкоджень (якщо ціль - жива істота);
2) спеціальні:
- використання енергії газів пороху або іншої вибухової речовини (його замінника) для метання снаряда;
Мал. 44. Шомпольний ударно-капсульний пістолет: 1 - ствол, 2 - брандтрубка, 3 - запальний отвір, а - порох, б - пиж, в - куля, г - капсуль
171
- наявність ствола для надання напрямку руху снаряда;
-наявність замикаючого пристрою (нехай навіть самого примітивного, наприклад, сплющеного кінця ствола в казенній його частині);
- наявність пристрою для запалення заряду (ударного-спускового механізму);
- достатня вражаюча дія снаряда;
-конструкція зброї та її надійність повинні забезпечувати можливість зробити з неї більш як один постріл (тобто якщо предмет руйнується при першому ж пострілі з нього, його не можна вважати вогнепальною зброєю);
3) факультативні:
- наявність механізмів зачинення і запалення заряду;
- пристосувань, що забезпечують зручне утримання зброї (ложе, ручка і т. д.) і прицілювання (мушка і т. п.).
Однак, якщо об'єкт і діє завдяки використанню енергії порохових газів, але призначений не для ураження, а для інших цілей, він не є зброєю. Так, у сигнальних пістолетах (ракетницях) освітлювальна суміш викидається зарядом пороху, однак ці пістолети призначені для подачі світлових сигналів, а не для ураження ціпі, і тому вогнепальною зброєю не можуть бути. Те ж відноситься і до будівельно-монтажних пістолетів, що використовуються як монтажні прилади, газової зброї, сигнальної зброї звукової дії. Об'єктами судово-балістичних досліджень можуть виступати зброя, в якій для приведення в рух снаряда використовуються інші джерела енергій (енергія стисненого повітря в пневматичній зброї та ін.).
Тільки на підставі сукупності ознак (загального і всіх спеціальних) без винятку можна визнати той або інший предмет вогнепальною зброєю. Таким чином, вогнепальною зброєю є знаряддя, спеціально призначені для нападу або активного захисту і уражання цілі снарядом, що викидається зі ствола силою тиску газів порохового заряду або його замінника, що володіє достатньою вражаючою дією для нанесення серйозних тілесних ушкоджень, складається з запалюючого і замикаючого пристроїв, та за своєю конструкцією дозволяє зробити з неї більш одного пострілу.
Під час дослідження зброї та бойових припасів заводського виготовлення (військова зброя, мисливські рушниці, тренувальна і цільова малокаліберна зброя, пістолети і револьвери цивільного зразка та набої до них) вирішення питання про віднесення їх до того чи іншого зразка, моделі, системи зброї та набоїв до неї особливих труднощів не викликає. Інше питання постає під час дослідження зброї та набоїв саморобного виготовлення, де експерту, за результатом дослідження, необхідно встановити, за якою маркою, калібром, моделлю виготовлена зброя і бойові припаси.
Для того, щоб установити необхідні дані про конкретний екземпляр зброї, у тому числі її кримінально-правове значення, треба установити групову приналежність (рід, вид, модель, марка), що можливо лише за наявності системи детально розробленої класифікації вогнепальної зброї на різних основах.
Найбільш поширений розподіл вогнепальної зброї за призначенням. Так, деякі автори окремо розглядають класифікацію нарізної, мисливської, саморобної зброї. Нижче наведена об'єднана класифікація вогнепальної зброї.
172
/ Стрілецька вогнепальна зброя |
1. Призначення зброї |
Військова |
|
Бойова Цивільна |
|||
Спеціальна |
|||
Промислова |
|
||
Спортивно-мисливська |
|||
Тренувальна |
|
||
Цільова |
|
||
II. Подовжим! ствола |
Довгоствольна |
||
Середньоствольна |
|||
Короткоствольна |
|||
III. По кількості стволів |
Одноствольна |
||
Двоствольна |
|||
Багатоствольна |
|||
IV. По суміщенню та комплектації стволів |
Повністю нарізна |
||
Повністю гладкоствольна |
|||
Комбінована (гладкоствольно-нарізна) |
|||
V. По способу перезарядження і ступеню автоматизації |
Неавтоматична |
||
Автоматична |
|||
Самозарядна |
|||
3 самозарядним ручним приводом |
|||
VI. По кількості патронів (зарядів) у зброї |
Однозарядна |
||
Багатозарядна |
|||
VII. По характеру ведення стрільби |
Одиночного вогню |
||
Безперервного вогню |
|||
Серійного вогню |
|||
Комбінованого вогню |
|||
VIII. По калібру |
Малокаліберна (до 6,5 мм) |
||
Середнього калібру (більше 6,5 до |
9мм) |
||
Великого калібру (більше 9 мм) |
|||
IX. По способу заряджання |
Дульнозаряд- По способу запа-на лення |
П-ютна |
|
Запальна |
|||
Кремнієва |
|||
Капсульна |
|||
173
г
Продовження
Стрілецька вогнепальна зброя |
|
Казнозарядна |
По розміщенню капсульного складу в гільзі |
Бокового бою (шпилькова) |
Кільцевого спалаху |
||||
Центрального спалаху |
||||
X. По особливостях конструкції та способу управління і утримання |
Стандартна |
Пістолети |
|
|
Револьвери |
||||
Пістолети-кулемети |
||||
Гвинтівки (включно І снайперські) |
||||
|
Стандартна |
Карабіни |
||
Автомати |
||||
Кулемети |
||||
Рушниці |
||||
Штуцери |
||||
Експреси |
||||
Нестандартна |
Обрізи гвинтівок, ниць та ін. |
карабінів, руш- |
||
Багатоствольні пістолети і револьвери |
||||
Атипова |
Стріляючі пристрої оригінальної нетипової конструкції |
|||
Виготовлена із піротехнічних інструментів сигнальних засобів та ін. |
||||
Замаскована |
||||
До зброї промислового виробництва відноситься зброя, виготовлена відповідним промисловим підприємством у встановленому законом порядку; під кустарною розуміється зброя, виготовлена кустарями-зброяра-ми, тобто фахівцями своєї справи; під саморобною - випадковими особами, що не володіють необхідними професійними знаннями і навичками для цього.
На відміну від зброї промислового виробництва, конструкції тих або інших саморобних зразків залежать від суб'єктивних поглядів і технічних можливостей виготовлювачів і тому бувають найрізноманітнішими. Частину зброї виготовляють з обрізків металу шляхом їхньої відповідної обробки (перший спосіб -виготовлювач досягає своєї мети найбільш складним шляхом, повного виго-
174
товлення вогнепальної зброї), або використовують деякі деталі зброї промислових зразків (другий спосіб - при складанні зброї використовуються готові деталі вогнепальної зброї), третій спосіб - шляхом видозміни промислових зразків вогнепальної зброї. Наприклад, для того, щоб одержати обріз, укорочують ствол мисливської рушниці, залишають копилля, шийку приклада і відокремлюють деякі інші частини. У результаті сама мисливська рушниця перестає існувати, тому що вже утворений виріб, у силу балістичних якостей, що змінилися, стає цілком непридатним для промислового, аматорського полювання або для стендової стрільби, тобто втрачає своє початкове призначення. Водночас надійність деталей, що залишилися від рушниці, дозволяє використовувати отриманий обріз для стрільби на коротких дистанціях. Зрозуміло, що в такому випадку має місце якісна відмінність розглянутих моделей, і ми можемо говорити про виготовлення нового за своєю суттю екземпляра зброї саморобним способом.
Багато саморобних екземплярів зброї, зрозуміло, не є якимись технічно складними механізмами, але визначені елементи конструкції зброї як спеціального пристрою для стрільби в них безумовно повинні бути виражені. М. С. Пестун вважає, що до таких елементів відносяться ствол і механізм запалення, на думку В. Н. Ладіна - ствол, замикаючий механізм та запалюючий пристрій. Остання точка зору видається більш обґрунтованою, оскільки в ній найбільш повно перелічені основні елементи зброї як особливого механізму.
Саморобною зброєю є предмет, що володіє необхідними елементами конструкції відповідного промислового або кустарного виду зброї, виготовлений без дотримання вимог технології промислового виробництва зброї і носить реальну небезпеку для людини під час його застосування, тоб_то відповідає трьом критеріям вогнепальної зброї - вогнепальністю, надійністю та зброярністю.
Судово-балістичне дослідження вогнепальної зброї потребує з позицій, експериментальної стрільби на визначення пробивної дії стріляного снаряда.
Для вогнепальної зброї повинні бути зазначені: устрій ствола (гладкий, нарізний), товщина стінок, кількість нарізів, їхній напрямок і розміри; принцип дії ударно-спускового і захисного механізмів; спосіб заряджання зброї; форма, матеріали, розміри ручки (ложі); стан каналу ствола, наявність у ньому сторонніх нашарувань, а також слідів.
Наявність у каналі ствола нашарувань кіптяви пострілу (що має бути встановлено експертом-хіміком) є важливою ознакою зробленого пострілу з досліджуваного ствола. Коли зброя на час дослідження не придатна до стрільби, виявлення продуктів горіння порохового заряду в каналі ствола свідчить про використання його для стрільби в минулому.
Опис речового доказу повинен бути не громіздким, але повним. При цьому варто звертати увагу на характерні ознаки предмета який досліджується, що відрізняють його від усіх інших. Якщо необхідно, варто зазначити його вагові і лінійні дані, звернути увагу на наявність, характер і особливості прикрас,
175
зображень, написів, монограм. З відображенням цих даних у висновку необхідно дати посилання на зроблені фотоілюстрації і т. п.
Досліджуючи саморобні предмети, треба застосовувати терміни, що характеризують аналогічну зброю заводського виготовлення. Маркірувальні позначення на зброї іноземного виробництва доводяться в транскрипції з оригіналу, а значення їх (по можливості), указуються українською мовою.
Фотографувати саморобну вогнепальну зброю необхідно до експериментальної стрілянини, тому що в її процесі може відбутися ушкодження досліджуваного об'єкта.
Обов'язковий елемент судово-балістичної експертизи, що вирішує питання класифікації, порівняння досліджуваного об'єкта з відповідними еталонними зразками вогнепальної зброї і боєприпасів.
Такими зразками можуть бути як предмети, що знаходяться в колекції експертного висновку, так і описи різних зразків зброї (фотознімки, малюнки, схеми).
Дослідження бойових властивостей
Воно виконується не тільки для того, щоб шляхом експериментальної стрільби визначити бойові властивості об'єкта, але й для того, щоб перевірити висновок експерта щодо призначення досліджуваного пристрою для стрільби і реальної можливості її здійснення.
До бойових властивостей відносяться: швидкість польоту кулі та її кінетична енергія. Швидкість польоту кулі може бути обмірювана різними способами. Найбільше прийнятним в умовах криміналістичних підрозділів є її визначення за допомогою електронного мілісекундоміра, обладнаного двома датчиками.
У зв'язку з тим, що експериментальна стрільба із саморобної зброї може становити небезпеку для експерта, робити її в усіх випадках з положення «із руки» недоцільно. Коли це необхідно, зброю закріплюють у відповідному затиску, а запалення заряду роблять із безпечної відстані.
Якщо експериментальну стрільбу здійснити неможливо через незначний дефект матеріальної частини речового доказу (поломка бойової пружини, бійка і т. п.), останній усувається експертом у процесі дослідження і після цього робляться експериментальні постріли. Характер дефекту і спосіб його усунення відображаються в дослідницькій частині висновку. Експериментальну стрільбу можна проводити у пакет соснових дощок, порівнюючи результати проникнення снаряда в перешкоду із стандартними даними стрільби із різних видів зброї.
Формулювання висновків
Висновок експерта, тобто відповідь на поставлене перед ним питання, чи є зброєю даний виріб, формулюється на основі дослідження матеріальної частини і бойових властивостей поданого речового доказу.
У висновку повинні бути відображені ознаки, що індивідуалізують конкретний об'єкт і відрізняють його від подібних. До висновку додаються фотографії загального виду досліджуваного об'єкта.
176
У разі неможливості проведення експериментальної стрільби через істотні десректи матеріальної частини досліджуваного об'єкта (виготовлення виробу не закінчено, відсутні або неправильно виконані необхідні для стрільби деталі механізму та ін.), що не можуть бути усунуті без внесення змін у його конструкцію, висновок експерта формулюється тільки на основі вивчення матеріальної частини. У таких випадках у висновку підкреслюється, що даний виріб призначений для стрільби, але практично здійснити її не можна через наявні дефекти. Оскільки бойові властивості об'єкта дослідження залишаються нез'ясованими, висновок експерта може бути даний у негативній формі або у формі відмови від давання висновку.
Методика дослідження набоїв до вогнепальної зброї відповідає вище вказаній методиці дослідження зброї.
У сучасній стрілецькій зброї застосовуються винятково унітарні патрони (див. мал. 45-46), що об'єднують кулю, пороховий (бойовий) заряд і капсуль в одній оболонці, називаною гільзою. В гладкоствольних (мисливській, спеціальних та бойовій) рушницях застосовуються набої, котрі складаються з гільзи, капсуля, порохового заряду, пижів, прокладок, снаряда (куль, шроту, картечі) (див. мал. 47).
11 21
Мал. 45. Найменування складових частин патрона центрального бою для нарізної зброї: 1 - куля, 2 - сердечник кулі, 3 - оболонка кулі, 4 - канавка, 5 - ведуча частина кулі, 6 - гільза, 7- зріз гільзи, 8 -дульце гільзи, 9 -схил гільзи, 10 - корпус гільзи, 11-денце гільзи, 12 - донна частина гільзи, 13 - проточка, 14 - фланець 15 - перегородка, 16 - запальний отвір, 17 - капсульне гніздо, 18 - ковадло (е частиною гільзи, якщо вона не включена в капсуль-за-палювач), 19-заряднакамера, 20-метальнийзаряд, 21 - капсуль-запалювач
Мал. 46. Патрон калібру 5,6 мм кільцевого спалаху до нарізної зброї:
1 - куля, 2 - осалка І накатка, 3 - канавка, 4 - гільза, 5 - метальний заряд, 6 - зарядна камера гільзи, 7 - порохова прокладка з пресованого пороху, 8 - запалювальний склад, 9 - кишенька гільзи, 10-фланець
177
Мал. 47. Найменування складових частин патрона
центрального бою для гладкоствольних рушниць:
1 - трубка гільзи, 2 - підстава гільзи, 3 - піддон, 4 - капсуль-спапахувач, 5-прокладка, 6-метальний заряд, 7 - осалка на пижі, 8 - пиж, 9 - полімерний пиж Із концентратором, 10- шротовий снаряд, 11 -закупорювальна «зірка», Т2 -запальний отвір, 13 - ковадло, 14 - фланець, 15- порохова комора
Встановлення належності патронів до бойових припасів вогнепальної зброї обумовлено наявністю кримінальної відповідальності, передбаченої законодавством України за незаконне (без відповідного дозволу) виготовлення, носіння, збереження і збут вогнепальної зброї, боєприпасів і вибухових речовин, а також за їхнє розкрадання (ст. 262-264 КК України). У законодавстві не перелічуються різновиди боєприпасів (так само, як вогнепальної зброї і вибухових речовин), за незаконні дії з ними передбачена відповідальність.
У ч. 4 Постанови Пленуму ВС України № 6 від 8 липня 1994 «Про судову практику по справах про розкрадання, виготовлення, збереження й інших незаконних діях із зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» (із внесеними змінами постановою Пленуму від 3 грудня 1997 р. № 12) спеціально зазначено: що не утворить складу злочину і володіння бойовими припасами до гладкоствольних рушниць. У зазначеному пункті постанови перелічені також деякі пристрої, які не відносяться до вогнепальної зброї і бойових припасів (пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельно-монтажні, газові пістолети, вибухові пакети й інші піротехнічні засоби). З цього випливає, що і припаси до названих пристроїв не належать до числа предметів, на які поширюється дія названих статей. Сучасна класифікація бойових припасів до стрілецької вогнепальної зброї може бути представлена таким чином.
'О |
І. За призначенням для зброї, в якій вони застосовуються |
|
II. За розміщенням запального складу |
Шпилькові |
|
Патрони до стрілецьк вогнепальної зброї |
Кільцевого спалаху |
|
Центрального спалаху |
||
III. За конструкцією |
Унітарні |
|
Неунітарні |
||
Безгільзові |
||
IV. По виду каналу ствола, в якому вони застосовуються |
До нарізної зброї |
|
До гладкоствольної зброї |
||
До комбінованої (гладкоствольно-нарізної) зброї |
178
Продовження
'§.
о
5
V. По способу виготовлення
Заводські
Кустарні
Саморобні
Пістолетні
Револьверні
VI. По виду зброї, в якій вони застосовуються
Проміжні
Гвинтівочні
До кулеметів великих калібрів
"
О-
Й
До рушниць
До штуцерів і експресів
VII. Відношення до використовуваної зброї
Штатні
Нештатні
Малокаліберні (до 6,5 мм)
VIII. По калібру
Середнього калібру (більше 6,5 до 9 мм)
Великого калібру (більше 9 мм)
§
І о т
ге т
о о. ю
1
то
СО
