- •1. Державна мова – мова професійного спілкування.
- •2. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •3. Професійна мовнокомунікативна компетенція
- •4. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
- •5. Мова і культура мовлення в житті професіонального комунікатора
- •6. Комунікативні ознаки культурної мови. Типологія мовних норм.
- •7. Словники у професійному мовленні. Типи словників
- •9. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів
- •11. Текст як форма реалізації професійної діяльності
- •12. Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування
- •10. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового та розмовного стилів
- •13. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.
- •Закон залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль:
- •14. Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль в комунікації
- •15. Гендерні аспекти спілкування. Стратегії мовленнєвого спілкування
- •16. Поняття ділового спілкування. Види та моделі спілкування
- •Поняття про ораторську (риторичну компетенцію)
- •19. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування
- •21. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні, композиційні та комунікативні принципи презентації
- •22. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види співбесід. Співбесіда з роботодавцем
- •23. Етикет телефонної розмови
- •24. Нарада, збори, перемовини, дискусії як форми колективного обговорення
- •25. Збори як форма прийняття рішення. Нарада
- •26. Дискусія. «Мозковий штурм»
- •27. Наукова комунікація як складова фахової діяльності
- •28. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціалізована термінологія
- •29. Термінологія обраного фаху
- •30. Кодифікація і стандартизація термінів
- •31. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень
- •32. Оформлювання результатів наукової діяльності.
- •33. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці
- •34. Анотування і реферування наукових текстів
- •35. Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань
- •Приклади бібліографічних описів
- •36. Стаття як самостійний науковий твір
- •37. Вимоги до виконання та оформлювання курсової, дипломної робіт
- •Рецензія, відгук
- •38. Науковий етикет
- •39. Офіційно-діловий стиль: загальна характеристика, мовні особливості.
31. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень
Науковий стиль української мови має свої особливості. Його основна функція – інформативна, завдання – передання інформації. Загальні ознаки наукового стилю – поняттєвість, об’єктивність, точність, логічність, доказовість, аргументованість, переконливість, узагальнення, абстрагованість.
Особливості наукового тексту:
- відображає ту чи іншу проблему, висуває гіпотези,орієнтує на нове знання;
- має раціональний характер, складається із суджень, умовиводів;
- текст не ґрунтується на образі, не активізує почуттєвий світ, а орієнтований на сферу раціонального мислення;
- його призначення обґрунтувати, довести істину.
Наукові дослідження здійснюються з метою одержання наукового результату. Науковий результат – нове знання, здобуте під час наукової діяльності та зафіксоване на носіях інформації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового відкриття тощо.
План –це короткий перелік проблем, досліджуваних у науковому тексті.
Теза – це твердження у книжці,доповіді, статті, яке необхідно довести.
Конспект – стислий писаний виклад змісту чого-небудь.
32. Оформлювання результатів наукової діяльності.
Наукові дослідження здійснюються з метою одержання наукового результату. Науковий результат – нове знання, здобуте під час наукової діяльності та зафіксоване на носіях інформації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового відкриття тощо.
1.1. Назва наукової роботи повинна бути лаконічною, короткою, відповідати суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження та його завершеність. У назві не слід використовувати ускладнену термінологію.
1.2. При оформленні результатів наукової роботи необхідно посилатися на авторів та джерела, з яких використано окремий матеріал. У випадках використання запозичених матеріалів з наукових праць, досліджень без посилання на їх авторів науково-дослідницька робота знімається з конкурсу-захисту незалежно від стану проходження.
1.3. Зміст наукової роботи необхідно викладати стисло, аргументовано, уникати бездоказових тверджень.
2.1. Наукова робота повинна містити:
- Титульний аркуш
- Зміст
- Перелік умовних позначень (при необхідності)
- Вступ
- Основна частина
- Висновки
- Список використаних літературних джерел
- Додатки (при необхідності).
33. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці
Будь-яке наукове дослідження спирається на роботу з літературними джерелами, що вимагає володіння методами фіксації і збереження наукової інформації.
План – це короткий перелік проблем, досліджуваних у науковому тексті.
За допомогою плану узагальнюють і згортають наукову інформацію, за ним розкривають, про що написано, яка основна думка, яким чином доведено її істинність, якого висновку доходить автор тексту. План буває простий, складний, питальний. Простий має лише основні питання. Складний має додаткові питання. Питальний план складається за допомогою питальних речень.
Теза – положення, висловлене в книжці, доповіді, статті, яке необхідно довечти. Теза – будь-яке висловлення, яке стисло викладає ідею. відповідно до мети тези бувають:
- вторинні;
- оригінальні.
Вторинні тези слугують для виділення основної інформації в тому чи іншому джерелі.
Оригінальні тези створюють як первинний текст.
Конспект – стислий писаний виклад змісту чого-небудь, складається з плану і тез, доповнених фактичним матеріалом, що у сукупності є коротким письмовим викладом змісту книги, статті, лекції.
