10.4. Аналіз фінансових результатів від різних видів діяльності
Особливу увагу в процесі факторного аналізу фінансових результатів необхідно звернути на найбільш суттєву складову їх формування - прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - результат основної діяльності.
Основна діяльність - це здійснення операцій, пов'язаних з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства. Основна діяльність забезпечує вагому частку його доходу. Наприклад, для торговельного підприємства операціями, що відносяться до основної діяльності, будуть операції з придбання І реалізації товарів, для виробничого - придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізація, для інвестиційної компанії - формування портфеля інвестицій тощо.
Реальний прибуток підприємство одержує після реалізації продукції, однак нова вартість утворюється тільки в процесі виробництва. Тому, аналізуючи прибуток, який підприємство одержує у процесі реалізації продукції, можна зробити висновки щодо ефективності виробництва: саме тут знаходяться резерви зростання прибутку від реалізації.
Мета внутрішнього аналізу такого прибутку - прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на систематичне збільшення прибутку підприємства. Внутрішній аналіз дає можливість розрахувати вплив більшої кількості факторів, що зумовлено обсягом використання інформації, її деталізацією.
На зміну показників прибутку впливають різноманітні внутрішні та зовнішні фактори, перелік і порядок розрахунку впливу яких визначаються методикою формування відповідних показників і наявною інформаційного базою (див. рис. 10.6).
Вплив внутрішніх і зовнішніх факторів (облікової політики, левериджу, системи оподаткування) в цілому розглянуто в п.10.2. Надалі буде вивчатися вплив факторів наступних рівнів на зміну фінансових результатів від основної діяльності.
Отже, на прибуток від реалізації продукції у цілому по підприємству (за Даними ф. № 2 "Звіт про фінансові результати" - валовий прибуток) впливає чотири основних фактори першого рівня:
обсяг реалізації продукції у натуральних одиницях (ОР);
структура реалізації (ПВ);
собівартість одиниці і-го виду продукції (Сі);
рівень цін одиниці і-го виду продукції (Ці).
Відповідно,
модель залежності прибутку від наведених
факторів має наступний вигляд:
де п - кількість видів продукції.
Перераховані фактори можуть спричинити різний вплив на суму валового прибутку підприємства (табл. 10.9).
Найбільш
типовою методикою факторного
аналізу прибутку від реалізації
продукції є методика, розглянута в
таблиці 10.10.
Розглянемо застосування наведеної методики факторного аналізу валового прибутку на підставі даних, наведених у таблиці 10.11.
Для вирішення поставленого завдання складається наступна аналітична таблиця 10.12.
За даними наведеної табл. 10.12 відбулося зростання абсолютної суми валового прибутку в 2-му році на 6710 грн. Це відбулося завдяки зміні структури та обсягу реалізації, що збільшило валовий прибуток на 7460 грн. і за рахунок незначного підвищення цін - на 5070 грн. Негативно вплинуло на величину прибутку збільшення собівартості продукції (зокрема, виду А, що зменшило валовий прибуток на 5820 грн.). Вказана сума є резервом підвищення прибутку за умови більш ефективного використання виробничих ресурсів. Підприємству необхідно переглянути доцільність випуску продукції А через невідповідність зростання собівартості та цін реалізації на даний вид продукції.
Отримані результати аналітичних розрахунків складають необхідну інформаційну базу для розробки товарної політики підприємства та пошуку резервів зниження собівартості продукції. Вивчення резервів зниження собівартості продукції вимагає поглибленого дослідження факторів, що викликали зростання витрат на виробництво продукції.
У рамках внутрішнього фінансового аналізу, за умови наявності необхідних аналітичних даних бухгалтерського обліку, загальна величина валового прибутку (збитку) підприємства розглядається як сума прибутків (збитків) від реалізації за окремими видами продукції. Прибутки (збитки) від реалізації за видами продукції виступають у якості факторів загального валового прибутку (збитку). Факторний аналіз загального валового прибутку (збитку) дозволяє. оцінити прибутковість різних видів продукції і зробити відповідні висновки щодо коригування ринкової стратегії підприємства (як виняток, збитковий вид продукції може фінансуватися за рахунок інших прибуткових видів). Як правило, у результаті такого аналізу приймається рішення про зміну структури виробництва та реалізації.
Проаналізувавши прибуток від реалізації продукції у цілому по підприємству, необхідно оцінити рівень і динаміку прибутку від реалізації окремих видів продукції, на які впливають лише наступні фактори першого рівня:
обсяг реалізації продукції;
собівартість одиниці продукції;
ціна одиниці продукції.
Відповідно
модель прибутку від реалізації окремих
видів продукції наступна:
Для
аналізу прибутку від реалізації за
окремими видами продукції використаємо
дані таблиці 10.13.
За даними наведеної таблиці 10.13 можна зробити висновок, що за обома видами продукції відбулося зростання прибутку від реалізації. Зокрема, за продукцією А валовий прибуток збільшився на 3970 грн., Б - 2740 грн. Це стало можливим за видом А: за рахунок збільшення обсягу реалізації на 1,1 тис. шт. і підвищення ціни на 0,3 грн.; за видом Б відбулися аналогічні зміни, але в менших масштабах: обсяг реалізації зріс на 200 шт., а ціни - на 0,2 грн. Разом з цим якість прибутку Б є набагато вищою, адже за рахунок зміни собівартості прибуток зменшився на 1440 гри. (у порівнянні з видом А - на 4380 грн.) Це свідчить про перевитрати (або неекономне витрачання) ресурсів для виробництва першого виду. продукції. Разом з цим, зростання прибутку за обома видами продукції свідчить про використання раніше виявлених резервів.
Особливості аналізу фінансових результатів від іншої операційної діяльності.
Поряд з основною діяльністю до операційної операційна діяльність. Фінансові результати - прибуток або збиток - від такого виду діяльності складають суттєву частку загального результату та, відповідно, мають особливості методики проведення аналізу.
До складу фінансових результатів від іншої операційної діяльності відносяться:
прибутки (збитки) від реалізації іноземної валюти;
прибутки (збитки) від операційної оренди;
прибутки (збитки) від операційної курсової різниці;
прибутки (збитки) від списаних раніше активів;
прибутки (збитки) від реалізації інших оборотних активів, ніж продукція, товари, роботи, послуги;
прибутки (збитки) від штрафів, пені, неустойок;
втрати від уцінки, недостачі, псування матеріальних цінностей тощо.
Детальний аналіз таких показників здійснюється за даними бухгалтерського обліку (первинними документами, обліковими регістрами, звітністю).
Аналіз фінансових результатів від іншої операційної діяльності проводиться за кожним їх видом з погляду на сутність, доцільність І законність кожної операції, правильність оцінки майна, яке реалізується. При цьому необхідно встановити, чи правильно доходи і витрати віднесені до фінансових результатів, чи не було порушень діючих положень при віднесенні певних сум на збитки. При отриманні збитків від іншої реалізації, пов'язаних з перевищенням операційних витрат над доходами, у кожному конкретному випадку необхідно визначити винних осіб і причини виникнення таких збитків.
Так, причинами виникнення збитків від реалізації запасів Є, як правило. зниження їх якості та споживчих властивостей внаслідок тривалого та недбалого збереження. Такі збитки є результатом недостатньої боротьби підприємства за збереженість майна. Причинами виникнення витрат, пов'язаних з анулюванням виробничих замовлень (договорів), припиненням виробництва, що не дає продукції, можуть бути відсутність матеріальних ресурсів, зниження попиту на продукцію тощо.
При наявності збитків від списання безнадійної дебіторської заборгованості необхідно встановити, за яких обставин вона виникла, чи було передано справу в господарський суд і яке ним прийнято рішення.
Доходи та витрати від штрафів, пені, неустойок не характеризують з позитивної сторони діяльність підприємства. При аналізі сплачених штрафів, пені та неустойок за порушення умов договорів необхідно встановити, кому та за що вони сплачені, які причини їх появи, хто є винуватцем. Найчастіше вони свідчать про низький рівень організації бухгалтерського обліку на підприємстві, порушення договірної дисципліни. Так як такі фінансові результати не плануються, їх поява дає змогу оцінювати не лише рівень організації бухгалтерського обліку, а рівень роботи маркетингової і фінансової служб підприємства.
При аналізі реалізації інших оборотних активів (сировини, матеріалів, палива тощо) необхідно враховувати їх специфіку. Це пов'язано з тим, що лишки оборотних активів можуть знижувати оборотність засобів, вилучати необхідні фінансові ресурси з обороту, а отже, знижувати ефективність їх використання.
Особливу увагу необхідно приділити сумам заборгованості, які повернуті підприємству після закінчення терміну позовної давності. Такі суми лише умовно можна відносити до доходів. Слід враховувати й понесені економічні витрати.
Наприклад,
підприємству повернуто 20 тис. гри. після
закінчення терміну позовної давності,
тобто на З роки було вилучено кошти з
обороту. Якщо середня оборотність коштів
складає 100 днів, а рентабельність
оборотного капіталу 18 %, то 
реальні
втрати підприємства будуть:
Отже, підприємство втратило майже таку ж суму (18880 грн.), яку йому заборгували.
Це дає змогу зробити висновок, що для аналітика об'єктом аналізу повинні виступати також економічні витрати. При аналізі операційних Доходів від оренди необхідно порівнювати їх з витратами не лише тими, які відображаються в бухгалтерському обліку, а й економічними, тобто оцінювати альтернативні можливості використання активів.
Аналіз фінансових результатів від іншої операційної діяльності проводиться у розрізі їх динаміки за певні періоди, структури та впливу факторів.
Для аналізу структури та динаміки складається наступна аналітична таблиця 10.14.
За даними таблиці 10.14 у 2-му році відбулося значне скорочення прибутку від іншої операційної діяльності на 2,6 тис. гри., що склало 41,94%. Така тенденція зумовлена скороченням доходів на 2,8 тис. грн. (або 10,07 %).
У структурі інших операційних доходів найбільшу частку займають надходження від операційної оренди (25,9 % і 29,2 %) і від реалізації інших оборотних активів (66,19 % і 68,4 %).
Вагому частку в 1-му році займали доходи від повернення безнадійних боргів (4,67 %). їх відсутність у 2-му році може бути пов'язана або з відсутністю таких боргів, або їх неповерненням.
У структурі операційних витрат вагому частку займають адміністративні витрати (20,83% і 21,03%), витрати на збут (17,6% і 21,49 %), собівартість реалізованих виробничих запасів (58,33 % і 55,61 %). Відбулося збільшення сплати штрафів, пені на 50% (1 тис. грн.), Ш° негативно впливає на господарську діяльність підприємства.
Після аналізу структури та динаміки прибутків (збитків) від іншої операційної діяльності вивчається вплив факторів на їх формування. Такими факторами є фактори наведені на рис. 10.7.
Кожен фактор потребує окремої уваги та детального вивчення. Фінансовий результат іншої операційної діяльності можна представити як адитивну модель (тобто порівняння доходів з відповідними витратами). Відповідно, вплив факторів на зміну результативного показника визначається як абсолютне відхилення значень факторів. Факторний аналіз фінансових результатів від іншої операційної діяльності проводиться на підставі наступної аналітичної таблиці 10.15.
За даними таблиці 10.15 у 2-му році фінансовий результат від іншої операційної діяльності зменшився у 1,4 рази (або на 3950 грн.). На це вплинуло збільшення адміністративних витрат на 4,17% (або 300 грн.), собівартості реалізованих виробничих запасів на 7,7% (або 600 грн.). Одночасно у 2-му році було менше повернено безнадійних боргів (на 3500 грн. або 70 %) і отримано штрафів, пені (на 150 грн. або 75 %). Разом з цим на 1600 грн. (або 12,9%) збільшився дохід від реалізації виробничих запасів.
На підставі даних таблиці не можна однозначно оцінити динаміку даного виду фінансових результатів, адже не в кожному звітному періоді підприємство очікує повернення безнадійних боргів, надходження штрафів тощо.
Особливості аналізу фінансових результатів від інвестиційної діяльності.
Вагому частину загальних фінансових результатів можуть складати прибутки (збитки) від іншої звичайної діяльності, яка включає інвестиційну та фінансову.
Інвестиційна діяльність - діяльність, яка пов'язана з придбанням і реалізацією необоротних активів, фінансових інвестицій, майнових комплексів тощо, що не є складовими еквівалентів грошових коштів. Відповідно, результати такої діяльності мають особливості проведення аналізу.
До складу фінансових результатів від інвестиційної діяльності відносяться:
прибутки (збитки) від реалізації фінансових інвестицій;
прибутки (збитки) від реалізації майнових комплексів;
прибутки (збитки) від реалізації необоротних активів;
дохід від безоплатно одержаних активів;
прибутки (збитки) від неопераційної курсової різниці;
втрати від уцінки необоротних активів тощо.
Аналіз фінансових результатів від інвестиційної діяльності проводиться за кожним їх видом з огляду на сутність, доцільність і законність здійснених операцій, правильність оцінки реалізованого майна. Для аналізу використовуються дані бухгалтерського обліку (первинні документи, облікові регістри, звітність).
У ході аналізу необхідно встановити причини реалізації майна, оцінити витрати на реалізацію та співставити з альтернативним варіантом його використання (тобто таким, коли підприємство може й надалі використовувати майно в своїй діяльності). При прогнозуванні прибутків (збитків) від реалізації майна необхідно враховувати фактор часу, тобто продисконтувати дохід від можливої експлуатації і порівняти з доходом, який можна отримати сьогодні.
Розглянемо таку ситуацію на прикладі. Підприємство передбачає щорічно отримувати від експлуатації вантажного автомобіля прибуток у розмірі 14 тис. грн. у рік. Очікуваний термін експлуатації - 6 років. Ставка дисконтування - 12 %. Прибуток від можливої реалізації-45 тис. грн.
Порівняємо отримані показники; 57,55 - 45 = 12.55 (тис. грн.). Отже, прибуток від реалізації менше на 12,55 тис. грн. за очікуваний, тому більш Доцільним буде використання вантажного автомобіля у господарській діяльності.
У ході аналізу фінансових результатів від інвестиційної діяльності вивченню підлягає їх динаміка за певний період часу, структура та рівень впливу факторів.
Аналіз структури та динаміки проводиться у наступній аналітичній таблиці 10.16.
Отже, на підприємстві відбулося збільшення фінансових результатів від інвестиційної діяльності на 6500 грн.. що становить 59.63 %. Відповідні зміни відбулися по доходах і витратах від інвестиційної діяльності. На підприємстві значно зросли доходи від реалізації необоротних активів (5800 грн. або 31,87%), що свідчить про те, що підприємство може проводити політику оновлення основних засобів. Також було більше безоплатно отримано активів на 1700 грн. або 39,53 %. Така ситуація позитивно впливає на фінансові результати, але не обов'язково буде повторюватись у кожному періоді.
Відбулося незначне збільшення витрат (на 300 грн. або 1,43%). Такі зміни не вплинули суттєво на їх структуру: найбільшу частку займає собівартість реалізованих необоротних активів (відповідно, 71,09% і 72,9 %).
Після вивчення динаміки та структури даного виду фінансових результатів, необхідно вивчити вплив факторів, які формують цей показник, На прибутки (збитки) від інвестиційної діяльності впливають фактори, розглянуті на рис. 10.8.
Вплив кожного фактору на результативний показник досить суттєвий, а отже вимагає правильної оцінки. Аналогічно іншій операційній діяльності факторний аналіз фінансових результатів від інвестиційної діяльності теж проводиться на основі адитивної моделі (табл. 10.17).
Згідно даних таблиці 10.17 у 2-му році відбулося збільшення фінансового результату від інвестиційної діяльності на 500 гри., що склало 11.36%. Це стало можливим завдяки збільшенню доходу від реалізації необоротних активів на 4100 грн. (або 23,7 %), зменшенню собівартості реалізованих фінансових Інвестицій на 1700 грн. (або 34,7%), скороченню втрат від неопераційних курсових різниць на 900 грн. (або 69,23 %). Кінцевий результат був би набагато більшим, якби не відбулося скорочення доходу від реалізації фінансових інвестицій на 2700 грн. (або 42,19 %), доходу від неопераційних курсових різниць на 600 грн. (або 54,55 %). Але така оцінка с відносною, адже підприємство не в кожному звітному періоді реалізує майно, здійснює зовнішньоекономічну діяльність і проводить уцінку майна.
Особливості аналізу фінансових результатів від фінансової діяльності.
В умовах ринкової економіки значну частину загальних фінансових результатів займають прибутки (збитки) від фінансової діяльності. Під фінансовою розуміють діяльність, яка полягає у здійсненні операцій, які призводять до змін розміру та складу власного й залученого капіталу підприємства. Необхідність аналізу фінансових результатів від фінансової діяльності зумовлена тим, що його результати визначають фінансову стратегію підприємства. Зокрема, це стосується емітентів цінних паперів, які виплачують відповідні дивіденди (відсотки) власникам цінних паперів.
Аналіз фінансових результатів від фінансової діяльності проводиться з огляду на сутність, законність і доцільність здійснених фінансових операцій на підставі використання даних бухгалтерського обліку (первинних документів, облікових регістрів, звітності).
Після здійснення фінансових операцій вивчається динаміка доходів і витрат за ряд періодів, визначаються тенденції приросту фінансових результатів. Корисним є вивчення досвіду роботи інших підприємств на ринку цінних паперів.
Аналізуючи фінансові результати від фінансової діяльності, особливу увагу необхідно приділити оцінці складу, структури та динаміки кількості та вартості емітованих цінних паперів і виплачуваних доходів по них.
Склад і структура цінних паперів залежить від стану економіки держави в цілому. Збільшення питомої ваги векселів може свідчити про зростання обсягів продажу в кредит і призвести до зниження оборотності оборотних коштів. Збільшення питомої ваги акцій може бути зумовлене інвестиційною спрямованістю суб'єктів господарювання. Для аналізу структури та динаміки цінних паперів можна використовувати дані аналітичної таблиці 10.18.
За даними таблиці 10.18 на підприємстві у другому році відбулося зростання у кількісному та вартісному вираженні усіх видів цінних паперів (відповідно на 6302 шт. або 96500 грн.). У структурі цінних паперів відбулися значні зрушення, зокрема в структурі акцій зменшилась питома вага простих акцій на 25,24 пункти при збільшенні питомої ваги привілейованих акцій на 2,93 пункти. Такі зміни можуть свідчити про зростання ділового іміджу та інтересів акціонерів до привілейованих акцій. Збільшення векселів на 300 шт. (або 65500 грн.) у даній ситуації може бути пов'язано з отриманням (наданням) підприємством комерційного кредиту в більшому розмірі, ніж в минулому аналогічному періоді.
Виплачувані доходи за цінними паперами визначаються дивідендами (відсотками) і можливою різницею між ціною купівлі та можливого продажу. У ході аналізу визначаються сума дивідендів (частина прибутку, яка виплачується акціонеру з розрахунку на одну акцію) і норма дивідендів (співвідношення суми дивідендів на одну акцію з її номінальною вартістю).
Аналіз структури та динаміки виплачуваних доходів за цінними паперами (дивідендів, відсотків) проводиться за аналогічною схемою (таблиця 10.19).
Отже, у 2-му році підприємство понесло на 1500 гри. (або 16,85 %) більше фінансових витрат у порівнянні з 1-м роком. Це пов'язано зі зростанням суми дивідендів по привілейованих акціях на 1100 гри. (або 22 %), що передусім зумовлено емісією даного виду цінних паперів. Внаслідок цього відбулися структурні зрушення у структурі виплачуваних дивідендів: на 2,47 пункти збільшилась питома вага дивідендів по привілейованих акціях. Зменшення кількості (вартості) облігацій на 200 грн. (або 28,57 %) зумовило зменшення їх питомої ваги на 3.06 пункти. Збільшилася сума сплачених відсотків по векселям на 500 грн. (або 41,67 %), що може бути пов'язано або зі зростанням обсягів господарської діяльності підприємства, або з погіршенням його платоспроможності та необхідністю залучення більшої кількості комерційних кредитів.
За аналогічною схемою проводиться й аналіз витрат на сплату відсотків по банківським позикам.
На зміну фінансових результатів від фінансової діяльності впливають відповідні доходи та витрати, а факторний аналіз проводиться у порядку, аналогічному для факторного аналізу прибутків (збитків) від інвестиційної діяльності. Тому детальніше розглянемо факторний аналіз дивідендів, які виплачуються по акціям.
На зміну загальної суми доходу, яка виплачується за акціями впливають, 2 фактори першого рівня:
зміна рівня дивідендів на 1 акцію:
зміна кількості проданих акцій.
Ці фактори можна доповнити факторами другого рівня: розмір чистого прибутку емітента, зміни в його розподілі, кількість емітованих акцій. У цілому на розмір дивідендів впливає зміна дивідендної політики підприємства.
Факторний аналіз суми дивідендів здійснюється за формулою:
Де Д- сума дивідендів, КА - кількість акцій, РД- рівень дивідендів на 1 акцію.
Розглянемо приклад аналізу рівня дивідендів у аналітичній таблиці 10.20.
Розрахунок зміни факторів проводиться наступним чином:
Отже, у другому році збільшилася сума виплачених дивідендів на 587,4 грн. (або 5,58 %). На це вплинуло зростання кількості проданих акцій на 320 шт. (або 1,52%), що збільшило суму дивідендів на 160 грн. і зміна рівня дивідендів на 1 акцію на 0,02 грн. - (або 4 %) - 427,4 грн. Це може бути зумовлено додатковим випуском акцій і зростанням їх ринкової ціни.
Особливості аналізу фінансових результатів від надзвичайної діяльності.
У діяльності будь-якого підприємства можуть прибутки та збитки від надзвичайної діяльності. Надзвичайна діяльність - це діяльність, яка кардинально відрізняється від звичайної і не очікується, що вона буде повторюватися періодично або в кожному звітному періоді.
Розрізняють наступні види показників фінансових результатів від надзвичайної діяльності:
збитки від стихійних лих;
збитки від техногенних катастроф (аварій);
відшкодування збитків від надзвичайних подій;
інші надзвичайні прибутки (збитки).
Аналіз перерахованих показників здійснюється на підставі використання даних бухгалтерського обліку (первинних документів, облікових регістрів, звітності тощо).
Аналіз показників фінансових результатів від надзвичайної діяльності полягає в дослідженні динаміки, структури та причин появи таких прибутків і збитків у кожному конкретному випадку". Зокрема, вивчення причин їх появи зумовлено тим. що досить часто до таких збитків відносять втрати, які зумовлені звичайною безгосподарністю (пожежі з вини працівників, нестачі, обкрадання тощо). Така ситуація спотворює реальну структуру фінансових результатів діяльності, знижуючи достовірність даних бухгалтерського обліку.
Для правильної оцінки надзвичайних прибутків (збитків) аналітику слід брати до уваги й те, що деякі доходи, які в бухгалтерському обліку класифікуються як, наприклад, інші операційні або інші (інвестицій), тобто звичайні, є по своїй суті надзвичайними. Наприклад, дохід від списання кредиторської заборгованості, від безоплатно одержаних активів. Виходячи із сутності звичайної діяльності очікується, що ці доходи будуть постійно надходити на підприємство, а отже, вони є метою його діяльності. Але в дійсності жодне підприємство не ставить собі за мету очікувати списання заборгованості або отримувати подарунки. Тому таку суперечність можна пояснити лише загальним станом економіки держави, неплатоспроможністю підприємств.
При цьому аналітику для правильної оцінки структури загального прибутку (збитку) від усіх видів діяльності необхідно чітко розділяти звичайні та надзвичайні доходи (витрати). У зв'язку з цим не буде виникати суттєвих відхилень у обсязі та структурі звичайних і надзвичайних прибутків (збитків) за певні періоди, що може ввести в оману не лише власників, а и інвесторів підприємства.